Справа № 750/11223/20
Провадження № 2/750/361/21
25 січня 2021 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретаря - Левченко А.С.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,
представників відповідача - Костенка С.А., Ковальова О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування незаконного рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
08 грудня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просить: визнати незаконним та скасувати рішення об'єднаної житлової комісії військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , оформлене протоколом №18 від 10 листопада 2020 року, про зняття його зі складом сім'ї 3 (три) особи з квартирної черги для отримання житла в м. Чернігові; визнати незаконним та скасувати пункт № 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09 листопада 2020 року №504 про зняття його з квартирного обліку у зв'язку із закінченням контракту та звільненням у запас; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про поновлення його зі складом сім'ї 3 (три) особи, звільненого в запас у зв'язку із закінченням контракту 26 липня 2018 року, на квартирному обліку громадян, які потребують покращення житлових умов в загальній черзі з 04 листопада 2006 року та у списках осіб, які потребують першочергового отримання житла з 16 травня 2017 року.
Позов обґрунтований тим, що відповідно до наказу командира військової частини старшого прапорщика ОСОБА_2 , відповідно до частини шостої статті 26 з урахуванням підпункту «а» статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу було звільнено з військової служби у запас (у зв'язку з закінченнях контакту) та з 26 липня 2018 року виключено зі списків військової частини. В листопаді 2020 року позивачу, стало відомо, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.11.2020 №504 його зі складом сім'ї 3 (три) особи, звільненого в запас у зв'язку з закінченням контракту 26.07.2018, було знято з квартирної черги для отримання житла в м. Чернігові, на підставі рішення об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , оформлене протоколом №18 від 10.11.2020. Позивач вважає, що вказане рішення військової частини НОМЕР_1 є протиправними і такими, що порушує його права, щодо забезпечення постійним житловим приміщенням. Також вказує, що він є ветераном військової служби та учасником бойових дій, має стаж військової служби 28 календарних років та був зарахований на квартирний облік у загальній черзі на отримання житлового приміщення з 04 листопада 2006 року, та у списки осіб, які потребують першочергового отримання житла, як учасник бойових дій, з 16 травня 2017 року, проте оскаржуваними рішеннями його було неправомірно знято з квартирного обліку.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_2 звільнений із військової служби у запас у зв'язку із закінченням строку контракту, що позбавляє його права залишатися на квартирному обліку при військовій частині, оскільки підставою для звільнення в запас було закінчення контракту, а не вік, стан здоров'я або скорочення штатів чи проведення інших організаційний заходів. Рішення об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , оформлене протоколом №18 від 10.11.2020 та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2020 №504 не суперечать вимогам Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03 серпня 2006 року. Отже, наказ про зняття позивача із квартирної черги є законним, а вимоги позивача є безпідставними.
Крім того, у відзиві зазначено, що позивач не довів до відома відповідача про своє бажання залишитися на квартирному обліку, як це передбачено п. 2.17 «Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року № 737 (чинної на час звільнення позивача зі служби).
Також представник відповідача зазначає, що різниця в даті наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.11.2020 №504 та рішенні об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , оформленого протоколом №18 від 10.11.2020, яке було підставою видачі наказу, обумовлена механічною помилкою - опискою при оформленні Витягу із зазначеного наказу діловодом стройової частини штабу військової частини.
У відповіді на відзив представник позивача просив позов задовольнити, вказуючи, що позивач на час звільнення у запас мав стаж військової служби 28 календарних років та є учасником бойових дій, а тому оспорювані рішення є незаконними та відповідно таким, що підлягають скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив суд його задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову з підстав, зазначених у відзиві.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач є ветераном військової служби та учасником бойових дій, що підтверджується відповідними посвідченнями (а.с. 10, 15).
Відповідно до Витягу з протоколу № 43 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 04 листопада 2006 року, старший прапорщик ОСОБА_2 зі складом сім'ї три особи був зарахований на квартирний облік в загальну чергу (а.с. 18).
16 травня 2017 року на засіданні житлової комісії військової частини НОМЕР_1 було прийнято рішення про включення старшого прапорщика ОСОБА_2 зі складом сім'ї три особи у список військовослужбовців, які мають право на першочергове отримання житла у зв'язку з набуттям ним статусу учасника бойових дій (а.с. 22).
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Так, згідно з частиною першою статті 12 цього Закону держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК УРСР та іншими нормативно-правовими актами; порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.
На виконання приписів вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року за № 1081 було затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Відповідно до пункту 24 цього Порядку військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини; у рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла (пунктом 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Аналогічні приписи закріплені в пункті 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
При цьому дія пункту 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» безпосередньо пов'язується із тим, з яких саме підстав військовослужбовець звільнений у запас чи у відставку.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26 липня 2018 року № 167 (по стройовій частині) старшого прапорщика ОСОБА_2 , командира господарчого взводу роти забезпечення військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 23 липня 2018 року №21-РС у запас за пунктом 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із закінченням строку контракту), з 26 липня 2018 року було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , знято з усіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Чернігівського ОМВК (а.с. 8).
Згідно вказаного наказу вислуга позивача у Збройних Силах України становить: календарна - 28 років 02 місяці 10 днів, пільгова - 01 рік 03 місяці 08 днів (а.с. 8).
Рішенням об'єднаної житлової комісії військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , оформленого протоколом №18 від 10 листопада 2020 року, знято з квартирного обліку старшого прапорщика запасу ОСОБА_2 зі складом сім'ї 3 (три) особи, у зв'язку зі звільненням з військової служби у запас за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту), відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (а.с. 7).
Вказане рішення було затверджено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10 листопада 2020 року № 504 (а.с. 6).
Пунктом 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Тлумачення зазначених норм права свідчить про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже, залишаються на квартирному обліку до отримання ними житла, зокрема і в разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку.
Пунктом 3 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання проводиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Пунктом 4 Наказу Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380 встановлено, що за військовослужбовцями та членами їх сімей в тому числі звільненими з військової служби в запас або відставку, які були зараховані на облік військовослужбовців та членів їх сімей, що потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим наказом, зберігається дата зарахування на облік для забезпечення житлом для постійного проживання (за результатами інвентаризації облікових справ); рішення житлових комісій військових частин, об'єднаних житлових комісій, які були прийняті до набрання чинності цим наказом, реалізуються із урахуванням вимог вищезазначеної Інструкції.
Відповідно до п. 21 розділу 6 «Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» затвердженої Наказом Міністерства оборони України 31 липня 2018 року № 380 зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі: поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 1 розділу 6 «Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» затвердженою Наказом Міністерства оборони України 31 липня 2018 року № 380 житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.
Подібні положення були викладені у п.2.16, 2.18 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 30.11.2011 № 737, яка втратила чинність на підставі Наказу Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380.
Пунктом 1 частини другої статті 40 ЖК УРСР визначено, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.
Таким чином, оскільки вислуга позивача на військовій службі складає більше ніж 20 років, а саме 28 років, останній перебував на квартирному обліку з 2006 року і знятий з квартирного обліку у зв'язку зі звільненням з військової служби в запас (закінчення строку контракту), суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для зняття позивача з квартирного обліку у військовій частині.
Враховуючи викладене, вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Також, у зв'язку з наявністю підстав для задоволення позову, з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір, оскільки позивач на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не сплатив його при пред'явленні позову до суду .
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_5 ) про скасування незаконного рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення об'єднаної житлової комісії військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , оформлене протоколом № 18 від 10 листопада 2020 року, про зняття старшого прапорщика запасу ОСОБА_2 зі складом сім'ї 3 (три) особи з квартирної черги для отримання житла в м. Чернігові.
Визнати незаконним та скасувати пункт № 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10 листопада 2020 року № 504 про зняття з квартирного обліку старшого прапорщика запасу ОСОБА_2 у зв'язку з закінченням контракту та звільненням у запас.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про поновлення старшого прапорщика запасу ОСОБА_2 зі складом сім'ї 3 (три) особи, звільненого в запас у зв'язку із закінченням контракту 26 липня 2018 року, на квартирному обліку громадян, які потребують покращення житлових умов в загальній черзі з 04 листопада 2006 року та у списках осіб, які потребують першочергового отримання житла з 16 травня 2017 року.
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у сумі 2522 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 26.01.2021.
Суддя