Справа № 750/11958/20
Провадження № 2/750/509/21
26 січня 2021 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретаря - Левченко А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
31 грудня 2020 року позивач звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 52474 грн. 21 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 43319 грн. 78 коп.
Обгрунтувала позивач свій позов тим, що вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем, однак в день звільнення з роботи відповідач не провів з нею повного розрахунку, як це передбачено статтею 116 КЗпП України.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав.
У судове засідання позивач подала клопотання про розгляд справи без її участі, в якому вказала, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.
Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.
Позивач перебувала у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Чернігівський завод радіоприладів», що підтверджується записами в трудовій книжці (а.с 3-4).
На підставі наказу № 31/к від 27 травня 2020 року позивач звільнена з роботи з 27 травня 2020 року за власним бажанням, у зв'язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю (або умов колективного чи трудового договору) відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України (а.с 3-4).
З копії розрахункового листка за вересень 2020 року вбачається, що заборгованість по заробітній платі Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» перед позивачем становить 52474 грн. 21 коп. (а.с 5).
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно із частиною 1 статті 115 КЗпП України та статтею 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Частиною 1 статті 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Частиною 2 статті 233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно із частиною 1 статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
За розрахунком позивача, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.05.2020 до 31.12.2020 складає 53813 грн. 38 коп. (151 робочий день * середньоденну заробітну плату - 356 грн. 38 коп.), а за мінусом податку з доходів громадян та військового збору складає 43319 грн. 78 коп.
Відповідачем не надано доказів щодо спростування здійсненого позивачем розрахунку, а тому суд погоджується з розрахунком середнього заробітку наданого позивачем.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (абзац 3 пункт 2).
У пункті 8 постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» вказано, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Оскільки позивач була звільнена з роботи 27 травня 2020 року, тому з 28 травня 2020 року і до 31 грудня 2020 року минув 151 робочий день, у зв'язку з чим сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням середньоденного заробітку позивача - 356 грн. 38 коп. складає 53813 грн. 38 коп., а за мінусом податку з доходів громадян та військового збору за розрахунком позивача складає 43319 грн. 78 коп.
За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути судовий збір.
Згідно зі статтею 430 ЦПК України, слід допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, але не більше ніж за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 81, 83, 133, 141, 258, 259, 265, 279, 280-282, 289, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Захисників України, 25, м. Чернігів; ідентифікаційний код юридичної особи - 14307392) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі в сумі 52474 грн. 21 коп. (п'ятдесят дві тисячі чотириста сімдесят чотири грн. 21 коп.).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Захисників України, 25, м. Чернігів; ідентифікаційний код юридичної особи - 14307392) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.05.2020 до 31.12.2020 у сумі 43319 грн. 78 коп. (сорок три тисячі триста дев'ятнадцять грн. 78 коп.), з урахуванням утриманих податків і зборів.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь ОСОБА_1 840 грн. 80 коп. судового збору.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь держави 840 грн. 80 коп. судового збору.
Рішення суду в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя