233 № 233/140/21
про застосування запобіжного заходу
25 січня 2021 року м. Костянтинівка
Слідчий суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого СВ ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , законного представника ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчогоСВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №12020050380000870 від 27 жовтня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка, Донецької області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, учня першого курсу денного відділення за спеціальністю 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» групи Е 1-1 Костянтинівського індустріального технікуму ДВНЗ «ДонНТУ», не одруженого, який не працює, є особою з інвалідністю, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 19.12.2019 Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України, -
22 січня 2021 року слідчий СВ Костянтинівського ВП ГУНП в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним клопотанням.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст.185 КК України за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, не одружений, не має стійких соціальних зв'язків, не працює, навчається на першому курсі денного відділення за спеціальністю 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» групи Е 1-1 Костянтинівського індустріального технікуму ДВНЗ «ДонНТУ» на першому курсі, за місцем проживання та навчання характеризується посередньо, має пропуски занять та систематичні запізнення, дружніх стосунків за місцем навчання ні з ким не підтримує. За станом здоров'я перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом: розлад адаптації, змішана тривожність і депресивна реакція, органічний емоційно-лабільний (астенічний) розлад смішаного генезу (ЧМТ, діабетична ецефалопатія), на обліку у лікаря нарколога не перебуває, на обліку в протитуберкульозному диспансері не перебуває. Крім того, ОСОБА_7 раніше судимий за вчинення тяжкого кримінального правопорушення проти власності, а саме 19 грудня 2019 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за вчинення таємного викрадення Інтернет обладнання з дахів багатоповерхових будинків за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України.
Вищевказане свідчить про наявність ризиків передбачених п.1, 2, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливістю переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Копію клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують вручені підозрюваному ОСОБА_7 21 січня 2021 року о 14 год. 53 хв., про що свідчить розписка.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання і просили його задовольнити з огляду на наявність зазначених в клопотанні ризиків.
Захисник зазначив, що особисте зобов'язання повністю буде забезпечувати досягнення дієвості цього кримінального провадження. Крім того, підозрюваний піклується про свою бабусю, яка потребує стороннього догляду через стан здоров'я. Підозрюваний ОСОБА_8 має особисте життя, дівчину з якою проводить час, тому вважає обмеження часовим проміжком з 17 до 07 год. порушенням його особистої свободи. Таким чином, сторона обвинувачення хоче у випадку відсутності підозрюваного після 17.00 години хоча б 10 хв. звернутись з клопотанням про обрання більш суворого запобіжного заходу. Разом з цим, вважає можливим обмежити його вільний час з 22 години. Зазначив, що підозрюваний являється на всі виклики до слідчого, жодного тиску на свідків не вчиняв, зауважив, що свідками є працівники поліції. Звернув увагу слідчого судді, що оскільки не знайдено замок, який начеб то був на дверях чердачного поверху, є відкритим питання кваліфікації події за ч.3 ст. 185 КК України, оскільки вважає, що його там не було. Невідомо скільки часу лежала дужка від замку на підлозі. Підозрюваний вину не визнає, його відбитки пальців відсутні на вилученому інструменті. Показання свідків про те, що кусачки виглядали з рюкзака не відповідають дійсності, оскільки під час огляду рюкзака останній був закритий. Всі докази є недопустимим доказами, за позицією ЄСПЛ як «плоди отруйного дерева», через не задоволений відвід слідчому.
Законний представник та підозрюваний ОСОБА_7 підтримали думку захисника та заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту. ОСОБА_7 пояснив, що зараз навчання відбувається з відвідуванням навчального закладу, до бібліотеки не ходить, навчання триває до 14 год. Бабуся проживає не далеко, витрачає 15 хвилин, щоб до неї дістатись. Після 21 години завжди перебуває вдома.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши додані до клопотання письмові докази, слідчий суддя встановив наступне.
Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України 27 жовтня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020050380000870.
23 грудня 2020 року неповнолітньому ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 115, ч. 3 ст. 185 КК України за таких обставин.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 26 жовтня 2020 року, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, у неповнолітнього ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме Інтернет обладнання з горищного приміщення технічного поверху будинку АДРЕСА_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, 27 жовтня 2020 року, приблизно о 00 годин 10 хвилин, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, неповнолітній ОСОБА_7 , прийшов до технічного поверху під'їзду №2 будинку АДРЕСА_2 , де розташовані вхідні двері до горищного приміщення, які були зачинені на навісний замок.
Далі ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, перебуваючи у вказаному місці, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, наявними у нього заздалегідь приготовленими кусачками перекусив дужку навісного замку, яким були зачинені вхідні двері до горищного приміщення технічного поверху та проник до середини вказаного приміщення.
27.10.2020 року приблизно о 01 годині 40 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, перебуваючи у горищному приміщенні технічного поверху будинку АДРЕСА_2 , підійшов до зачиненого металевого ящика, прикріпленого до стіни, де зберігалось Інтернет обладнання, яке належить ОСОБА_9 , та за допомогою наявних при ньому інструментів зламав вказаний ящик, звідки діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, намагався викрасти чуже майно, а саме:
- комутатор торгівельної марки «Edge-core» моделі «ES3528M» вартістю 4668,37 гривень;
- акумуляторну батарею торгівельної марки «Trinix» 12V 7Ah/20H вартістю 349,35 грн.,
а всього на загальну суму 5017, 72 грн., маючи намір заподіяти ОСОБА_9 матеріальний збиток на вищевказану суму, проте розпорядитись викраденим майном не встиг, тобто не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки його дії були припинені працівниками поліції, які прибули за вказаною адресою за повідомленням мешканця будинку.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи зі змісту ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Обґрунтованість підозри передбачає наявність фактів чи свідчень, здатних переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Існування обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України, підтверджується долученими до клопотання:
-протоколом огляду місця події від 27.10.2020 під час якого було зафіксовано обстановку на місці події та вилучено фрагмент дужки навісного замку, світч, акумуляторну батарею;
-протоколом огляду від 27.10.2020 під час якого у неповнолітнього ОСОБА_7 було вилучено інструменти та інші речі;
-постановою про визнання предметів речовими доказами та долучення їх в якості речових доказів до кримінального провадження, а саме інструментів та інших речей вилучених у ОСОБА_7 ;
-допитом свідка ОСОБА_10 , який розповів про обставини виявлення на місці події неповнолітнього ОСОБА_7 ;
-допитом свідка ОСОБА_11 , який розповів про обставини виявлення на місці події неповнолітнього ОСОБА_7 ;
-допитом потерпілого ОСОБА_9 , який розповів про обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення, а також про ідентифікаційні ознаки майна, яке намагався викрасти ОСОБА_7 ;
-висновком судово-товарознавчої експертизи № 7497 від 13.11.2020, згідно якої було оцінено майно, яке намагався викрасти ОСОБА_7 ;
-протоколом огляду місця події від 03.12.2020, під час якого було оглянуто майно, яке намагався викрасти ОСОБА_7 за участю потерпілого ОСОБА_9 , під час якого потерпілий впізнав свої речі;
-постановою про визнання предметів речовими доказами, та залучення їх до кримінального провадження в якості речових доказів, згідно якої було визнано речовими доказами майно, яке намагався викрасти ОСОБА_7 .
З огляду на викладене є достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 , із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Ризик же, в свою чергу, - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду,
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,
- вчинити інше кримінальне правопорушення .
Заявлені ризики заслуговують на увагу.
При дослідженні ризику переховування, слідчий суддя враховує ту обставину, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину в період іспитового строку за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19 грудня 2019 року. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
Також достатньо обґрунтованим є ризик знищення, приховування або спотворення підозрюваним речей і документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки до теперішнього часу проведеними заходами не встановлено місцезнаходження замка, який було зрізано з вхідної двері до технічного поверху під'їзду №2 буд. АДРЕСА_2 . Даний замок має істотне значення по кримінальному провадженню.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_7 , засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, за вчинення таємного викрадення Інтернет обладнання з дахів багатоповерхових будинків обґрунтовано підозрюється у скоєнні аналогічного злочину, вчиненого ним в період іспитового строку. Зазначене свідчить, що останній на шлях виправлення не став.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Згідно ст. 485 КПК України, під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми, крім обставин, передбачених статтею 91 КПК України, також з'ясовуються:
1) повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров'я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності чи обранні заходу виховного характеру. За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов'язану з психічною хворобою, повинно бути також з'ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними;
2) ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння;
3) умови життя та виховання неповнолітнього;
4)наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.
Наявними матеріалами справи підтверджено, що неповнолітній підозрюваний зареєстрований та проживає разом з матір'ю, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також враховуючи такі обставини, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, дані про особу підозрюваного, який перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом: розлад адаптації, змішана тривожність і депресивна реакція, органічний емоційно-лабільний (астенічний) розлад смішаного ґенезу (ЧМТ, Діабетична ецефалопатія), на обліку у лікаря нарколога не перебуває, на обліку в протитуберкульозному диспансері не перебуває, має посередні характеристики за місцем навчання та проживання, неодружений, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1
Досліджені під час судового засідання та описані цією ухвалою ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід - особисте зобов'язання не буде беззаперечно виконано підозрюваним, тому виникає необхідність контролювати його місцезнаходження на період досудового розслідування та розгляду кримінального провадження в суді.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування домашнього арешту в певний період доби, а саме з 20:00 год. до 07:00 год. наступної доби, що забезпечить право підозрюваного на навчання, належне спілкування з родиною, його належну процесуальну поведінку.
При цьому, слідчий суддя вважає, що застосування даного запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 не суперечить вимогам Мінімальних стандартів правил ООН, які стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила»), згідно яких заходи впливу повинні бути спів розмірними не тільки з обставинами і тяжкістю правопорушення, а також з потребами суспільства.
З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 , та виконання ним процесуальних обов'язків доцільним є покладення на підозрюваного, таких передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язків:
- не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_1 , в період часу з 20 годин 00 хвилин по 07 годин 00 хвилин без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- прибувати до органу досудового розслідування, прокурора або суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
тКеруючись вимогами 176 - 178, 181, ч.4 ст. 194, 196 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020050380000870 від 27 жовтня 2020 року стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем постійного проживання: АДРЕСА_1 , строком до 23 лютого 2021, заборонивши йому залишати житло в період часу з 20:00 по 07:00 год.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов'язки:
- не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_1 , в період часу з 20 години 00 хвилин по 07 годин 00 хвилин без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- прибувати до органу досудового розслідування, прокурора або суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_7 , негайно після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на старшого слідчого ОСОБА_4 , прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1