Провадження № 2/229/749/2020
ЄУН 229/4665/19
17 грудня 2020 року м. Дружківка
Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Грубника О.М.,
за участю: секретаря судового
засідання Варламової О.Д.,
позивачки ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
До суду з позовною заявою до відповідача звернулася ОСОБА_1 . На обґрунтування вимог позивачка ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 є батьком їхньої доньки ОСОБА_3 . Так, згідно з рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 04 листопада 2011 р. у справі № 2-850/11 з ОСОБА_2 на її користь було стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 700 грн., починаючи з 31 травня 2011 року до повноліття дитини. Ухвалою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 29 липня 2011 року ОСОБА_2 був оголошений у розшук. На час розшуку боржника, провадження у справі було зупинено. Вказана ухвала суду була направлена для виконання до органів поліції. 12 грудня 2011 року в Апеляційному суді Донецької області розглядалася скарга ОСОБА_1 з приводу розміру аліментів. Вказаний суд залишив без змін рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області. У Ясинуватському міськрайонному суді Донецької області позивачці було надано виконавчий лист № 2-850/11 від 04.11.2011 року. Виконавчий документ передано для виконання до відділу державної виконавчої служби Ясинуватського міськрайонного управління юстиції. 04 січня 2012 року у ВДВС Ясинуватського МУЮ була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, з передачею провадження до Ворошиловського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у м. Донецьку (за місцем роботи боржника ОСОБА_2 ). Постановою ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку від 18 січня 2012 року було відкрито виконавче провадження № 2-850/11 від 04.11.2011 року. Однак, своєчасно виконавчі дії вчинені не були. Лише з березня 2012 року розпочалося примусове стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2 . Тому, у останнього утворився борг у розмірі 6300,00 грн. (9*700). З березня 2012 року розпочалося примусове стягнення аліментів. Згідно з рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області № 250/964/13-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнено неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 1890,00 грн. 05 вересня 2013 року ВДВС Ясинуватського РУЮ була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 39709861 за виконавчим листом № 2/250/676/16 від 15 липня 2013 року по справі № 250/964/13-цвід 01 липня 2013 року. Так, 30 березня 2018 року у Дружківському міському суді Донецької області було відновлено втрачене судове провадження за заявою ОСОБА_1 по цивільній справі № 2-850/2011 від 04 листопада 2011 року. Згідно з ухвалою Дружківського міського суду Донецької області 13 липня 2018 року вирішено питання про видачу дублікату виконавчого листа по справі № 2-850 від 04 листопада 2011 року. Відповідно до постанови Слов'янського МВДВС від 11 вересня 2018 року було передано виконавче провадження до Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби, тобто за місцем мешкання ОСОБА_2 . Згідно з довідкою-розрахунком Слов'янського МВДВС від 27.08.2018 року № 28176 заборгованість по сплаті аліментів відносно боржника ОСОБА_2 складає 6300,00 грн. 12 листопада 2018 року згідно з ухвалою Дружківського міського суду Донецької області № 229/4824/18 була розглянута скарга ОСОБА_1 на бездіяльність Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби , в якій зобов'язав державного виконавця надати стягувачу ОСОБА_1 всі нормативні документи стосовно виконавчого провадження у справі № 2-850/11 від 04.11.2011 року. Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 неустойку (пеню) у розмірі 5040,00 грн.
Ухвалою суду від 06 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та призначено судове засідання до розгляду (з викликом сторін).
21 квітня 2020 року відповідач ОСОБА_2 надав суду заперечення на позовну заяву. Просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки пеня та борг сплачені у повному обсязі.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 просила суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 зазначив, що не має заборгованості по сплаті аліментів на доньку ОСОБА_5 . Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Суд зазначив наступне.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом встановлено, що з 20 травня 1985 року по 11 вересня 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 . Її батьками вказані ОСОБА_2 (батько), ОСОБА_1 (мати) (а.с.97).
Згідно з копією рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 04 листопада 2011 року № 2-850/11 (а.с.105) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнено аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно, у твердій грошовій сумі в розмірі 700 грн, починаючи з 31 травня 2011 року, до повноліття дитини.
Згідно з копією рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 01 липня 2013 року№ 250/964/13-ц, № 2/250/676/13 (а.с.118) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнено неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 1890,00 грн.
Постановою ВП № 39709861 від 05 вересня 2013 року відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа № 2/250/676/16 від 15.07.2013 року (а.с122).
Постановою ВП № 39709861 від 08 листопада 2013 року було закінчено виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 заборгованості по сплаті аліментів у розмірі 1890,00 грн. (а.с.126).
Відповідно до ухвали Дружківського міського суду Донецької області від 30 березня 2018 року № 229/773/18 відновлено втрачене судове провадження по цивільній справі № 2-850/2011 за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в тому числі рішення суду від 04 листопада 2011року (а.с. 140-144).
Так, згідно з ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 13 липня 2018 року № 6/229/91/2018 видано дублікат виконавчого листа відповідно до рішення Ясинуватського міськрайоного суду Донецької області від 04 листопада 2011 року у справі 2-850/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини (а.с.145).
11 вересня 2018 року головним державним виконавцем Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області до Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було направлено виконавчий лист Дружківського міського суду Донецької області № 2-850/2011 від 13.07.2018 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у твердій грошовій сумі 700,00 грн щомісячно, починаючи з 21 травня 2011 року і до повноліття доньки ОСОБА_5 (а.с.146-147).
Як було встановлено в судовому засіданні, і з цим погоджуються сторони, що рішенням Апеляційного суду Донецької області від 09 квітня 2014 року, рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 06 березня 2014 року було скасовано в частині зміни стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку(доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.198-202).
Слід зазначити, що ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 10 грудня 2018 року №6/229/141/2018, ЄУН 229/2380/18 було визнано виконавчий лист №2-850/2011, який виданий 13 липня 2018 року Дружківським міським судом Донецької області відповідно до рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 04 листопада 2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 таким, що не підлягає виконанню (а.с. 195-197). А тому, було припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (виконавчий лист № 2-850/2011 від 13.07.2018 року).
Щодо матеріального стану відповідача, то судом встановлено, що з 08 квітня 2020 року ОСОБА_2 працює трактористом у ТОВ «Агрофірма «Колос» Покровського району Донецької області (а.с 186;194).
Позивачка ОСОБА_1 стверджує, що відповідач не сплатив їй заборгованість по аліментам на утримання доньки ОСОБА_5 у розмірі 6300,00 грн.
Натомість, 01 грудня 2018 року ОСОБА_2 виплатив позивачці вказану заборгованість за період з 31 травня 2011 року по 01 березня 2012 року у розмірі 6300,00 грн. Вказаний факт підтверджено копією заяви на приймання переказу (внутрішній) ПАТ «Укрпошта» від 01 грудня 2018 року, зробленого особисто ОСОБА_2 (а.с.212).
Також, за інформацією Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 31 січня 2020 року № 15.18/13221, за виконавчим листом № 250/4406/13-ц від 13 квітня 2018 року, виданого Дружківським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/6 частини на утримання доньки ОСОБА_6 , станом на 30 січня 2020 року відсутня заборгованість зі сплати аліментів (а.с. 214).
31 січня 2020 року Покровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 31 січня 2020 року № 15.18/13223 на адресу ОСОБА_2 направляв копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 22 лютого 2019 року ВП 57065062 (згідно з виконавчим документом № 2-850/2011, виданого Дружківським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 та користь ОСОБА_1 аліментів у розмірів 700 грн щомісячно на утримання доньки ОСОБА_6 , 2008 року народження, до її повноліття)(а.с 215).
За інформацією Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 31 січня 2020 року № 15.18/13220, ОСОБА_2 у повному обсязі сплатив ОСОБА_1 заборгованість по сплаті аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6 (у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку(доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) за періоди з 09 квітня 2014 року по 01 жовтня 2014 року у розмірі 1777,34 грн, з 01жовтня 2014 року по 01 серпня 2018 року у сумі 26492,10 грн (а.с.216).
Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а за положеннями ч. 2 ст. 550 Цивільного кодексу України відсотки на неустойку (як повторна пеня) не нараховується.
За приписами ч.1 ст. 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 Цивільного кодексу України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Відповідно до статті 195 СК України заборгованість за аліментами присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається держаним виконавцем виходячи з фактичного заробітку (доходу), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення розміру заборгованості. Якщо боржник у цей період та на час визначення заборгованості не працював, така заборгованість визначається виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості. У разі спору розмір заборгованості визначається судом. На підставі чого і був виданий державним виконавцем вказаний розрахунок заборгованості відповідача по аліментам.
Згідно зі ст. 196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки ( пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Відповідно до зазначеного, неустойка нараховується на щомісячну заборгованість від суми несплачених аліментів за кожен день за весь час прострочення по день добровільного погашення боргу або на момент стягнення.
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 р., відповідальність
платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки
(пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника
аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо
заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема,
у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або
неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках
стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Таким чином, доводи позову щодо необхідності стягнення з відповідача на користь позивачки суми пені (неустойки) за прострочення зі сплати аліментів у розмірі 5040,00 грн. є
такими, що не відповідають дійсності.
А тому ОСОБА_1 слід відмовити у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд протягом тридцяти днів після оголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 23 грудня 2020 року.
Cуддя: О. М. Грубник