Справа № 127/27625/20
Провадження № 2/127/4722/20
25 січня 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,
за участю: секретаря Яковенко Д.Д.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи позовну заяву тим, що 06.06.2017 року сторони зареєстрували шлюб у Вінницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про що зроблено відповідний актовий запис №1133.
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя у сторін не склалось через відсутність взаєморозуміння між ними та різних поглядів на сімейні відносини та обов'язки, внаслідок чого шлюб існує формально.
Позивач зазначає, що ОСОБА_2 лише іноді надає грошові кошти на доньку та в недостатньому розмірі. Оскільки відповідач зареєстрований як ФОП, то він має мінливий і нерегулярний дохід. З огляду на викладене ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом та просить:
- розірвати шлюб між ними;
- стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 5000,00 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття з індексацією відповідно до закону, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
- судові витрати покласти на відповідача.
В судове засідання позивач не з'явилася, проте подала до суду заяву в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просила розгляд справи проводити за її відсутності. Судові витрати просила покласти на відповідача та після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_1 ».
Відповідач в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву в якій зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі. Просив розгляд справи проводити за його відсутності. Судові витрати просив залишити за ним.
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 06.06.2017 року сторони зареєстрували шлюб у Вінницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про що зроблено відповідний актовий запис №1133 (а.с. 6).
Після укладення шлюбу позивач не змінювала своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).
З матеріалів справи вбачається, що позивач по даній справі разом з дитиною ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).
Також судом встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с. 11).
Спільне життя у сторін не склалось через відсутність взаєморозуміння між ними та різних поглядів на сімейні відносини та обов'язки, внаслідок чого шлюб існує формально, а тому його збереження буде суперечити інтересам позивача.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Виниклі правовідносини регулюються ст.ст. 110, 112 СК України.
Крім того, відповідач не своєчасно та не в повній мірі надає матеріальну допомогу своїй малолітній дитині.
Відповідно до положень ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України - батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення; тощо. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Підстави визначення розміру аліментів у частині до заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.
Згідно із ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Визначаючись щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує те, що спільна дитина проживають разом з позивачем, перебуває на її утриманні, що потребує значних коштів. Разом з тим, зважаючи на розмір заявлених вимог, визнання відповідачем позову, суд вважає можливим стягнути аліменти у твердій грошовій сумі розміром 5000,00 грн. щомісячно, що буде розумним, справедливим та зваженим.
Щодо вимог про індексацію та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то вони задоволенню не підлягають, з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 184 СК України, розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Таким чином, індексація розміру аліментів буде здійснюватись щорічно відповідно до закону.
Відповдно до ч.2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Разом з тим, мінімальний розмір аліментів визначається судом в разі присудження коштів на утримання дитини у частці від доходу її батька.
Відповідно до положення ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати за вимогу про розірвання шлюбу слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача в розмірі 840,80 грн. в дохід держави.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-3, 27 Конвенції ООН «Про права дитини», ст. 51 Конституції України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 7, 110, 112, 180-182, 191 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 211, 259, 263-265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06.06.2017 року у Вінницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №1133.
Прізвище позивача після розірвання шлюбу - залишити « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі розміром 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 коп.) щомісячно, починаючи стягнення з моменту подання позовної заяви, а саме з 08.12.2020 року, і до досягнення дитиною повноліття.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складений 25.01.2021 року.
Суддя: