25 січня 2021 року
м. Харків
справа № 953/10687/20
провадження № 22-ц/ 818/956/21
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Тичкової О.Ю.,
суддів - Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.,
сторони справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Крилової Олени Леонідівни, яка діє в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2020 року, ухвалене у складі судді Шаренко С.Л.,
У липні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі АТ КБ «ПриватБанк», Банк) звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № б/н від 05.12.2007 в розмірі 20226,69 грн та судових витрат.
Позов мотивований тим, що 5 грудня 2007 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» і «Тарифів банку», які викладені на банківському сайті. Позивач зазначив, що за умовами вказаного договору позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Своїм підписом у анкеті-заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг. Банк в повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач взятих на себе за вищевказаним договором зобов'язань належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 31.03.2020 має заборгованість у розмірі 20226,69 грн, яка складається з: 3303,68 грн - заборгованість за тілом кредиту; 12443,96 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 3039,68 грн - нарахована пеня, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - фіксована частина, 939,37 грн. - процентна складова.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2020 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором б/н у розмірі 3303,68 грн та судовий збір у розмірі 342,60 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.07.2019 (провадження № 14-131цс19), і виходив з того, що відповідач взятих на себе за Договором зобов'язань щодо повернення фактично отриманих та використаних у кредит коштів належним чином не виконав, правовими наслідками чого є стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3303,68 грн. Відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині, оскільки наданий банком витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів банку не містять підпису відповідача.
В апеляційній скарзі Крилова О.Л., яка діє в інтересах АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду в частині відмовлених позовних вимогах щодо заборгованості за процентами та неустойкою скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. У якості доводів апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції правильно було встановлено, що Банк надав відповідачу кредитні кошти, а відповідач свої зобов'язання не виконав, кредитні кошти не повернув. Зазначає, що підписавши анкету-заяву відповідач приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг. Сторонами були досягнуті усі істотні умови договору. Крім того, у анкеті-заяві була визначена відсоткова ставка у розмірі 3% на місяць (або 36% на рік), проте суд першої інстанції на це уваги не звернув.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
В письмових поясненнях Кураксіна О.І., яка діє в інтересах Банку, наполягає на задоволенні вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками, та зазначає, що 05.12.2007 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг. Після укладення договору від 19.12.2007 року та відкриття карткового рахунку, відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 4000,0 грн на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Так у анкеті-заяві від 19.12.2007 року, яка підписана відповідачем, зазначено тип картки: НОМЕР_1 , валюта: гривня, початковий кредитний ліміт: 4000 грн, базова відсоткова ставка: 3% на місяць (або 36%) на рік, щомісячна комісія: 0. Тобто сторонами при укладенні договору були досягнуті усі істотні умови договору. Отже, заборгованість, яка підлягає стягненню складається з наступного: тіло кредиту - 3302,68 грн, відстокова ставка - 36% на рік (3,0% на місяць або 0,1% в день). Заборгованість по відсоткам виникла - 20.01.2008 року. Строк дії картки до 12/2011. Таким чином, період за який необхідно стягнути заборгованість по відсоткам з 20.01.2008 по 31.12.2011. Кількість днів, за які необхідно стягнути заборгованість за відсотками - 1440 днів. Отже, 3302,68 (тіло кредиту)х0,1% (відсотки зв день)/100х1440 (кількість днів прострочених відсотків) = 4755,86 грн. Сплачено відповідачем в рахунок погашення заборгованості за відсотками за період з 20.01.2008 по 31.12.2011 - 1373,90 грн. Таким чином, сума за відсотками, яка підлягає до стягнення - 3381,96 грн (4755,86 - 1373,90).
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, письмових пояснень до неї в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до п.п. 3,4 ч.1, ч.2 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Судовим розглядом установлено, що 05.12.2007 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір б/н, згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Матеріали справи містять анкету-заяву, у якій зазначено, що разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами заява становить договір про надання банківських послуг, укладений між Банком і ОСОБА_1 , а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Також в анкеті-заяві сторону обумовили ба зову відсоткову ставка у розмірі 36% на рік (а.с. 17).
Згідно з наданим Банком розрахунком (а.с. 4-9) та виписки (а.с.10-14) заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 31.03.2020 рік становить 20226,69 грн, яка складається з: 3303,68 грн - заборгованість за тілом кредиту; 12443,96 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 3039,68 грн - нарахована пеня, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - фіксована частина, 939,37 грн. - процентна складова.
Також до позовної заяви Банк додав Умови та Правила надання банківських послуг в Приват Банку, які відповідачем не підписані (а. с. 18-23).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, попиту і пропозицій ? які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріали справи свідчать про те, що у анкеті-заяві від 19.12.2007 року зазначена базова відсоткова ставка - 36% на рік.
Оскільки в указаних вище документах, підписаних відповідачем, визначений розмір процентної ставки за користування кредитом, судова колегія вважає, що сторони погодили умови договору кредиту в частині розміру процентів за користування кредитом за договором. Тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
Згідно з наданим Банком розрахунку та письмових пояснень до апеляційної скарги розмір процентів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 за період з 20.01.2008 по 31.12.2011, дорівнює 3381,96 грн (а.с.76-79).
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.367 ЦПК України).
Рішення суду не оскаржувалось сторонами в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту, тому в цій частині колегією суддів не переглядалося.
За таких обставин, апеляційна скарга Криловорї О.Л., яка діє в інтересах АТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог щодо стягнення процентів за користування кредитом - скасуванню, з ухваленням у цій частині нової постанови про стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості за процентами за період з 20.01.2008 по 31.12.2011 у розмірі 3381,96 грн.
Відповідно до частин першої, тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволений на 33,05%, тому з ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути 694,71 грн судового збору, сплачених при подачі позовної заяви (а.с. 35).
Апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» задоволена на 19,98 %, тому з ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути 629,97 грн судового збору, що сплачений при подачі апеляційної скарги (а.с. 63).
Рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру судового збору, що підлягає стягненню з відповідача, також підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нової постанови.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Крилової Олени Леонідівни, яка діє в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», задовольнити частково.
Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2020 року змінити, скасувавши в частині відмови у задоволені позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за процентами і в частині стягнення судового збору.
Ухвалити в цій частині нову постанову.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за відсотками за кредитним договором № б/н від 19.12.2007 у розмірі 3381 (три тисячі триста вісімдесят одна) гривня 96 (дев'яносто шість) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 694 (шістсот дев'яносто чотири) гривні 71 (сімдесят одна) копійки судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 629 (шістсот двадцять дев'ять) гривень 97 (дев'яносто сім) копійок судового збору, сплаченого при подачі апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 25 січня 2021 року.
Головуючий - О.Ю.Тичкова
Судді - Н.П.Пилипчук
В.Б.Яцина