Справа № 537/1413/20 Номер провадження 33/814/39/21Головуючий у 1-й інстанції Мурашова Н. В. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
25 січня 2021 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М.,
з участю адвоката Самойленка М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 14 липня 2020 року,-
Цією постановою,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Погребняки Семенівського району Полтавської області, громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , виданий 25.01.1996 року Жовтоводським МВ УМВС України в Дніпропетровській області, РНОКПП НОМЕР_2 , з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,4 грн.
Згідно з постановою, 19.04.2020 року о 17 год. 08 хв. в м. Кременчук по вул. Першотравнева, 52, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21140, д.н.з. НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю із порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Проте відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в якій просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження по справі.
Вказує, що дійсно відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, однак алкоголю не вживав та правил дорожнього руху не порушував.
Зазначає, що працівники поліції не роз'яснили йому наслідки відмови від проходження огляду.
Вказує, що судом не вжито заходів щодо виклику та допиту свідків, працівників поліції, не допитано й самого ОСОБА_1 та розглянуто справу за його відсутності, попри наявність клопотань про відкладення розгляду справи з його боку, чим порушено його право на захист.
Зазначає, що письмові пояснення свідків сформульовані самими працівниками поліції, свідки не розуміли, що від них вимагається, не було відібрано пояснення інших свідків, присутніх на місці складання протоколу.
Також вказує на відсутність у нього ознак сп'яніння.
Вказує на порушення судом вимог ст.33 КУпАП при накладенні на нього адміністративного стягнення.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, проте у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, тому вважаю за можливе апеляційний розгляд провести за відсутності ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали справи, заслухавши адвоката Самойленка М.О., який апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримав з підстав у ній наведених та вказав на втрату чинності ст. 130 КУпАП, що встановлювала відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння; на розгляд справи щодо ОСОБА_1 за його відсутності попри наявності поважних причин неявки, тому просить закрити провадження по справі на підставі ч.2 ст.284 КУпАП та з підстав допущених судом істотних процесуальних порушень; дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя місцевого суду вказаних вимог закону дотримався та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП . Висновок судді ґрунтується на доказах, що маються у справі та були досліджені в судовому засіданні.
Диспозиція ч.1 ст.130 КпАП України у редакції Закону України № 1446-VIII від 07.07.2016, що діяла на момент вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та складення відповідного протоколу щодо нього, передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, вина ОСОБА_1 підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №406310 від 19.04.2020, відповідно до якого ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку на місці та у медичному закладі у присутності двох свідків;
-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 які вказали на відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці та у медичному закладі, надану ОСОБА_1 у їх присутності;
-рапортом інспектора роти №4 БПП в м.Кременчук УПП в Полтавській області, відповідно до якого після повідомлення ОСОБА_1 про виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння, йому було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився.
-відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду у присутності двох свідків.
При цьому апелянт не заперечує факту відмови від проходження огляду, проте вказує на порушення порядку виявлення у нього ознак сп'яніння з боку працівників поліції, а також на процесуальні порушення, допущені судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо допущених працівниками поліції порушень є неспроможними, оскільки, відповідно до відеозапису з нагрудної камери поліцейського, після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у присутності двох свідків працівником поліції було роз'яснено останньому його права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду. За фактом відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння працівником поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений, проте від підпису протоколу та надання пояснень відмовився. Після цього ОСОБА_1 , було відсторонено від керування транспортним засобом. Дані відеозапису узгоджуються з письмовими поясненнями свідків, а також рапортом інспектора патрульної поліції.
При цьому працівниками поліції у свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були відібрані письмові пояснення, засвідчені їх особистими підписами, з яких вбачається, що останні погоджуються зі змістом наданих пояснень.
Отже, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння належним чином зафіксована, підтверджується сукупністю доказів, які учасниками справи не спростовані та отримана працівниками поліції від ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.266 КУпАП та "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції".
Доводи апелянта щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у його відсутність, не є підставою для скасування постанови судді, оскільки процесуальні права ОСОБА_1 поновлені шляхом звернення до апеляційного суду, і під час апеляційного розгляду безпосередньо перевірені докази, якими обґрунтовані обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Ні в суді першої, ні в апеляційній інстанції ОСОБА_1 не скористався своїм правом особистої участі у судових засіданнях з розгляду його справи, будучи належним чином повідомленим про день і час розгляду його справи як судом першої інстанції, так і апеляційним судом.
Неспроможним є твердження апелянта і щодо невжиття судом заходів щодо виклику у судове засідання свідків, оскільки відповідно до матеріалів справи судом першої інстанції неодноразово викликалися свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також поліцейський роти №3 БПП у м.Кременчук УПП у Полтавській області Середа О.Л., при цьому останнім було роз'яснено наслідки неприбуття за викликом до суду. Неявка останніх до суду першої інстанції без повідомлення поважності причин їх відсутності під час розгляду справи хоча і позбавила суд першої інстанції безпосередньо допитати вказаних свідків, однак не є підставою для залишення поза увагою доказів, що у своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв'язку з істотними процесуальними порушеннями не встановлено.
Твердження захисника про втрату чинності вказаної норми у зв'язку із набранням чинності 1 липня 2020 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» є безпідставним, оскільки відповідно до ст.8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Оскільки адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив 19 квітня 2020 року, він має бути притягнений до адміністративної відповідальності на підставі ч.1 ст.130 КпАП України у редакції Закону України № 1446-VIII від 07.07.2016 року.
Безпідставним є твердження захисника і щодо допущення судом першої інстанції процесуального порушення через невихід судді до нарадчої кімнати, оскільки відповідно до журналу судового засідання від 14.07.2020 року судовий розгляд справи щодо ОСОБА_1 проведено за відсутності учасників, а постанова у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 була проголошена у відповідності до вимог ст. 285 КУпАП.
При цьому стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП накладене згідно з приписами ст.33 КУпАП, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують відповідальність.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що судом першої інстанції прийнято законне рішення, а підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 14 липня 2020 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко