Житомирський апеляційний суд
Справа №281/940/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.358 КК України Доповідач ОСОБА_2
20 січня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду
в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020065200000004 від 16.07.2020 року за апеляційною скаргою прокурора Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на вирок Лугинського районного суду Житомирської області від 23.10.2020 року,
щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Дивлин Лугинського району Житомирської області, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358, ч 4 ст. 358 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
В поданій апеляційній скарзі прокурор вирок суду просить змінити, виключити :
-з мотивувальної частини вироку абзац «З урахуванням вище встановлених обставин у справі суд вважає згідно ч. 4 ст. 70 КК України призначити покарання за цим вироком та вироком Лугинського районного суду Житомирської області до самостійного виконання, що відповідатиме актуальним наразі положенням абз. 4 п. 22 Постанови пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»;
- з резолютивної частини вироку «На підстави ч. 4 ст. 70 КК України вирок Лугинського районного суду Житомирської області від 10.09.2020, яким ОСОБА_7 засуджено за ст. 335 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком два роки, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком один рік - виконувати самостійно».Вказує на те, що посилання суду на ч.4 ст.70 КК України є зайвим, оскільки призначене за вироком Лугинського районного суду від 23.10.2020 року покарання у виді штрафу підлягає самостійному виконанню на підставі ч.3 ст.72 КК України.
Вироком Лугинського районного суду Житомирської області від 23.10.2020 року ОСОБА_7 засуджено:
-за ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1700,00 грн.;
-за ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 1700,00 грн.
На підстави ч. 4 ст. 70 КК України вирок Лугинського районного суду Житомирської області від 10.09.2020, яким ОСОБА_7 засуджено за ст. 335 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком два роки, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком один рік - постановлено виконувати самостійно.
Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Як визнав суд, ОСОБА_7 , будучи призовником та придатним до військової служби, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, з метою подальшого ухилення від проходження строкової військової служби, вніс до офіційного документу - таблиці висновку лікарів від 03.07.2020 року в розділ «V. Результати призову» на 4-ій сторінці облікової картки призовника ОСОБА_7 перед рукописом «придатний» у рядку «Хірург»; перед рукописом «придатний» у рядку «Терапевт»; перед рукописом «придатний» у рядку «Невропатолог»; перед рукописом «придатний» у рядку «Психіатр»; перед рукописом «придатний» у рядку «Отоларинголог» завідомо неправдиві відомості - допис у вигляді слова «Не», що підтверджується висновком експерта від 17.08.2020 № 6/3-297.
03.07.2020 року ОСОБА_7 пройшовши вищевказану медичну комісію та будучи визнаним придатним до військової служби, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на використання підробленого офіційного документу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, надав вищевказану облікову картку призовника ОСОБА_7 з підробленим медичним висновком лікарів від 03.07.2020 року для ознайомлення посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою подальшого ухилення від проходження строкової військової служби.
Заслухавши доповідача, прокурора про задоволення поданої апеляційної скарги, обвинуваченого, який не заперечував, щоб була задоволена апеляційна скарга прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочинів за обставин, наведених у вироку грунтується на зібраних по кримінальному провадженню доказах, які наведені у вироку суду, а його дії за ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України судом кваліфіковані правильно і ніким з можливих апелянтів не оскаржується.
Разом з тим, як обгрунтовано зазначено в апеляційній скарзі прокурора, вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд допустився помилки.
Згідно ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Застосування ч.4 ст. 70 КК України має певні особливості.
Так, якщо за попереднім чи знову винесеним вироками призначено покарання, що не підлягає складанню то як призначення покарання за сукупністю злочинів, так і зарахування повністю або частково відбутого покарання здійснюється з урахуванням положень ч.3 ст. 72 КК України.
Вказаних вимог закону суд не повністю дотримався.
Так, з резолютивної частини вироку суду видно, що суд на підставі ч. 4 ст. 70 КК України прийшов до висновку, що вирок Лугинського районного суду Житомирської області від 10.09.2020 року, яким ОСОБА_7 засуджено за ст. 335 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком два роки, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком один рік слід виконувати самостійно».
Також, у мотивувальній частині вироку суд зазначив, що «з урахуванням вище встановлених обставин у справі суд вважає згідно ч. 4 ст. 70 КК України призначити покарання за цим вироком та вироком Лугинського районного суду Житомирської області до самостійного виконання, що відповідатиме актуальним наразі положенням абз. 4 п. 22 Постанови пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»
Колегія суддів вважає, що посилання суду, як у мотивувальній частині вироку та і у резолютивній частині вироку на ч.4 ст.70 КК України є зайвим, оскільки призначене ОСОБА_7 покарання за вироком Лугинського районного суду від 23.10.2020 року у виді штрафу підлягає самостійному виконанню на підставі ч.3 ст.72 КК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду змінити, виключити як з мотивувальної частини вироку словосполучення «згідно ч. 4 ст. 70 КК України» та і з резолютивної частини вироку посилання суду на словосполучення «на підставі ч. 4 ст. 70 КК України».
В решті вирок залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Лугинського районного суду Житомирської області від 23.10.2020 року, щодо ОСОБА_7 змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку словосполучення «згідно ч. 4 ст. 70 КК України» та виключити з резолютивної частини вироку посилання суду на словосполучення «на підставі ч. 4 ст. 70 КК України».
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: