Провадження № 11-кп/803/315/21 Справа № 207/317/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
21 січня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 9, 12, ч. 2 ст. 115 КК України, за його апеляційною скаргою на ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 листопада 2020 року,
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 листопада 2020 року обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 31 грудня 2020 року.
Мотивуючи ухвалене рішення, врахувавши тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , суд посилався на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, не припинили існувати.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт або особисте зобов'язання.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги ОСОБА_7 посилається на наявність в нього сталих соціальних зв'язків, постійного місця проживання, а також на виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та його захисника, які апеляційну скаргу підтримали, прокурора, який просив ухвалу залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
В силу вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як встановлено апеляційним судом у судовому засіданні та що знайшло своє підтвердження і у відповідних матеріалах контрольного провадження, 04 листопада 2020 року судом, на розгляді якого перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , в порядку ст.331 КПК України було розглянуто клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 9, 12, ч. 2 ст. 115 КК України.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу, та обґрунтовано дійшов висновку про існування тих, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, не зменшилися й виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 та належно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення цього питання.
Вирішуючи питання продовження строку застосування раніше обраного запобіжного заходу, суд першої інстанції, відповідно до ст. 178 КПК України, врахував тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, особу обвинуваченого та відповідно наявність передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК ризиків, які не припинили існувати, тому дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою останнього та відсутність процесуальної необхідності застосування менш суворого виду запобіжного заходу.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою та стороною захисту в судовому засіданні апеляційного суду не доведені.
Твердження обвинуваченого про недоведеність встановлених судом ризиків не заслуговують на увагу, оскільки сукупність даних про тяжкість злочинів у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 та особу обвинуваченого, беззаперечно вказує на їх існування.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 листопада 2020 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 9, 12, ч. 2 ст. 115 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4