Справа № 761/39020/20
Провадження № 3/761/9586/2020
18 грудня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Голуб О.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника Адаменко Л.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління Держпраці у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої у Київському міському Центрі соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів, на посаді директора, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 41 КУпАП,
29.09.2020 року о 14 год. 00 хв. інспектором Головного Управління Держпраці у Київській області складено протокол про адміністративне правопорушення відносно директора Київського міського Центра соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів ОСОБА_1 , у порушення вимог ст. 29 КЗпП України, до початку роботи за укладеним трудовим договором власником або уповноваженим ним органом працівнику ОСОБА_2 не роз'яснено його права та обов'язки, а саме не ознайомлено з його посадовою інструкцією.
Крім того, у порушенні вимог ст.10 ЗУ «Про відпустки» щорічна відпустка за бажанням працівника в зручний для нього час не надано ветерану війни (учаснику бойових дій) ОСОБА_2 , на якого поширюється ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнала та пояснила, що з боку Київського міського Центра соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів відсутні порушення законодавства про працю.
Захисник Адаменко Л.О., заявила клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, враховуючи, що 17.07.2020 працівника ОСОБА_2 було ознайомлено з посадовою інструкцією, а 31.08.2020 працівнику ОСОБА_2 надано частину щорічної відпустки, тобто всі правопорушення були усунуті до початку перевірки інспектором Головного управління Держпраці в Київській області.
Суд, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника Адаменко Л.О., дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю подій і складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, матеріалами справи про адміністративне правопорушення встановлено, що посадовою особою при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказів взято за основу акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №КВ1022/1322/АВ від 28 вересня 2020 року, заяви ОСОБА_2 від 24.04.2020, 17.07.2020, 17.08.2020,19.08.2020, наказ від 24.04.2020 № 44-к, та посадову інструкцію заступника директора з соціальної та психологічної реабілітації від 17.07.2020.
Однак, як убачається з матеріалів наданих особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , 17.07.2020 ОСОБА_2 ознайомлено під підпис з посадовою інструкцією, заступника директора з соціальної та психологічної реабілітації, тобто за два місяці до початку перевірки, порушення було усунуто. При цьому, копію відповідного документу якого було надано інспектору праці ГУ ДП в Київській області Дмитренко А.В. в процесі перевірки, чим спростовуються доводи, що викладені в протоколі.
Також, з наданих документів особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , убачається, що 14.07.2020 від ОСОБА_2 надійшла заява щодо надання щорічної основної відпустки терміном 5 календарних днів з 20.07.2020, на підставі якої було видано наказ директора від 14.07.2020 № 89-кт стосовно надання такої відпустки з 20.07.2020. В подальшому 17.07.2020 від ОСОБА_2 надійшла заява, зареєстрована у секретаря Центру від 17.07.2020 №01-15-348, щодо надання щорічної основної відпустки терміном 14 календарних днів з 27.07.2020, у наданні якої було відмовлено, оскільки, в період з 15.07.2020 по 17.07.2020 заступник директора з соціальної, психологічної реабілітації ОСОБА_2 не виконав доручення визначені наказом від 15.07.2020 № 50, строки виконання якого були в період з 29.07.2020 по 30.07.2020. Так, 17.08.2020 від ОСОБА_2 знову надійшла заява щодо надання щорічної основної відпустки терміном 14 календарних днів з 31.08.2020, за період з 05.06.2019 по 04.06.2020. На підставі якої було видано наказ в.о. директора від 17.08.2020 № 108-кт стосовно надання такої відпустки з 31.08.2020. Через деякий час, 17.08.2020 від ОСОБА_2 надійшла друга заява, але вже зареєстрована у секретаря Центру від 17.08.2020 № 01-15-439, щодо надання щорічної основної відпустки терміном 14 календарних днів з 31.08.2020 за період з 05.06.2019 по 04.06.2020. Однак у задоволенні даної заяви було відмовлено, оскільки, в.о. директором вже було видано наказ від 17.08.2020 № 108-кт стосовно надання такої відпустки ОСОБА_2 з 31.08.2020 за період з 05.06.2019 по 04.06.2020. В подальшому 20.08.2020 від ОСОБА_2 надійшла заява від 19.08.2020, яка написана власноруч та зареєстрована у секретаря Центру від 20.08.2020 № 01-15-455, щодо надання щорічної основної відпустки терміном 14 днів з 31.08.2020 за період з 05.06.2019 по 04.06.2020. У задоволенні якої було відмовлено, оскільки, в.о. директором вже було видано наказ від 17.08.2020 № 108-кт стосовно надання такої відпустки з 31.08.2020 за період з 05.06.2019 по 04.06.2020, тобто правопорушення було усунуте за місць до початку перевірки.
Таким чином, дослідивши докази, наявні в розпорядженні суду, суд дійшов висновку про відсутність даних на підтвердження обставин зазначених у протоколі.
Так, відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи положення ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод, а також беручи до уваги висновки ЄСПЛ у справах «Малофаєва проти Росії», рішення від 30.05.2013р., та «Карелін проти Росії», рішення від 20.09.2016р., ЄСПЛ серед іншого зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготовитися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Згідно п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити за відсутністю подій і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, за обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. 41 ч.1, п. 1) ст. 247, ст. 251, ст. 252, ст. 256, ст. 280, ст. 283, ст. 284, ст. 285 КУпАП, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.41 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю подій і складу адміністративного правопорушення за обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва.
Суддя: