Справа № 761/105/21
Провадження № 3/761/1081/2021
25 січня 2021 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Чайка О.С. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , уродженки м. Моспине, Донецької обл., громадянки України, керуючої магазином «Мармеладний кіт», ТОВ «Мармеладний кіт» код ЄДРПОУ 43567649, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за частиною 1 статті 443 КУпАП, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 08 грудня 2020 року № 618, за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд.46, керуюча магазином «Мармеладний кіт», ТОВ «Мармеладний кіт» код ЄДРПОУ 43567649 ОСОБА_1 08 грудня 2020 року о 11 годині 15 хвилин перебуваючи на робочому місці, не забезпечила дотримання вимог щодо профілактичних заходів протидії поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), а саме: не проводиться температурний скрінінг всім працівникам перед початком робочої зміни (відсутнє документальне підтвердження); не проводилось навчання з працівниками, щодо правил використання засабів індивідуального захисту (далі по тексту - ЗІЗ); не організований централізований збір використаних ЗІЗ в окремий контейнер (з кришками); не достатній п'ятиденний запас ЗІЗ; документальног не підтверджено проведення вологого прибирання приміщення та поверхонь; відсутні інформаційні матеріали для відвідувачів, чим порушив вимоги статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», підпункт 12 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» (у редакції постанови КМУ від 11.11.2020 №1100), пункт 1, підпункт 1 пункту 2, підпункт 3 пункту 7, підпункт 3,4 пункту 8 постанови Головного держаного санітарного лікаря України №17 від 09 травня 2020 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП).
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, заяв про відкладення судового розгляду чи про поважність причин неявки від ОСОБА_1 не надходило.
З урахуванням наведеного, враховуючи, що ОСОБА_1 була повідомлена завчасно та належним чином про розгляд справи, клопотань про відкладення судового розгляду до суду не направляла, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положень ст.268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Так, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За нормами національного та міжнародного законодавства суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказаний обов'язок повністю покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол.
Вказане повністю узгоджується з приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП, згідно яких обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.443 КУпАП, настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
За приписами ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Конституційний Суд України в своєму рішенні у справі №1-14/2020(230/20) від 28 серпня 2020 року, за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом. SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», положень частин першої, третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», абзацу дев'ятого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» наголошує, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України.
Крім того, на даний час в Україні не визначені відповідні медичні критерії та не прийняті нормативно правові акти, щодо випадків та необхідності носіння засобів індивідуального захисту, проведення температурного скринінгу, використання антисептиків тощо.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так,до протоколу про адміністративне правопорушення не додано доказів вини ОСОБА_1 , а опитувальник таким доказом не являться, оскільки як і протокол про адміністративне правопорушення є процесуальними документами і не являються безперечними доказами вини правопорушника, окрім того суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні, докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 є відповідальною особою за дотримання вимог ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», п.п.12 п.10 постанови КМУ від 22.07.2020 № 641 та вимог п.1, п.п. 1 п.2, п.п. 3 п.7, п.п. 3,4 п.8 Постанови № 17 від 09.05.2020 Головного державного санітарного лікаря України та, що вона дійсно допустила вказані правопорушення.
Крім того, вказані в протоколі порушення, за вчинення яких складено протокол відносно ОСОБА_1 встановлені підзаконними актами, що суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України, тому суд приходить до висновків про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 443, 247, 256, 278, 280, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 443 КУпАП закрити через відсутність у її діях складу даного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником упродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м.Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя О.С. Чайка