"03" лютого 2010 р. Справа № 13/3038
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого -судді Скиби Г. М., при секретарі Жицькій О. М., за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1 -за нотаріально посвідченою довіреністю;
відповідача: Танана Г.П. -за довіреністю. В засіданні 3.02.2010р. участі не брав;
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1
до Канівської міської ради, м. Канів, вул. О. Кошового, 3
про визнання договору укладеним.
Справа розглядається за наявними в ній доказами та матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати укладеним договір про оренду земельної ділянки.
Позивач 3 лютого 2010р., відповідно до ст. 22 ГПК України, надіслав до суду заяву про зміну підстави позовних вимог та предмету позову, якою просить зобов'язати Канівську міську раду укласти договір про внесення змін до договору №261/1 від 06.04.2006р., а саме п. 15 викласти у редакції: «земельна ділянка передається в оренду під розміщення капітальної споруди-магазину», п. 20 доповнити «у випадку реконструкції площі Комсомолу, на якій знаходиться земельна ділянка, Орендар зобов'язаний в двомісячний термін власними силами демонтувати будівлю».
Суд прийняв вищезазначену заяву до розгляду.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на орендованій земельній ділянці (згідно договору № 261 від 06.04.2006р.) він побудував капітальну споруду.
Згідно п. 15 вказаного договору земельна ділянка передається в оренду під розміщення торгівельного павільйону. Також договором зазначено, що земельна ділянка передається для розміщення тимчасової споруди з легких несучих конструкції. У зв'язку із цим у позивача виникла необхідність у внесенні змін до існуючого договору оренди.
1 червня 2009 року він звернувся до відповідача із заявою про укладення нотаріально посвідченого договору оренди земельної ділянки, який би зазначав можливість розташування капітальної будівлі на ній.
11 червня 2009 року згідно протоколу засідання інвестиційно-конкурсної комісії по підготовці та проведенню конкурсів з продажу земельних ділянок та передачі їх в оренду на конкурсних засадах, було вирішено, що необхідно укласти та нотаріально оформити договір між позивачем та відповідачем, у якому передбачити, що у випадку реконструкції площі Комсомолу, на якій знаходиться магазин позивача, останній зобов'язується у двомісячний термін власними силами демонтувати будівлю.
Виходячи із цього позивач вважає, що волевиявлення власника землі про укладення договору було виражено рішенням комісії. договір з позивачем укладено не було.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і її прийняття другою стороною.
Відповідно до ч. 2 ст. 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір, у якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлено, - протягом нормального необхідного для цього часу.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Також, згідно ч. 2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, -змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
На думку позивача, існують усі вказані вище умови. Представник позивача просить позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечує. Посилається на те, що між Канівською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки №261/1 від 06.04.2006 під торгівельним павільйоном по АДРЕСА_2
У подальшому, рішенням виконавчого комітету Канівської міської ради від 19.09.2007 № 427, позивачеві було надано дозвіл на установку торгівельного павільйону із легких металевих конструкцій, зблокованого із вже існуючим павільйоном по вул. Шевченка у м. Каневі, та відповідно до цього Канівською міською радою із позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки площею 50,27 кв.м терміном дії до 01.03.2011р. для встановлення торгівельної точки.
Незважаючи на відсутність відповідної проектно-кошторисної документації на будівництво капітальної споруди та маючи розроблений ескізний проект на установку павільйону із легких металевих конструкцій, позивач, порушуючи ст. 25 Закону України «Про основи містобудування», ст. 96 КУпАП, у 2009 році самочинно розпочав будівництво капітальної споруди магазину.
27.05.2009 інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області було складено акт проведення перевірки дотримання законодавства, державних стандартів, норм і правил у сфері містобудування, відповідно до якого позивачем за технічним паспортом КП «Канівархбюро», ескізним проектом, дозволом № 26 від 06.11.2007, виданим на установку павільйону з легких металевих конструкцій, ведуться роботи по будівництву капітальної споруди магазину на бетонному фундаменті з підвалом.
Роботи, не заявлені у дозволі на виконання будівельних робіт, вважаються самочинним будівництвом.
Відповідач вбачає у діях позивача порушення норм ч. 7 ст. 376 ЦК України, а саме: істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотне порушення будівельних норм і правил.
03.06.2009р. позивач звернувся до міського голови із письмовою заявою про укладення договору, який би дозволив здійснити вказане капітальне будівництво, на яку отримав негативну відповідь.
Одночасно вказана заява була розглянута на засіданні інвестиційно-конкурсної комісії, яка є консультативно-дорадчим органом міської ради, не наділена повноваженнями на представництво міської ради, відповідно до Положення про комісію. Питання регулювання земельних відносин відноситься до виключної компетенції ради та не може бути делеговане нею.
Відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Інших доказів сторонами не подано.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що вимоги задоволенню не підлягають, оскільки:
- між сторонами виникли правовідносини з приводу оренди землі на підставі до
договору №261/1 від 06.04.2006р., відповідно до якого орендар (позивач) отримав право розмістити на земельній ділянці торгівельний павільйон, виготовлений із легких несучих металевих конструкцій. Натомість він почав будувати капітальну споруду, не маючи на це відповідного дозволу міської ради, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 25 Закону України «Про основи містобудування»;
- наявний договір оренди не заперечний сторонами. Доказів внесення пропозицій
змін до договору відповідно до вимог ЦК, ЗК, ГК України позивачем не подано. Договір оренди землі від 6.04.2006р. є чинним, не визнаний судом недійсним. не розірваний, не спростований;
- Позивачем не надано доказів направлення відповідачу заяви про зміну позову чи
позовних вимог;
- Позивач одночасно змінив і предмет і підставі позову, що є неприпустимим
відповідно вимог ст. 22 ГПК України про права сторони в процесі;
- за первісним позовом позивач не надав доказів прийняття радою відповідного
рішення про надання земельної ділянки в оренду приватному підприємцю ОСОБА_3 під розміщення капітальної споруди;
- при зміні позовних вимог позивачем використано неналежний спосіб захисту
права, а також порушив стадійність внесення змін до договору оренди;
- Позивач не вказав, яке його права порушено та ким саме. На момент розгляду
справи відсутній спір між сторонами, що не дозволяє позивачу вимагати судового захисту, а тому в задоволенні позову належить відмовити.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та не стягувати.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 ГПК України, господарський суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Черкаської області.
Суддя Г. М. Скиба