"09" лютого 2010 р. Справа № 06/66
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., при секретарі судового засідання Мараксіній О.І.
у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307
за участю представників сторін
від позивача: Подавінников П.І. виконуючий обов'язки директора, Пархомець І.В., Анастасьєва Н.В. -за довіреностями,
від відповідача: Андріанов В.В. -директор,
розглядає справу:
за позовом Торезька фірма "КАРБІД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю
до товариства з обмеженою відповідальністю "ТМС"
про стягнення 348 325 грн. 44 коп.
Заявлено вимогу про стягнення -348 325 грн. 44 коп., у тому числі: 257 840 грн. 40 коп. боргу у вигляді неоплаченого відповідачем вартості придбаного у позивача товару, 19 417 грн. 63 коп. 3% річних, 71 067 грн. 41 коп. інфляційні нарахування.
01.02.2010р. позивач направив суду заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача.
До прийняття рішення по справі позивач подав заяву від 09.02.2010р. якою зменшив суму позовних вимог та просить стягнути 277 258 грн. 03 коп., у тому числі: 257 840 грн. 40 коп. борг, 19 417 грн. 63 коп. 3% річних. Від стягнення решти позовних вимог в сумі 71 067 грн. 63 коп. інфляційних нарахувань відмовився.
Відповідач в судовому засіданні визнав основний борг в сумі 257 840 грн. 40 коп. та річні в сумі 19 417 грн. 63 коп. У стягненні інфляційних в сумі 71 067 грн. 41 коп. просить відмовити, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з врахуванням заяви від 09.02.2010р. про зменшення суми позовних вимог.
Заслухавши представників сторін, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
26.01.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 30.
У відповідності з цим договором Поставщик (позивач) зобов'язується поставити товару, а Замовник (відповідач) зобов'язується прийняти і платити товар.
Згідно п. 2.1 договору, форма оплати не більш 10 днів з моменту поставки продукції.
Позивач повністю виконав умови договору, здійснив поставку товару згідно товарно-транспортних накладних № 32 від 14.05.2007р., № 50 від 09.07.2007р., № 55 від 16.07.2007р., № 56 від 18.07.2007р., № 60 від 23.07.2007р., № 93 від 11.11.2007р., № 2 від 10.01.2008р., № 47 від 06.05.2008р., № 48 від 08.05.2008р., № 51 від 19.05.2008р., № 70 від 29.07.2008р., № 76 від 01.08.2008р., № 78 від 08.08.2008р., № 82 від 23.08.2008р., № 87 від 11.09.2008р., № 109 від 10.11.2008р., № 49 від 30.05.2009р. на загальну суму 830 116 грн. 04 коп.
Відповідач свої зобов'язання по договору належним чином не виконав. Оплату отриманого товару провів частково в сумі -572 275 грн. 64 коп.
26.10.2009р. відповідачу направлена претензія № 18/232 з вимогою оплатити продукцію в сумі 257 840 грн. 40 коп. Вимога залишена без задоволення.
Згідно розрахунку позивача недоплата становить -257 840 грн. 40 коп. Про, що також свідчить акт звірки станом на 01.02.2010р.
Факт отримання товару підтверджено товарно-транспортними накладними, частковою оплатою та актом звірки, наявним в матеріалах справи.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки Продавець (Постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використання, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.
За таких обставин, позивач на підставі договору № 30 від 26.01.2007р. та ст. 625 ЦК України, вправі вимагати стягнення з відповідача cуму основного боргу, проценти річних.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов'язань.
В частині стягнення 71 067 грн. 41 коп. інфляційних нарахувань позивач відмовився від позову (заява від 09.02.10р.) і відмова прийнята господарським судом, тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню, п. 4 ст. 80 ГПК України. Господарський суд роз'яснив наслідки відповідних процесуальних дій.
Суд погоджується з розрахунком позивача при нарахуванні 3% річних.
Таким чином, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню частково у сумі 277 258 грн. 03 коп. (257 840 грн. 40 коп. борг + 19 417 грн. 63 коп. річні). В задоволенні решти позовних вимог в сумі 71 067 грн. 63 коп. інфляційних нарахувань провадження слід припинити.
Суд відхилив клопотання позивача про накладення арешту на майно відповідача, оскільки позивачем не наведено підстав для забезпечення позову та необґрунтовано необхідність вжиття таких заходів, не зазначено чому невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивач довів наявність тих обставин на підставі яких він просить позов задовольнити.
Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.
За таких обставин, суд вважає позов доведеним, тому позовні вимоги слід задовольнити частково.
Судові витрати: витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.49, ст.78, п.4 ст.80, ст.82 ГПК України, суд, ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТМС" м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 17/1, кв. 601, код 32583946 на користь Торезька фірма "КАРБІД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю Донецька область, м. Торез, вул. Трудова, буд 83, код 13538296 -257 840 грн. 40 коп. боргу, 19 417 грн. 63 коп. річних, 2 772 грн. 58 коп. витрат по сплаті держмита, 187 грн. 85 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні решти позовних вимог в сумі 71 067 грн. 41 коп. інфляційних нарахувань провадження припинити.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя І.А.Анісімов
Рішення підписано 09.02.2010р.