79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"13" січня 2021 р. Справа №926/2801/19
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дубник О.П.
суддів Зварич О.В.
Матущак О.І.
за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.
розглянувши апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства “Центр комунального майна” вих.№ 47 від 05.10.2020 (вх.№ 01-05/2790/20 від 08.10.2020),
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.09.2020 (повний текст рішення складено 18.09.2020, суддя Марущак І.В.),
у справі № 926/2801/19
за позовом: Обласного комунального підприємства "Центр комунального майна", м. Чернівці,
до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Чернівці
третя особа - 1, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Чернівецька обласна рада, м. Чернівці,
третя особа - 2, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління ДПС у Чернівецькій області, м. Чернівці,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Чернівецька міська рада, м. Чернівці,
про стягнення заборгованості по компенсації земельного податку в сумі 400386,05 грн.
за участі представників:
від позивача: не з'явився (належним чином повідомлений);
від відповідача: не з'явився (належним чином повідомлений);
від третьої особи на стороні позивача - 1: не з'явився (належним чином повідомлений);
від третьої особи на стороні позивача - 2: не з'явився (належним чином повідомлений);
від третьої особи на стороні відповідача: не з'явився (належним чином повідомлений).
1. Розгляд справи.
Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.
Судове засідання не фіксувалось за допомогою технічних засобів звукозапису згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України.
2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
В судове засідання 13.01.2021 учасники провадження не з'явилися, позивач та треті особи повідомлені про судове засідання на офіційні електронні адреси; відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач також належним повідомлений про судове засідання.
Крім того, від Чернівецької міської ради надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутності.
Клопотань процесуального характеру учасниками провадження не заявлялось.
3. Короткий зміст позовних вимог.
Обласне комунальне підприємство "Центр комунального майна" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення 400 386,05 грн компенсації земельного податку.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачу на підставі договору позички від 05.07.2007 безплатно передано у користування нерухоме майно, розміщене за адресою: м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 32-34. Строк дії вказаного договору закінчився 01.07.2017, однак відповідач досі продовжує користуватись переданим йому нерухомим майном. При цьому, з 01.01.2017 позивачу передана в постійне користування земельна ділянка площею 0,2836 га кадастровий номер 7310136600:02:002:0022 за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 32-34, за яку він за період з 01.01.2017 до 01.12.2019 сплатив земельний податок в сумі позову. Враховуючи викладене, позивач вважає, що відповідач має компенсувати йому суму земельного податку, сплаченого за земельну ділянку по вул. О.Кобилянської, 32-34 у м. Чернівці, на якій розташоване нерухоме майно, що перебуває у користуванні відповідача.
4.Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 09.09.2020 у даній справі в задоволенні позову відмовлено.
При ухваленні рішення, судом першої інстанції зроблено висновок, що позивачем обрано спосіб захисту порушеного права стягнення заборгованості з відшкодування земельного податку за користування земельною ділянкою із посиланням на ст.796, 797 ЦК України. Суд першої інстанції зазначає, що з такою вимогою може звертатися тільки власник земельної ділянки, яким передано в користування відповідачу нерухомість, та між якими, існують договірні відносини, а між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачу належало звернутись із вимогою про відшкодування збитків в порядку ст.1166 ЦК України, яка відноситься до деліктних «Недоговірних зобов'язань» у зв'язку із відсутністю договірних відносин між сторонами.
Суд першої інстанції зазначає, що при даному предметі спору він не може самостійно змінити і підставу, і предмет позову із ст.796, 797 ЦК України на ст.1166 ЦК України, оскільки норма останньої відноситься до позадоговірних зобов'язань (деліктних відносин), а позов поданий з приводу неналежного виконання договірних відносин.
Саме при зверненні із вимогою про відшкодування збитків можливо визначити наявність чи відсутність вини ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити склад цивільного правопорушення.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити за недоведеністю та безпідставністю, а також невірно обраним способом захисту порушеного права.
5. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи сторін у справі.
5.1. Обласне комунальне підприємство «Центр комунального майна» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.09.2020 у справі №926/2801/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не зважаючи на предмет спору вийшов за межі його розгляду надаючи оцінку тому, чи правомірно позивач є користувачем відповідної земельної ділянки, при наявності чинних правовстановлюючих документів на землю.
На переконання апелянта, посилання суду першої інстанції на ту обставину, що позивач обрав неналежний спосіб захисту є неправомірним, оскільки суд не позбавлений права самостійно визначати правову природу спірних правовідносин та застосувати ту норму матеріального права, якою врегульовано спірне у справі питання, незважаючи на наявність відповідних посилань у позовній заяві. І якщо, як зазначено в оскаржуваному рішенні, на переконання суду, позивачу належало звернутись із вимогою про відшкодування збитків в порядку ст. 1166 ЦК України, яка відноситься до деліктних «Недоговірних зобов'язань» у зв'язку із відсутністю договірних відносин між сторонами, це не перешкоджало суду першої інстанції застосувати відповідну норму матеріального права та стягнути відповідні кошти з відповідача у зв'язку із користуванням відповідною земельною ділянкою.
Апелянт вважає, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Також, апелянт не згідний із твердженнями суду першої інстанції, що з вимогою про стягнення відповідних коштів має звернутися тільки власник земельної ділянки, оскільки позивач є балансоутримувачем відповідного нерухомого майна та відповідна земельна ділянка перебуває у його постійному користуванні. Крім того позивач, відповідно до чинного законодавства, є платником земельного податку за вказану земельну ділянку, у зв'язку з чим, саме він, а не власник цієї земельної ділянки несе прямі збитки внаслідок відмови відповідача відшкодувати витрати пов'язані зі сплатою земельного податку. Матеріальні (фінансові) інтереси власника земельної ділянки при цьому взагалі не порушуються.
А тому, на переконання апелянта, рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.09.2020 у справі №926/2801/19 підлягає скасуванню.
5.1. Третя особа 1 на стороні позивача - Чернівецька обласна рада подала пояснення щодо апеляційної скарги, в яких просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.09.2020 по справі №926/2801/19 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.
Третя особа 1 на стороні позивача підтримує доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, та зазначає, що твердження суду стосовно того, що з вимогою про стягнення відповідних коштів має звернутися тільки власник земельної ділянки є помилковим, оскільки дана земельна ділянка знаходиться у позивача на праві постійного користування, а відповідне нерухоме майно знаходиться у нього на балансі. Платником земельного податку за дану земельну ділянку у цьому випадку є саме позивач і прямі збитки внаслідок неправомірних дій відповідача несе саме позивач.
А тому, на переконання третьої особи 1 на стороні позивача, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки воно винесено внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
5.2. Третя особа на стороні відповідача - Чернівецька міська рада подала пояснення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.09.2020 у справі №926/2801/19 без змін, а апеляційну скаргу ОКП «Центр комунального майна» без задоволення.
Чернівецька міська рада не погоджується з твердженнями позивача, що сплачений ним земельний податок в сумі 400 386,05 грн, підлягає відшкодуванню з боку відповідача, оскільки відшкодування можливе на підставі договірних правовідносин, тобто порядок відшкодування земельного податку має врегулюватись або договором або законом. Таким чином, сплата земельного податку і відшкодування понесених витрат за договором мають різну правову природу. А тому, третя особа на стороні відповідача погоджується з твердженням суду першої інстанції, що позивачем не вірно обраний спосіб захисту порушеного права.
Третя особа на стороні відповідача вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.09.2020 2 справі №926/2801/19 є законним, обґрунтованим, та ухваленим з дотриманням усіх вимог матеріального та процесуального права.
5.3. ІНФОРМАЦІЯ_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти апеляційної скарги та просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції від 09.09.2020 залишити без змін.
Відповідач зазначає, що він не має підстав для сплати земельного податку, так як відповідно до п.п. 14.1.72 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Відповідач зазначає, що Чернівецький військовий комісаріат не є платником земельного податку, так як він не має у власності чи постійному користуванні земельних ділянок.
Крім того, відповідно до рішення Чернівецької міської ради №1635 від 25.06.2015, ІНФОРМАЦІЯ_2 звільнений від сплати земельного податку. А відповідно до Договору позички нерухомого майна від 05.07.2007 Чернівецькою обласною радою майно у користування ІНФОРМАЦІЯ_3 передано безоплатно.
Відповідач вважає, що оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 не є платником земельного податку (не має у власності чи постійному користуванні земельних ділянок), а приміщення йому передані Чернівецькою обласною радою в користування на безоплатній основі, то заборгованості по сплаті земельного податку чи відшкодування земельного податку позивачу у ІНФОРМАЦІЯ_1 не виникало та не існує у даний час.
На переконання відповідача, оскільки між ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОКП «Центр комунального майна» взагалі не існує договірних зобов'язань, то і заборгованості з відшкодування земельного податку не виникає.
А відтак, відповідач зазначає, що позовні вимоги у даній справі є безпідставними та задоволенню не підлягають.
6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.
Відповідно до Рішення XI сесії Чернівецької обласної ради XXIV скликання від 23.10.2003 № 139-11/03 будинковолодіння по вул. О. Кобилянської, 32, 34 в м. Чернівцях, включено до переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та доповнено додаток рішення 2-ї сесії обласної ради 23 скликання від 09.07.1998 № 45-2/98, вирішено передати це будинковолодіння у безоплатне користування для розміщення обласного військового комісаріату (а.с.155, т.1).
Згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія САВ № 091807 від 16.04.2007, виданого Чернівецькою обласною радою на підставі її рішення від 04.04.2007 № 93-12/07, територіальна громада сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради є власником нежитлових будівель, що знаходяться у м. Чернівці по вул. Кобилянської, 32-34, що складаються з адміністративної будівлі літ «А» площею 1538,60 кв.м, гараж літ «Б», гараж літ «В», заправний пункт літ «Г», підвал для палива літ «Д», огорожа № 1-2, авто-оглядова яма № 3. Зазначені нежитлові будівлі зареєстровані в Чернівецькому комунальному обласному бюро технічної інвентаризації на праві комунальної власності за територіальною громадою сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради 18.04.2007. (а.с.10, т.1).
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССС № 154393, виданим 18.04.2007 Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації, територіальна громада сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради є власником нежитлових будівель, що знаходяться у м. Чернівці по вул. Кобилянської, 32-34, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САВ № 091807 від 16.04.2007, виданого Чернівецькою обласною радою на підставі її рішення від 04.04.2007 № 93-12/07 (а.с.11, т.1).
05 липня 2007 року між Чернівецькою обласною радою та ІНФОРМАЦІЯ_4 укладено договір позички нерухомого майна (а.с.12-13, т.1)
Відповідно до п.п. 1.1., 1.3.Договору позички Чернівецька обласна рада безоплатно передала, а відповідач прийняв для користування нерухоме майно (будівлі та споруди), а саме адмінбудівлю літ А загальною площею 1538,60 кв.м., будівлю гаражу літ Б, будівлю гаражу літ В, заправний пункт літ Г, підвал для палива літ Д, а також цегляну огорожу, авто оглядову яму та металеві ворота, розміщене за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 32-34, що є на балансі Чернівецької обласної ради, під розміщення обласного військового комісаріату.
Договір позички від 05 липня 2007 року укладено строком на 2 роки 11 місяців і він діє до 04 червня 2010 року включно (пункт 1.2).
Пунктом 10.3 договору позички від 05.07.2007 передбачено, що він припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, ліквідації суб'єкта господарювання (користувача), загибелі (знищення) майна.
Додатковою угодою від 30.04.2013 до договору позички від 05.07.2007 сторони погодили внести зміни до нього шляхом викладення його пунктів в наступній редакції:
« 1.2 Термін дії цього Договору до 31.12.2013.»
« 10.6 Термін дії цього Договору продовжується шляхом укладення до нього додаткової угоди. Про наміри щодо продовження або припинення дії договору сторони повідомляють одна одну в термін не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення дії Договору.» (а.с.14, т.1).
В подальшому між Чернівецькою обласною радою та ІНФОРМАЦІЯ_4 було укладено додаткові угоди, якими погоджувався термін дії договору позички від 05.07.2007 до 01.07.2014 (додаткова угода від 31.12.2013 (а.с.14,т.1 зворотній бік) до 01.07.2015, (додаткова угода від 27.06.2014 (а.с.15, т.1) до 01.07.2016 (додаткова угода від 24.06.2015, а.с.15,т.1 зворотній бік) до 01.07.2016, (додаткова угода від 30.05.2016 (а.с.16, т.1) до 01.07.2017.
Пунктом 1 додаткової угоди від 30.05.2016 внесено зміни в пункт 1.1 договору позички від 05.07.2007 та зазначено, що майно, з приводу якого укладено договір позички, перебуває на балансі обласного комунального підприємства «Центр комунального майна».
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 18340833 від 27.02.2014 зареєстровано право комунальної власності за територіальною громадою сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради на земельну ділянку площею 0,2836 га (кадастровий номер 7310136300:02:002:0022), яка розташована за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 32-34. Підставою виникнення права власності є державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 350825, виданий 20.07.2010 Управлінням Держкомзему у м. Чернівці та Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245 від 06.09.2012 (а.с.158, т.1).
Відповідно до пункту 4 та підпункту 4.5 Рішення VII сесії Чернівецької обласної ради VII скликання від 21.09.2016 № 187-7/16, зокрема, передано Обласному комунальному підприємству «Центр комунального майна» в постійне користування земельну ділянку площею 0,2836 га (кадастровий номер 7310136300:02:002:0022), яка розташована за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 32-34, цільове призначення для обслуговування будівель державного управління та місцевого самоврядування (а.с.17-19, т.1).
13.10.2016 за розпорядженням голови Чернівецької обласної ради № 202 створено комісію з приймання-передачі права постійного користування земельними ділянками відповідно до пунктів 1-4 рішення № 187-7/16 від 21.09.2016, які є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області (а.с.20-21, т.1).
30.12.2016 комісією, яка затверджена розпорядженням голови Чернівецької обласної ради № 202 від 13.10.2016, складено акт прийняття-передачі основних засобів, яким Чернівецька обласна рада здала, а ОКП «Центр комунального майна» одержала на баланс земельну ділянку м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 32-34, площа 2836 м.кв. Вказаний акт 30.12.2016 затверджений головою Чернівецької обласної ради (а.с.22, т.1).
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.01.2017 № 78753863 земельна ділянка площею 0,2836 га кадастровий номер 7310136300:02:002:0022, яка розташована за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 32-34, цільове призначення для обслуговування будівель державного управління та місцевого самоврядування на підставі рішення 7 сесії Чернівецької обласної ради 7 скликання від 21 вересня 2016 року № 187-7/16 перебуває на праві постійного користування у Обласного комунального підприємства «Центр комунального майна» (а.с.23, т.1).
Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 01.02.2017 № 19-28-0.2-199/2-17, нормативна грошова оцінка 1 м.кв земельної ділянки розташованої по вул. О. Кобилянської, 32-34 складає 5069 грн (а.с.73, т.1), у зв'язку з чим позивач здійснив розрахунок відшкодування витрат по сплаті земельного податку за 2017 рік в розмірі 143 756,84 грн (а.с.74, т.1).
Крім того, відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 26.01.2018 № 113, нормативна грошова оцінка 1 м.кв земельної ділянки розташованої по вул. О. Кобилянської, 32-34 становить 4721,21 грн (а.с.75, т.1), відтак позивач нарахував за 2018 рік 133 893,52 грн витрат зі сплати земельного податку за цю земельну ділянку, відповідно до розрахунку відшкодування витрат зі сплати земельного податку на 2018 рік (а.с.76, т.1).
Листом від 14.01.2019 орган Держгеокадастру повідомив ОКП «Центр комунального майна», що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів за 2018 рік становить 1,0 (а.с.77, т.1), тому позивач нарахував суму земельного податку за 2019 рік у розмірі 133 893,52 грн, що є ідентичним до 2018 року.
Крім того, в матеріалах справи наявні платіжні доручення №765 від 28.02.2017, №786 від 16.03.2017, №804 від 18.04.2017, №831 від 15.05.2017, №859 від 06.06.2017, №889 від 30.06.2017, №957 від 12.09.2017, №970 від 27.09.2017, №1004 від 26.10.2017, №1048 від 13.12.2017, №1108 від 20.02.2018, №1110 від 28.02.2018, №1125 від 27.03.2018, №1140 від 18.04.2018, №1157 від 17.05.2018, №1165 від 13.06.2018, №1179 від 27.06.2018, №1205 від 30.08.2018, №1227 від 19.09.2018, №1228 від 21.09.2018, №1240 від 10.10.2018, №1251 від 08.11.2018, №1286 від 29.01.2019, №1295 від 26.02.2019, №1297 від 14.03.2019 №1322 від 23.04.2019, №1326 від 30.05.2019, №1342 від 20.06.2019, №1350 від 15.07.2019, №1374 від 29.08.2019, №1386 від 18.09.2019, №1398 від 21.10.2019, №1399 від 22.10.2019 про сплату позивачем до місцевого бюджету податку за землю за період з січня 2017 року по грудень 2019 року (а.с.24-56, т.1).
Згідно податкових декларацій з плати за землю за 2017 рік річна сума земельного податку за земельну ділянку кадастровий номер 7310136300:02:002:0022 складала 143 756,84 грн, за 2018 рік 133 893,52 грн (, за 2019 рік - 133 893,52 грн (а.с.57-72, т.1).
Як вбачається з листа від 30.01.2017 № 01-14/39-59, Чернівецька обласна рада на виконання рішення 7-ї сесії Чернівецької обласної ради VII скликання від 21.09.2016 № 187-7/16, надсилала відповідачу для підписання проект додаткової угоди до договору позички від 05.07.2007 (а.с.88, т.1).
14.02.2017 ІНФОРМАЦІЯ_2 надав лист - відповідь № 729 Чернівецькій обласній раді, в якому зазначив, що відповідно до положень статей 14, 269, 270 Податкового кодексу України та пункту 6 Положення про плату за землю, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 25.06.2015 № 1635, ІНФОРМАЦІЯ_2 не є платником земельного податку, а майно згідно договору позички від 05.07.2007 передано йому у користування безоплатно. Відтак у зв'язку із відсутністю бюджетних асигнувань на сплату земельного податку та на орендну плату відповідач вважав неможливим укладення запропонованої Чернівецькою обласною радою додаткової угоди (а.с.89, т.1).
Листом №2850 від 23.06.2017 ІНФОРМАЦІЯ_2 звертався до Чернівецького міського голови з проханням звільнити від сплати земельного податку за земельну ділянку по вул. О. Кобилянської, 32-34 у м. Чернівці ОКП «Центр комунального майна» (а.с.90, т.1).
Виконавчий комітет Чернівецької міської ради 13.07.2017 надав лист - відповідь, №01/02-19/1856, в якому повідомив, що ОКП «Центр комунального майна» згідно даних державного земельного кадастру є користувачем зазначеної земельної ділянки та повинен сплачувати земельний податок на загальних підставах (а.с.91, т.1).
Листами від 14.12.2017 №6156, №6157, №6158 ІНФОРМАЦІЯ_2 запрошував голів Чернівецької обласної державної адміністрації, Чернівецької обласної ради та Чернівецького міського голову на зустріч 19.12.2017 для врегулювання ситуації щодо подальшого використання відповідачем приміщення по вул. О. Кобилянської, 32-34 у м. Чернівці (а.с.93-95, т.1). Результатів проведення такої зустрічі матеріали справи не містять.
7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі, у відзиві на апеляційну скаргу, поясненнях на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Предметом спору є вимога про відшкодування земельного податку за користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з частиною 1 статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
У відповідності до статті 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Таким чином, земельне законодавство вимагає оформлення прав на земельні ділянки за певною процедурою.
Рішення VII сесії Чернівецької обласної ради VII скликання від 21.09.2016 № 187-7/16, зокрема, передано Обласному комунальному підприємству «Центр комунального майна» в постійне користування земельну ділянку площею 0,2836 га (кадастровий номер 7310136300:02:002:0022), яка розташована за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 32-34, цільове призначення для обслуговування будівель державного управління та місцевого самоврядування.
Пунктом 1 додаткової угоди від 30.05.2016 внесено зміни в пункт 1.1 договору позички від 05.07.2007 та зазначено, що майно, з приводу якого укладено договір позички, перебуває на балансі обласного комунального підприємства «Центр комунального майна».
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.01.2017 № 78753863 земельна ділянка площею 0,2836 га кадастровий номер 7310136300:02:002:0022, яка розташована за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 32-34, цільове призначення для обслуговування будівель державного управління та місцевого самоврядування на підставі рішення 7 сесії Чернівецької обласної ради 7 скликання від 21 вересня 2016 року № 187-7/16 перебуває на праві постійного користування у Обласного комунального підприємства «Центр комунального майна».
Відповідно до положень статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).
Згідно зі ст.269, 270 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Відповідно до п. 286.1. ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 287.1. ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до п.12.3. ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи рішення Чернівецької міської ради №1635 від 25.06.2015 (а.с.159-161, т.1), ІНФОРМАЦІЯ_2 звільнений від сплати земельного податку. А відповідно до Договору позички нерухомого майна від 05.07.2007 Чернівецькою обласною радою майно у користування ІНФОРМАЦІЯ_3 передано безоплатно.
Таким чином, за відсутності зареєстрованих речових прав на право власності або постійного землекористування земельною ділянкою, у відповідача не виникає обов'язку зі сплати земельного податку.
Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, між позивачем та відповідачем не укладався договір про відшкодування земельного податку, то колегія суддів приходить до висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку.
Положення договору позички від 05.07.2007 не містять умов, які зобов'язують відповідача сплачувати земельний податок за земельну ділянку, на якій розміщене передане йому в позичку нерухоме майно, та/або відшкодування витрат по сплаті земельного податку за землю на користь позичкодавця (Чернівецької обласної ради) чи третіх осіб.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій у вказаній справі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законні та обґрунтовані рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.09.2020 у справі №926/2801/19 необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
8. Судові витрати.
У зв'язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 9 008,69 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Центр комунального майна» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.09.2020 у цій справі без змін.
2. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Повний текст постанови складено 25.01.2021.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.П.Дубник
Судді О.В.Зварич
О.І.Матущак