13 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/1880/19 пров. № А/857/9717/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Бруновської Н.В., Макарика В.Я.,
при секретарі судового засідання: Гнатик А.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ужгородської міська рада на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі №260/1880/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, Виконавчого комітету Ужгородської міська рада про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії (головуючий суддя першої інстанції - Гебеш С.А., час ухвалення - справу розглянуто у порядку письмового провадження, місце ухвалення - м. Ужгород, дата складання повного тексту - 01.07.2020),-
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ужгородської міської ради, Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, згідно якого просила суд: 1. Визнати дії Ужгородської міської ради, Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради протиправними щодо ненадання ОСОБА_1 дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою для робіт з реконструкції власного підвального приміщення з влаштування зовнішнього входу в підвал квартири АДРЕСА_1 . 2. Визнати протиправним та скасувати підпункт 2.1 пункту 2 рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради 11.12.2019 року №457 «Про надання та відмову у видачі дозволів на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою» щодо відмови гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою для робіт з реконструкції власного підвального приміщення з влаштування зовнішнього входу в підвал квартири АДРЕСА_1 . 3. Зобов'язати Ужгородську міську раду переглянути рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 11.12.2019 року «Про надання та відмову у видачі дозволів на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою» в частині відмови гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою для робіт з реконструкції власного підвального приміщення з влаштування зовнішнього входу в підвал квартири АДРЕСА_1 та надати гр. ОСОБА_1 дозвіл на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою для робіт з реконструкції власного підвального приміщення з влаштування зовнішнього входу в підвал квартири АДРЕСА_1 . 4. Стягнути з Відповідачів понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.11.2019 року позивач через уповноваженого представника подала до Ужгородської міської ради (Центр надання адміністративних послуг) Заяву про надання дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою, а саме - Реконструкції власного підвального приміщення з влаштування зовнішнього входу в підвал квартири АДРЕСА_1 . Разом із вказаною заявою позивачем було подано додатки відповідно до Порядку видачі дозволів на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою та території м. Ужгорода, затвердженого рішенням VI сесії міської ради VII скликання 30 серпня 2016 року № 350: - оригінал дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою з погодженням від організацій, установ та відомств, затверджені підписом і печаткою посадових осіб; - Дозвіл Міністерства культури України №22-092/19з від 24.10.2019 року на проведення земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць; -Робочий проект Реконструкції власного підвального приміщення з влаштування зовнішнього входу в підвал квартири АДРЕСА_1 (Архітектурно-будівельна частина. Том 1. Книга 1.); - Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта; - Власне зобов'язання щодо відновлення благоустрою; -схема відновлення благоустрою.
Листом Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради від 11.12.2019 року № 706555 позивачу було повідомлено про відмову у видачі дозволу щодо звернення від 27.11.2019 року до центру надання адміністративних послуг щодо надання дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою по АДРЕСА_2 відповідно до рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради 11.12.2019 року № 457. Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради 11.12.2019 року № 457 «Про надання та відмову у видачі дозволів на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою» вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою для робіт з реконструкції власного підвального приміщення з влаштування зовнішнього входу в підвал квартири АДРЕСА_1 . Вказане рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради 11.12.2019 року № 457 «Про надання та відмову у видачі дозволів на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою» мотивоване посиланням на ст. 26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів України», ч. 6 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закон України «Про адміністративні послуги», Правила благоустрою міста Ужгорода, затверджених рішенням IV сесії міської ради V скликання 26 грудня 2006 року № 136, Порядок видачі дозволів на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою та території м. Ужгорода, затвердженого рішенням VI сесії міської ради VII скликання 30 серпня 2016 року № 350 та враховуючи клопотання юридичних та фізичних осіб.
Вказану відмову у наданні відповідного дозволу та саме рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 11.12.2019 року № 457 «Про надання та відмову у видачі дозволів на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою» позивач вважає протиправними, та відповідно такими, що порушують її законні права та інтереси, а тому звернулась до суду за захистом, як вона вважає свого порушеного права.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Ужгородської міської ради, Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою для робіт з реконструкції власного підвального приміщення з влаштування зовнішнього входу в підвал квартири АДРЕСА_1 . Визнано протиправним та скасовано підпункт 2.1 пункту 2 рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 11.12.2019 року № 457 «Про надання та відмову у видачі дозволів на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою» щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою для робіт з реконструкції власного підвального приміщення з влаштування зовнішнього входу в підвал квартири АДРЕСА_1 . Зобов'язано Виконавчий комітет Ужгородської міської ради повторно розглянути питання щодо надання ОСОБА_1 дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою для робіт з реконструкції власного підвального приміщення з влаштування зовнішнього входу в підвал квартири АДРЕСА_1 з врахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення. У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Стягнуто солідарно з Ужгородської міської ради, Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 1536,80 грн. відповідно до задоволеної частини позовних вимог, що був сплачений згідно квитанції №4012410044 від 24.12.2019 року.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем виконавчим комітетом Ужгородської міської ради подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано усі фактичні обставини справи, що призвело до постановлення необґрунтованого та незаконного рішення.
Зокрема апелянт вказує на те, що незважаючи на підготовлений проект рішення про надання дозволу позивачу на проведення робіт з порушенням цілісності об'єктів благоустрою, останній було відмовлено у наданні такого дозволу, оскільки це було пов'язане із занепокоєнням мешканців даного будинку, що підтверджується наступним обставинами: 20.11.2019р. до Ужгородської місцевої прокуратури надійшло колективне звернення мешканців ОСББ «Сакура-7» АДРЕСА_2 , в якому зазначено, що 14.11.2019 р. невідомі люди почали здійснювати підкоп під будівлю центральної фасадної частини будинку з метою облаштування додаткового входу до підвального приміщення, замовником якого є ОСОБА_1 , власниця квартири АДРЕСА_1 та 05.12.2019 р. до Ужгородської міської ради надійшло колективне звернення співвласників ОСББ «Сакура-7» АДРЕСА_2 та мешканців сусідніх будинків АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 щодо незаконної реконструкції підвального приміщення по АДРЕСА_5 .
Апелянт звертає увагу на те, що ОСОБА_1 звернулась до Ужгородської міської ради щодо надання дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою за вказаною вище адресою 27.11.2019 р., тобто уже після того, як почались роботи із здійснення підкопу під будівлю центральної фасадної частини будинку з метою облаштування додаткового входу до підвального приміщення, що свідчить про те, що Позивач свідомо мала намір уникнути порядку видачі вказаного дозволу.
Крім цього, будівля по АДРЕСА_2 знаходиться в історичній частині міста та належить до комплексу історичної забудови «Малий Галагов», що є пам'яткою містобудування місцевого значення 20 століття з охоронним номером 2-3 к відповідно до рішення Закарпатського облвиконкому.
Також апелянт вважає хибним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем було в установленому законом порядку підготовлено весь пакет документів на проведення земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, оскільки із вказаного вище Дозволу (п. 17 дозволу) слідує, що у ньому відсутнє погодження Служби охорони культурної спадщини Управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання.
Надіслані на адресу позивача, яка вказана позивачем у позовній заяві, судові повістки повернулась на адресу суд із відміткою поштового відділення про невручення з причин «відсутності адресата за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 1 ст.131 КАС України, учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Від Виконавчого комітету Ужгородської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Згідно із ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 27.11.2019 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника подала до Ужгородської міської ради (Центр надання адміністративних послуг) Заяву про надання дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою, а саме - Реконструкції власного підвального приміщення з влаштування зовнішнього входу в підвал квартири АДРЕСА_1 . Разом із вказаною заявою було подано додатки відповідно до Порядку видачі дозволів на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою та території м. Ужгорода, затвердженого рішенням VI сесії міської ради VII скликання 30 серпня 2016 року №350: - оригінал дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою з погодженням від організацій, установ та відомств, затверджені підписом і печаткою посадових осіб; Дозвіл Міністерства культури України №22-092/19з від 24.10.2019 року на проведення земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць; Робочий проект Реконструкції власного підвального приміщення з влаштування зовнішнього входу в підвал квартири АДРЕСА_1 (Архітектурно-будівельна частина. Том 1. Книга 1.); Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта; власне зобов'язання щодо відновлення благоустрою; схема відновлення благоустрою.
Листом Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради від 11.12.2019 року № 706555 позивачу було повідомлено про відмову у видачі дозволу щодо звернення від 27.11.2019 року до центру надання адміністративних послуг щодо надання дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою по АДРЕСА_2 відповідно до рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради 11.12.2019 року № 457.
Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради 11.12.2019 року №457 «Про надання та відмову у видачі дозволів на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою» вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою для робіт з реконструкції власного підвального приміщення з влаштування зовнішнього входу в підвал квартири АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що позивачем було в установленому порядку підготовлено весь пакет визначених Порядком №350 документів та отримано необхідні погодження на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою, однак Відповідачем у оскаржуваному рішенні не вказано визначених Законом підстав для відмови у погодженні на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою.
Колегія суддів апеляційного суду вважає висновки суду першої інстанції вірними в частині з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції переглядає апеляційну скаргу в межах задоволених позовних вимог.
Спеціальним законом, який визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини є Закон України «Про благоустрій населених пунктів».
Відповідно до статті першої цього Закону наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля;
територія - сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об'єктів, об'єктів промисловості, комунально-складських та інших об'єктів у межах населеного пункту;
утримання в належному стані території - використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об'єктів благоустрою;
вулично-дорожня мережа - призначена для руху транспортних засобів і пішоходів мережа вулиць, доріг, внутрішньо квартальні та інші проїзди, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, набережні, майдани, площі, а також автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів з інженерними та допоміжними спорудами, технічними засобами організації дорожнього руху;
заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
Об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством ( ст. 14 цього ж Закону).
Статтею 5 цього ж Закону визначено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
Згідно з статтею 26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів, порушення об'єктів благоустрою, пов'язане з виконанням суб'єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об'єктів благоустрою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - дозвіл), крім випадків, встановлених абзацами другим - четвертим частини першої цієї статті. Перелік земляних та ремонтних робіт, для виконання яких необхідно отримати дозвіл, встановлюється у Типовому порядку щодо видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів (далі - Типовий порядок), який затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів затверджується рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради на підставі Типового порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято таке рішення, застосовується Типовий порядок, затверджений Кабінетом Міністрів України. Видача дозволу, його переоформлення або видача дубліката дозволу здійснюється безоплатно.
Підставою для відмови у видачі дозволу є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу згідно із встановленим переліком; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Перевіривши оскаржене позивачем рішення, апеляційний суд вважає, що таке не відповідає критеріям, визначеним ст. 2 КАС України, оскільки прийняте відповідачем без дотриманням вимог чинного законодавства України, що дає підстави для визнання його протиправним та скасування.
Зокрема, суд першої інстанції вірно вказав та виходив з того, що відповідачі ні в самому оскаржуваному рішенні Виконавчого комітету Ужгородської міської ради 11.12.2019 року №457 «Про надання та відмову у видачі дозволів на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою», ні у Листі Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради від 11.12.2019 року № 706555 не зазначили ні однієї із перелічених у частині 6 статті 26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів України» підстав для відмови у видачі дозволу.
Отже на думку апеляційного суду наведена обставина є безумовною підставою для визнання протиправним та скасування підпункту 2.1 пункту 2 рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради 11.12.2019 року № 457 «Про надання та відмову у видачі дозволів на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою» щодо відмови гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою для робіт з реконструкції власного підвального приміщення з влаштування зовнішнього входу в підвал квартири АДРЕСА_1 .
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Ужгородської міської ради переглянути рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 11.12.2019 року «Про надання та відмову у видачі дозволів на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою» в частині відмови гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою для робіт з реконструкції власного підвального приміщення з влаштування зовнішнього входу в підвал квартири АДРЕСА_1 та надати гр. ОСОБА_1 дозвіл на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою для робіт з реконструкції власного підвального приміщення з влаштування зовнішнього входу в підвал квартири АДРЕСА_1 , то в цій частині колегія суддів апеляційного суду вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення цієї вимоги з наступних підстав.
Приймаючи до уваги, що позивач отримав формальну відмову у ненаданні ОСОБА_1 дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою для робіт з реконструкції власного підвального приміщення з влаштування зовнішнього входу в підвал квартири АДРЕСА_1 , а також те, що відповідач не обґрунтовував відмову відповідно до вимог законодавства, позивачем у даному випадку правильно обраний спосіб захисту порушеного права про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме: зобов'язання Ужгородської міської ради переглянути рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 11.12.2019 року «Про надання та відмову у видачі дозволів на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою» в частині відмови гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою для робіт з реконструкції власного підвального приміщення з влаштування зовнішнього входу в підвал квартири АДРЕСА_1 .
Разом з тим, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку не виконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Також, приймаючи до уваги відповідні повноваження відповідачів по справі, суд враховує положення обов'язкової до застосування судової практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі Олссон проти Швеції (Olsson v. Sweden) від 24 березня 1988 року.
При вирішенні вказаної справи Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що будь-яка норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію. Проте досвід показує, що абсолютна точність недосяжна і що необхідність уникати надмірної жорсткості формулювань і слідувати за обставин, що змінюються, веде до того, що багато законів неминуче викладені в термінах, які більшою чи меншою мірою є невизначеними.
Фраза «передбачено законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципом верховенства права. Таким чином, мається на увазі, що у внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічних властей у здійснення прав, охоронюваних inter alia п.1 статті 8 Конвенції.
Закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання держави.
Крім того, згідно п. 65 вказаного рішення Суду втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.
Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційним законній меті.
Таким чином, суд вважає, що застосування дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень повинно мати чіткі межі застосування. І за наявності правової можливості відповідного органу прийняти одного з двох рішень суд зобов'язаний відновити порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова є неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Разом з тим, суд також зазначає, що згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Статтею 19 Конвенції передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі. Статтею 46 Конвенції передбачено, що Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.
Згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини по справах: «Класс та інші проти Німеччини» від 6 вересня 1978 року, «Фадєєва проти Росії» (Заява № 55723/00), Страсбург, від 9 червня 2005 року, «Кумпене і Мазере проти Румунії» (Заява №33348/96), Страсбург, від 17 грудня 2004 року - завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.
Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту прав позивача є необхідність зобов'язати Виконавчий комітет Ужгородської міської ради повторно розглянути питання щодо надання ОСОБА_1 дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою для робіт з реконструкції власного підвального приміщення з влаштування зовнішнього входу в підвал квартири АДРЕСА_1 .
Щодо визнання протиправності дій відповідача. Суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до Плану проведення засідання виконавчого комітету від 11.12.2019 року у порядку денному було зазначено пунктом 11 «Про надання дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою (з доповненнями) та пунктом 12 розгляд питання «Про призупинення надання дозволів на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою».
Таким чином, відповідачі не можуть посилатись на рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 11.12.2019 року №458 «Про призупинення надання дозволів на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою» як на підставу для відмови ОСОБА_1 у видачі відповідного дозволу, оскільки Рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 11.12.2019 року № 458 приймалось вже після Рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 11.12.2019 року № 457, про що відповідно свідчить і сама порядковість номерів прийняття таких рішень.
Крім того, на сайті Ужгородської міської ради вже було підготовлено проект Рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради «Про надання дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою», пунктом 1 якого було визначено - надати дозвіл на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою гр. ОСОБА_1 тривалістю 5 діб для проведення реконструкції власного підвального приміщення з облаштування окремого входу по АДРЕСА_2 .
Крім того, Вказаний проект дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою було погоджено Відповідачем 2. Однак, не дивлячись на вище зазначені судом обставини в порушення вищенаведених нормативно-правових актів Відповідачі відмовили у наданні такого дозволу.
Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції невірними з огляду на наступне.
Рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 11.12.2019 року №458 «Про призупинення надання дозволів на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою» по своїй суті є актом організаційно-управлінської діяльності відповідача, спрямованим на урегулювання його відповідної діяльності.
Вказане рішення прийняте відповідачем як суб'єктом владних повноважень в межах реалізації управлінських функцій та відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та його прийняття безпосередньо права позивача не порушує, відтак посилання на нього, як на протиправність дій відповідача апеляційний суд вважає невірним.
Крім цього, апелянт зазначає, що при прийняті рішення відповідачем було враховано, що: 20.11.2019 р. до Ужгородської місцевої прокуратури надійшло колективне звернення мешканців ОСББ «Сакура-7» АДРЕСА_2 щодо початку робіт під будівлею центральної фасадної частини будинку з метою облаштування додаткового входу до підвального приміщення; ОСОБА_1 звернулась до Ужгородської міської ради щодо надання дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою за вказаною вище адресою АДРЕСА_6 знаходиться в історичній частині міста та належить до комплексу історичної забудови «Малий Галагов», що є пам'яткою містобудування місцевого значення 20 століття з охоронним номером 2-3 к відповідно до рішення Закарпатського облвиконкому та у Дозволі ( п. 17 дозволу ) відсутнє погодження Служби охорони культурної спадщини Управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації.
Урахування відповідачем наведених обставин при прийнятті рішення, на думку апеляційного суду, не може свідчити про протиправність його дій.
Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача та прийняття нової постанови в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.
Судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення рішення, яке підлягає частковому скасуванню з підстав визначених ст. 317 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню в частині задоволених позовних вимог та апеляційним судом в цій частині приймається нова постанова про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.
Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ужгородської міської ради задовольнити частково.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі №260/1880/19 - скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Ужгородської міської ради, Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 дозволу на проведення робіт з порушення цілісності об'єктів благоустрою для робіт з реконструкції власного підвального приміщення з влаштування зовнішнього входу в підвал квартири АДРЕСА_1 та в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді Н. В. Бруновська
В. Я. Макарик
Повне судове рішення складено 25.01.2021р.