Єдиний унікальний номер: 343/95/21
Номер провадження: 1-кс/0343/20/21
про арешт майна
26 січня 2021 року м. Долина
Слідчий суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого -т.в.о. заступника начальника СВ Долинського відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , розглянувши клопотання останнього про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021090160000011 від 22.01.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України-
слідчий СВ Долинського ВП Калуського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на грошові кошти, а саме: на одну купюру номіналом 500 гривень серії ХЖ № 6747976, яку вилучено у ОСОБА_4 , та після завершення всіх експертиз передати на зберігання в установу уповноваженого банку на зберігання.
Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні СВ Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021090160000011 від 22.01.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи не зняту і не погашену судимість за статтею 185 Кримінального кодексу України, 22.01.2021 приблизно у 8 годин 30 хвилин правомірно увійшовши через незачинені вхідні двері до приміщення житлової кімнати будинку АДРЕСА_1 , де, побачивши на столі грошову купюру номіналом 500 гривень, що належала ОСОБА_5 , з корисливою метою і з таким же умислом, не приховуючи своїх дій від присутнього ОСОБА_6 , повторно відкрито заволодів цими грошима, та, не реагуючи на його зауваження, покинув житло, чим завдав матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_5 на вказану суму.
22.01.2021 о 22 годині 50 хвилин ОСОБА_4 затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України України, 23.01.2021 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України. Під час проведення затримання у ОСОБА_4 вилучено купюру номіналом 500 гривень серії ХЖ № 6747976. Відповідно до постанови слідчого від 22.01.2021 вказану купюру визнано речовим доказом у справі, оскільки вона є предметом злочину.
З метою повного та об'єктивного встановлення всіх фактичних обставин злочину, збереження речових доказів, у ході розслідування виникла необхідність в накладені арешту на майно.
В судовому засіданні слідчий -т.в.о. заступника начальника СВ Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 подане клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Власниця грошових коштів ОСОБА_5 в судове засідання не з"явилась, однак подала заяву, в якій не заперечила щодо накладення арешту та просила розглядати клопотання у її відсутності.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з такого:
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Зі змісту ч. 10 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінальногоправопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об"єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим СВ Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 доведено, що вищевказані речі являються речовим доказом в кримінальному провадженні за № 12021090160000011 від 22.01.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, про що свідчить постанова слідчого від 22.01.2021.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З наданих матеріалів вбачається, що існують достатні підстави вважати, що грошові кошти, вилучені у ОСОБА_4 під час його затримання 22.01.2021, включають відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що установлюються під час кримінального провадження, містять на собі сліди злочину та є його предметом.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його слідчим, речовий доказ на який слідчий просить накласти арешт, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, приймаючи до уваги, що незастосування арешту саме в такий спосіб, про який просить слідчий, може призвести до знищення, втрати або пошкодження майна, щодо якого ставиться питання про накладення на нього арешту, впевнившись, що слідчим надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб, виходячи із розумності та співмірності обмеження в результаті накладення арешту на майно завданням кримінального провадження, суд визнає клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 117, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на вилучені під час затримання ОСОБА_4 22.01.2021 грошові кошти, а саме: на одну купюру номіналом 500 гривень серії ХЖ № 6747976, шляхом заборони розпоряджатися та користуватися цим майном.
Визначити місце зберігання арештованих коштів після завершення всіх експертиз в установі уповноваженого банку.
Копію ухвали негайно вручити слідчому.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду області протягом п"яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Долинського районного суду ОСОБА_1