справа № 380/3709/20
21 січня 2021 року м. Львів
13 год. 47 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Гулкевича В.О., представника позивача Зошія Ю.Й., представника відповідачів Могилевського А.А. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , командувача Повітряних Сил Збройних сил України генерал-полковника Сергія Дроздова про скасування наказів -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1), військової частини НОМЕР_2 , у якій просить визнати нечинним наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 30 від 19.03.2020 в частині притягнення помічника начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини НОМЕР_3 лейтенанта ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення - сувора догана (п. 11 наказу) та наказ Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України № 71 від 15.04.2020 в частині накладення на позивача обмеженої матеріальної відповідальності (п. 6 наказу).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в результаті перевірки технічного стану літаків встановлено недостачу 116 найменувань різних блоків до літаків МІГ-29. Відтак, наказом командира військової частини призначено службове розслідування. Визначальною ознакою притягнення до дисциплінарної відповідальності, на думку позивача, є встановлення його вини у тому, що було здійснено крадіжку 160 блоків на літаках МІГ-29 під час несення ним служби патрульним по стоянці авіаційної техніки. ОСОБА_1 вважає, що при проведенні службового розслідування було порушено його права, оскільки таке проведено не повно та не всебічно, а при накладенні на нього дисциплінарного стягнення не враховано обставини вчинення правопорушення, попередню поведінку військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби. Звернув увагу, що чергування у військовій частині НОМЕР_3 організовано таким чином, що патрульні для несення служби но стоянці авіаційної техніки заступають з 9.00 год. і несуть службу одноособово протягом 24-х годин до 9.00 год. ранку наступного дня. Організація несення служби патрульним з охорони техніки не забезпечувала можливості надійної охорони техніки, а відтак саме організація охорони командиром військової частини НОМЕР_3 є виною неналежної охорони, що призвело до крадіжки. Матеріалами розслідування не встановлено обставин дій позивача під час здійснення патрулювання, які призвели до крадіжки військового майна. Вважає, що матеріалами розслідування не встановлено обставин дій ОСОБА_1 під час здійснення чергування, які призвели до крадіжки військового майна, а лише загально констатовано, що дії ОСОБА_1 полягали в неналежному виконанні обов'язків чергового частини у добовому наряді, що сприяло створенню передумов до завдання шкоди державі. Зазначив також, що його притягнуто не лише до дисциплінарної, а й до матеріальної відповідальності. Вказав, що для притягнення особи до матеріальної відповідальності повинно бути встановлено причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями позивача, чого, на його думку, відповідачами зроблено не було. Оскільки висновки службових розслідувань покладено в основу наказів № 30 від 19.03.2020 та № 71 від 15.04.2020, позивач звернувся до суду із цим позовом про скасування їх в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення обмеженої матеріальної відповідальності.
Ухвалою від 22.05.2020 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків.
Ухвалою від 29.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 17.09.2020 суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 22.10.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, замінено відповідача військову частина НОМЕР_2 на належного - командувача Повітряних Сил Збройних Сил України генерал-полковника Сергія Дроздова (далі - відповідач-2, командувач Повітряних Сил).
Представник відповідача-1 подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 40080 від 13.08.2020), у якому проти позову заперечив. В обґрунтування зазначив, що при проведенні службового розслідування до позивача було доведено положення статті 63 Конституції України та роз'яснено, що він не несе відповідальності за відмову давати пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів коло, яких визначається законом; права та обов'язки осіб, що визначені в Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608 (зі змінами), підстави проведення службового розслідування, що підтверджується його підписом в бланку отримання пояснень від 26.03.2020 в матеріалах службового розслідування. Вказав, що при прийомі-передачі чергування патрульні старої та нової зміни зобов'язані здійснити обхід території з метою виявлення недоліків, надалі розписуються в журналі приймання-передавання повітряних суден (об'єктів інженерно-авіаційної служби) та зазначають виявлені недоліки (у разі їх наявності). Відповідно до розпорядку несення служби добовим нарядом патруля, патрульний з 09.00 год. до 09.30 год. здійснює прийом-передачу чергування, 09.30-09.40 - здійснює доповідь черговому частини про прийом чергування та доповідає про стан справ на стоянках черговому частини кожні 2 години. За таких умов вважає, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 30 від 19.03.2020 в частині притягнення помічника начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини НОМЕР_3 лейтенанта ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення - сувора догана (п. 11 наказу), та наказ Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України № 71 від 15.04.2020 в частині накладення на позивача обмеженої матеріальної відповідальності (п. 6 наказу) винесено правомірно.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Суд заслухав вступне слово представників сторін, дослідив долучені до матеріалі справи письмові докази, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та встановив таке.
ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 на посаді помічника начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини НОМЕР_3 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 56-НР від 25.02.2020 лейтенанта ОСОБА_1 призначено черговим частини в добовий наряд на 26.02.2020 (Т. І, а.с. 229).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 «Про призначення службового розслідування» № 50ад від 28.02.2020 призначено службове розслідування по факту незадовільної організації зберігання авіаційної техніки, яка зберігається у військовій частині НОМЕР_3 , нестачі обладнання чотирьох літаків МиГ-29, з метою уточнення причин та умов, що сприяли вскриттю люків та нестачу обладнання чотирьох літаків МиГ-29 та встановлення винних посадових осіб військової частини НОМЕР_3 , ступеня їх вини. Для проведення службового розслідування призначено комісію у складі: голови комісії - начальника озброєння - заступника начальника логістики військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 , членів комісії: начальника інженерно-авіаційної служби - заступника начальника авіації з інженерно-авіаційної служби військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 , старшого офіцера авіаційно-технічної служби озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_4 , офіцера відділення служби військ відділу безпеки військової служби військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_5 (Т.І, а.с. 75).
За наслідками проведеного службового розслідування комісією складено акт службового розслідування № 7Акт від 18.03.2020, відповідно до якого в ході проведеного службового розслідування встановлено, що 26.02.2020 близько 15.30 год капітаном ОСОБА_6 , який виконував обов'язки патрульного по стоянці авіаційної техніки військової частини НОМЕР_3 , під час обходу території було виявлено зірвані пломби та пошкодження технологічних люків на літаках МиГ-29 бортові №№ 01, 08, 37, 41. Про вказаний факт капітан ОСОБА_6 здійснив доповідь лише о 16.30 год 27.02.2020 у військову частину НОМЕР_3 . У свою чергу командир військової частини НОМЕР_3 підполковник ОСОБА_7 доповів командуванню військової частини НОМЕР_1 . З метою перевірки наявності блоків та агрегатів авіаційної техніки 28.02.2020 комісією військової частини НОМЕР_4 у кількості шість військовослужбовців під керівництвом начальника інженерно-авіаційної служби - заступника начальника авіації з інженерно-авіаційної служби військової частини НОМЕР_1 було проведено повну перевірку зазначених літаків з оформленням актів технічного стану, актів огляду та прийняття під охорону та виявлено нестачу комплектуючих деталей. Загальна кількість викраденого майна становить 116 найменувань. Загальна вартість викраденого військового майна, враховуючи ступінь зносу та категорійність, попередньо становить 2003554,38 грн (Т. І, а.с. 45-72).
Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення згідно з актом службового розслідування визначено:
- порушення в організації внутрішньої служби військової частини НОМЕР_3 щодо порядку охорони та зберігання військового майна;
- низька укомплектованість особовим складом військової частини НОМЕР_3 до несення патрульної служби на стоянці зберігання авіаційної техніки призначався один військовослужбовець, що не забезпечувало надійної охорони та оборони;
- відсутність засобів технічної охорони;
- використання не пристосованої території для стоянки зберігання авіаційної техніки (використовується територія ДП «ЛДАРЗ»), що не дає можливості належним чином та в повному обсязі обладнати місце зберігання авіаційної техніки згідно керівних документів. Окрім того, командування військової частини НОМЕР_3 ніяких дієвих заходів щодо врегулювання та вирішення вказаного питання не вживало;
- неналежне виконання вимог статей 17, 298 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України помічником начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини НОМЕР_3 лейтенантом ОСОБА_1 щодо неналежного несення служби черговим військової частини.
На підставі акта службового розслідування № 7Акт від 18.03.2020 командиром військової частини НОМЕР_1 винесено наказ «Про результати службового розслідування» № 30 від 19.03.2020, відповідно до якого, зокрема, за неналежне виконання службових обов'язків під час несення служби черговим військової частини НОМЕР_3 , порушення вимог статей 17, 298 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України помічнику начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини НОМЕР_3 лейтенанту ОСОБА_1 оголошено сувору догану (пункт 11) (Т. І, а.с. 262-265).
Наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України «Про призначення службового розслідування щодо неналежного виконання посадовими (службовими) особами військової частини НОМЕР_3 функціональних обов'язків» № 74ад від 29.02.2020 призначено службове розслідування щодо неналежного виконання посадовими (службовими) особами військової частини НОМЕР_3 функціональних обов'язків за фактом нестачі авіаційних блоків літаків Миг-29 з метою уточнення причин та умов, що сприяли нестачі авіаційної техніки військової частини НОМЕР_3 (місто Львів). Проведення службового розслідування доручено комісії у складі: голови комісії - командувача логістики Командування Повітряних Сил Збройних Сил України генерал-майора ОСОБА_8 ; члена комісії - старшого інженера відділу аналізу, розробки, супроводження та вдосконалення повітряних суден управління головного інженера авіації Командування логістики Командування Повітряних Сил Збройних Сил України підполковника ОСОБА_9 (Т. ІІ, а.с. 51).
За наслідками проведеного службового розслідування комісією складено акт службового розслідування № 3411 від 27.03.2020, затверджений командувачем Повітряних Сил Збройних Сил України, відповідно до якого в ході проведеного службового розслідування встановлено, що 26.02.2020 близько 16:00-16:30 під час патрулювання патрульний стоянки авіаційної техніки капітан ОСОБА_10 виявив на землі біля літака Миг-29 № 2960710840 два його знімних люки, що прямо вказувало на їх несанкціоноване відкриття. По зазначеному факту останній не викликав чергового, не доповів командиру військової частини НОМЕР_3 , а продовжив патрулювання. Також зазначено, що з 26.02 по 27.02.2020 черговим частини лейтенантом ОСОБА_11 в порушення вимог абзацу 1 статті 291 та статті 298 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України від 24.03.1999 (зі змінами), пунктів 17 та 24 Інструкції чергового частини контроль якості несення служби патрульним стоянки авіаційної техніки в повній мірі не здійснювався, було здійснено лише одну перевірку, зауважень виявлено не було, про що зроблено запис у журналі контролю за несенням служби патрульними групи зберігання авіаційної техніки військової частини НОМЕР_3 , РЗ № 83, розпочатого 26.12.2019 (Т. ІІ, а.с. 21-47).
Наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України генерал-полковника Сергія Дроздова «Про результати службового розслідування щодо неналежного виконання посадовими (службовими) особами військової частини НОМЕР_3 функціональних обов'язків» № 71 від 15.04.2020 з метою недопущення подібних випадків, забезпечення якісного виконання підлеглим особовим складом своїх функціональних обов'язків, а також притягнення винних посадових (службових) осіб до дисциплінарної та матеріальної відповідальності за порушення вимог статей 291, 298 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пунктів 17 та 24 Інструкції чергового частини, затвердженої наказом командира військової частини НОМЕР_3 27.12.2019, яке полягало в неналежному виконанні обов'язків чергового частини у добовому наряді, що сприяло створенню передумов до завдання шкоди державі та відповідно до пункту 1 статті 5 розділу ІІ Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду завдану державі» помічника начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини НОМЕР_3 лейтенанта ОСОБА_1 притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, що становить 31 тисячу 530 гривень (пункт 6) (Т.ІІ, а.с. 17-20).
Не погоджуючись із наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 30 від 19.03.2020 в частині притягнення помічника начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини НОМЕР_3 лейтенанта ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення - сувора догана (п. 11 наказу), та наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України № 71 від 15.04.2020 в частині накладення на позивача обмеженої матеріальної відповідальності (п. 6 наказу), позивач звернувся із цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII) порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються, як цим Законом, так і відповідними положеннями про проходження військової служби та іншими нормативно-правовими актами.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України № 548-XIV від 24.03.1999 (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України).
Цим Статутом керуються усі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).
Відповідно до статті 5, 6 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
Згідно з 1 ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
Згідно з статтею 172 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.
Згідно з ст. 261 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України усі військовослужбовці добового наряду повинні твердо знати, неухильно й сумлінно виконувати свої обов'язки, наполегливо домагаючись додержання розпорядку дня та правил внутрішнього порядку.
Без дозволу чергового частини військовослужбовці добового наряду не мають права припиняти чи передавати будь-кому виконання своїх обов'язків.
Про всі події, що сталися під час несення служби, а також обставини, які викликали зміни в порядку несення служби, військовослужбовці добового наряду повинні негайно доповідати черговому військової частини та своїм командирам (начальникам).
Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» № 551-XIV від 24.03.1999 затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут), що визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Дисциплінарного статуту стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Згідно з статтею 5 Дисциплінарного статуту стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Відповідно до положень cт. 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Статтею 83 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Згідно з cт. 68 Дисциплінарного статуту на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана, г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь: є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.
Згідно з вимогами статуту командир полку щодо підлеглих офіцерів має право: а) робити зауваження, оголошувати догану, сувору догану; б) попереджувати про неповну службову відповідність.
Відповідно до статті 83, абзацу 1 статті 84, абзацу 1 та 3 статті 85 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині). Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Відповідно до ст. 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Згідно з ст. 87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці.
Відповідно до ст. 98 Дисциплінарного статуту під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, у чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку. Про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення
Наказом Міністерства оборони України № 608 від 21.11.2017 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (ділі - Порядок № 608)
Згідно з п. 1 розділу IV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані:
дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;
виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;
розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
За приписами п. 2 розділу IV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зокрема, мають право:
запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (далі - учасники службового розслідування);
отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані);
з дозволу командира (начальника) військовослужбовця, який скоїв правопорушення, отримувати необхідні документи, які стосуються службового розслідування;
за погодженням з особами, які опитуються, фіксувати їх пояснення технічними засобами з подальшим оформленням їх у письмовому вигляді;
ознайомлюватися з необхідними документами, за потреби - знімати з них (отримувати) копії та долучати до матеріалів службового розслідування;
Відповідно до п. 1 розділу IV Порядку № 608 військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
знати підстави проведення службового розслідування;
бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування;
відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
давати усні та письмові пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;
порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;
висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять;
ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником);
оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
З аналізу вимог Дисциплінарного статуту слідує, що підставою для застосування до військовослужбовця дисциплінарного стягнення є невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.
Суд зазначає, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває в площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення.
Водночас реалізація таких повноважень здійснюється суб'єктом накладення дисциплінарного стягнення з певними обмеженнями.
Так, положеннями статті 86 Дисциплінарного статуту передбачено, що вид дисциплінарного стягнення суб'єктом його накладення обирається з обов'язковим урахуванням характеру та обставин учинення правопорушення, його наслідків, попередньої поведінки військовослужбовця.
Разом з цим, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Суд зазначає, що положення наведеного законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, не містить жодних застережень щодо необхідності дотримання послідовності при застосуванні до осіб дисциплінарних стягнень, а передбачають необхідність застосування до особи, якою вчинено дисциплінарний проступок, дисциплінарного стягнення, співмірного з вчиненим нею проступком та з урахуванням обставин його скоєння.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 816/70/16.
Наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності повинен містити обставини вчинення допущеного військовослужбовцем проступку, підстави прийняття рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності із обґрунтуванням обрання певного виду стягнення, який застосовується до порушника, з урахуванням передбачених у Дисциплінарному статуті Збройних Сил України обставин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 813/1953/17.
Судом встановлено, що на підставі акта службового розслідування № 7Акт від 18.03.2020 командиром військової частини НОМЕР_1 винесено наказ «Про результати службового розслідування» № 30 від 19.03.2020, відповідно до якого, зокрема, за неналежне виконання службових обов'язків під час несення служби черговим військової частини НОМЕР_3 , порушення вимог статей 17, 298 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України помічнику начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини НОМЕР_3 лейтенанту ОСОБА_1 оголошено сувору догану (пункт 11).
Проте зі змісту оскаржуваного наказу слідує, що вони не містять обставин вчинення допущеного ОСОБА_1 проступку, підстави прийняття рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності із обґрунтуванням обрання виду стягнення з урахуванням передбачених у Дисциплінарному статуті Збройних Сил України обставин.
Так, підставою для дисциплінарної відповідальності є невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини військовослужбовця, з'ясовуються відповідним командиром самостійно або під час службового розслідування і повинні бути відображені у відповідному наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Суд вказує, що отримання письмових пояснень є правом, а не обов'язком особи, яка проводить службове розслідування.
Проте особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 «Про призначення службового розслідування» № 50ад від 19.03.2020 призначено службове розслідування по факту незадовільної організації техніки яка зберігається у військовій частині НОМЕР_3 , нестачі обладнання чотирьох літаків МиГ-29, з метою уточнення причин та умов, що сприяли вскриттю літаків та нестачу обладнання чотирьох літаків МиГ-29 та встановлення винних посадових осіб військової частини НОМЕР_3 , ступеня їх вини.
За наслідками проведеного службового розслідування комісією складено акт службового розслідування № 7Акт від 18.03.2020.
На підставі акта службового розслідування № 7Акт від 18.03.2020 командиром військової частини НОМЕР_1 винесено наказ «Про результати службового розслідування» № 30 від 19.03.2020 відповідно до якого, зокрема, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Однак суд зазначає, що з матеріалів проведеного службового розслідування слідує, що у військовослужбовців, стосовно яких проводилося службове розслідування, пояснення відібрано після складення акта службового розслідування та винесення оскаржуваного наказу «Про результати службового розслідування», а саме: пояснення командира військової частини ОСОБА_7 надано 27.03.2020, пояснення начальника продовольчої та речової служби ОСОБА_12 надано 26.02.2020, пояснення старшого авіаційного техніка Вєшнякова СВ. надано 26.03.2020, пояснення начальника групи зберігання авіаційної техніки ОСОБА_6 надано 27.03.2020, пояснення начальника метеорологічної служби ОСОБА_13 надано 27.03.2020.
Суд вказує, що пояснення у ОСОБА_1 також відібрано 26.03.2020 (Т. І, а.с. 230), тобто після складення акта службового розслідування та винесення оскаржуваного наказу «Про результати службового розслідування».
Таким чином, суд дійшов висновку, що при проведенні службового розслідування особи, що проводили службове розслідування, та, відповідно, командир військової частини НОМЕР_1 при винесенні оскаржуваного наказу в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не дотримались вимог законодавства щодо вжиття всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення.
Окрім цього, судом встановлено, що наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України генерал-полковника Сергія Дроздова «Про результати службового розслідування щодо неналежного виконання посадовими (службовими) особами військової частини НОМЕР_3 функціональних обов'язків» № 71 від 15.04.2020 з метою недопущення подібних випадків, забезпечення якісного виконання підлеглим особовим складом своїх функціональних обов'язків, а також притягнення винних посадових (службових) осіб до дисциплінарної та матеріальної відповідальності за порушення вимог статей 291, 298 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пунктів 17 та 24 Інструкції чергового частини, затвердженої наказом командира військової частини НОМЕР_3 27.12.2019, яке полягало в неналежному виконанні обов'язків чергового частини у добовому наряді, що сприяло створенню передумов до завдання шкоди державі та відповідно до пункту 1 статті 5 розділу ІІ Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду завдану державі» помічника начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини НОМЕР_3 лейтенанта ОСОБА_1 притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, що становить 31 тисячу 530 гривень (пункт 6).
Такий наказ видано за наслідками проведення службової перевірки, призначеної наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України «Про призначення службового розслідування щодо неналежного виконання посадовими (службовими) особами військової частини НОМЕР_3 функціональних обов'язків» № 74ад від 29.02.2020.
Так, у ході судового розгляду судом встановлено, що за одним фактом нестачі авіаційних блоків літаків Миг-29 у військовій частині НОМЕР_3 одночасно проводилася дві службові перевірки: військової частини НОМЕР_1 (на підставі наказу № 50ад від 28.02.2020) та Командування Повітряних Сил Збройних Сил України (на підставі наказу № 74ад від 29.02.2020). Крім цього, в акті службового розслідування № 3411 від 27.03.2020, затверджений командувачем Повітряних Сил Збройних Сил України, в частині 2 «Опис обставин вчиненого порушення» зазначено про те, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 50ад від 28.02.2020 по зазначеному факту призначено службову перевірку (додаток 6) (Т. ІІ, а.с. 21, зворот).
В силу вимог пункту 15 розділу ІІІ Порядку № 608 одночасне проведення декількох службових розслідувань за одним випадком вчинення правопорушення не допускається.
З огляду на встановлений судом факт одночасного проведення військовою частиною НОМЕР_1 та Командуванням Повітряних Сил Збройних Сил України службового розслідування за фактом нестачі авіаційних блоків Миг-29 у військовій частині НОМЕР_3 суд вважає, що це є самостійною підставою для скасування наказу командувача Повітряних Сил Збройних Сил України «Про результати службового розслідування щодо неналежного виконання посадовими (службовими) особами військової частини НОМЕР_3 функціональних обов'язків» № 71 від 15.04.2020 в частині накладення на ОСОБА_1 обмеженої матеріальної відповідальності (пункт 6).
Крім цього, щодо притягнення ОСОБА_1 до обмеженої матеріальної відповідальності суд зазначає таке.
За приписами вимог частини 1 статті 5 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду завдану державі» № 160-IX від 03.10.2019 (далі - Закон № 160-IX) особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність.
Згідно з статтею 3 Закону № 160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:
1) наявність шкоди;
2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків;
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
4) вина особи в завданні шкоди.
Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України.
Суд вказує, що службовим розслідування не підтверджено вини саме позивача у втраті військового майна, окрім того не встановлено причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою.
Відповідач не довів вини саме позивача як підстави для його притягнення до обмеженої матеріальної відповідальності.
Ураховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, про протиправність наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 30 від 19.03.2020 в частині притягнення помічника начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини НОМЕР_3 лейтенанта ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення - суворої догани (п. 11 наказу), та наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України № 71 від 15.04.2020 в частині накладення на позивача обмеженої матеріальної відповідальності (п. 6 наказу), відтак їх слід скасувати у відповідних частинах.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачами не дотримано, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
В силу вимог ст. 139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору і такий ним не сплачувався.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , командувача Повітряних Сил Збройних Сил України генерал-полковника Сергія Дроздова про скасування наказів задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» № 30 від 19.03.2020 в частині притягнення помічника начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини НОМЕР_3 лейтенанта ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани (пункт 11).
3. Визнати протиправним та скасувати наказ командувача Повітряних Сил Збройних Сил України «Про результати службового розслідування щодо неналежного виконання посадовими (службовими) особами військової частини НОМЕР_3 функціональних обов'язків» № 71 від 15.04.2020 в частині накладення на ОСОБА_1 обмеженої матеріальної відповідальності (пункт 6).
4. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.01.2021.
Суддя Р.П. Качур