справа №380/9934/20
22 січня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові заяву представника позивача про прийняття додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період від 01.03.2019 по 20.09.2019 у сумі 70161,00 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 вищевказаний позов задоволено повністю. Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 01.03.2019 по 20.09.2019 в сумі 72654 (сімдесят дві тисячі шістсот п'ятдесят чотири) 60 грн. Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн.
Представником позивача направлено на адресу суду заяву від 04.01.2021 (вх.№1307 від 12.01.2021) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн. Копію заяви направлено на поштову адресу відповідача 04.01.2021, докази чого долучено до заяви.
Вирішуючи подану заяву, суд враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.2 ст.252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.7 цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Представник позивача 30.11.2020 подав до суду заяву від 24.11.2020 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн. В заяві вказав, що докази детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, будуть надані суду після винесення рішення у справі в межах строків, передбачених ст.139 КАС України.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати: на професійну правничу допомогу.
Витрати на професійну правничу допомогу регулюються ст.134 КАС України.
При цьому, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Пунктом 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п.4 ст.134 КАС України).
Відповідно до ч. 5. ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2018 (справа №826/856/18), від 16.05.2019 № 823/2638/18.
Згідно з ч.7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем не подано суду заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу чи клопотання про зменшення розміру таких.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону).
Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Але, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд встановив, що 22.02.2019 між Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Марусяк і Партнери» (Адвокатське об'єднання) та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №16/19.
Зі змісту п.1.1 вказаного договору, Адвокатське об'єднання зобов'язується надати клієнту правничу допомогу, в тому числі у кримінальних провадженнях, а клієнт зобов'язується оплатити надану допомогу та сприяти Адвокатському об'єднанню у виконанні покладених на нього обов'язків. Об'єднання доручає адвокатам об'єднання надавати правничу допомогу клієнту за цим договором на підставі ордеру.
Відповідно до п.4.1 цього договору, гонорар адвоката визначається за домовленістю з клієнтом.
На виконання Договору №16/19 від 22.02.2019 сторони склали акт прийому-передачі послуг від 30.12.2020, згідно з яким на виконання своїх зобов'язань згідно договору про надання правничої допомоги №16/19 від 22.02.2019 Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Марусяк і Партнери» надано, а клієнтом отримано наступні послуги:
1. Аналіз законодавства та судової практики, формування правової позиції у справі №380/9934/20. Тривалість 4 год., вартість - 5000,00 грн.;
2. Надання правових консультацій у справі №380/9934/20. Тривалість 2,5 год., вартість - 3125,00 грн.;
3. Підготовка і подання адвокатського запиту до Головного управління Національної поліції у Львівській області. Тривалість 1 год., вартість - 1250,00 грн.;
4. Підготовка та подача позовної заяви про стягнення середнього заробітку на час вимушеного прогулу. Тривалість 4 год., вартість - 5000,00 грн.;
5. Підготовка і подання заяви про стягнення судових витрат у справі №380/9934/20. Тривалість 1 год., вартість - 1250,00 грн.;
6. Підготовка і подання клопотання про відкладення розгляду справи. Тривалість 0,5 год., вартість - 625,00 грн.;
7. Участь у судових засіданнях (30.11.2020 та 28.12.2020) у справі №380/9934/20 (включаючи доїзд до суду, очікування судового засідання). Тривалість 3 год., вартість - 3750,00 грн.
Факт надання та оплати зазначеної правової допомоги (юридичних послуг) на загальну суму 20000,00 грн. підтверджується квитанцією АТ КБ ПриватБанк №0.0.1742257712.1 від 19.06.2020.
Вказані докази долучено позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення від 04.01.2021.
Надаючи оцінку вказаним доказам суд враховує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
На підставі системного аналізу матеріалів справи та долучених представником позивача доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити, що доїзд до суду та очікування судового засідання, направлення клопотань не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги. А тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані у якості витрат на професійну правничу допомогу.
Така позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 04.11.2019 (справа №9901/264/19).
Щодо підготовки позовної заяви, суд вважає, що дана категорія справи не є складною, а написання позовної заяви не потребувало значного проміжку часу, для такого високого розміру гонорару. З огляду на наведене суд вважає, що представником позивача не надано жодного доказу на підтвердження того, що гонорар є розумним та відповідає зазначеній сумі 5 000,00 грн.
Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), №34884/97).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених ч.5 ст.134 КАС України.
Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 20000,00 грн. витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат є не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
Відтак, з огляду на нескладність справи та обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області становить 4000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 241-247, 250-252, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
заяву представника позивача про прийняття додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Стягнути із Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, Львівська область, м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан