ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
22 квітня 2010 року 09:54 № 2а-1018/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинського М.І. при секретарі судового засідання Попадин О.Б. у відкритому судовому засіданні вирішив адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Київської регіональної митниці
проскасування рішення
встановив
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача про скасування рішення Київської регіональної митниці про відмову в митному оформлені транспортного засобу зі звільненням від оподаткування при переселені на постійне місце проживання в Україні та зобов'язання здійснити митне оформлення транспортного засобу зі звільненням від оподаткування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відмова відповідача щодо здійснення митного оформлення транспортного засобу Z 350», кузов № НОМЕР_1, 2004 року виготовлення із звільненням від оподаткування є неправомірною, оскільки, оскільки, відповідно до ст. 252 Митного кодексу України та п.12 ч.1 ст. 8 Закону України “Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України” позивач має право на звільнення від оподаткування при ввезенні на митну територію України особистих речей, що ввозяться (пересилаються) у разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну, в тому числі і механічні транспортні засоби (крім транспортних засобів за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності), в кількості однієї одиниці таких транспортних засобів по кожній товарній позиції на повнолітнього громадянина. В зв'язку з чим, позивач просить позов задоволити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні оскільки, відповідач вважає відмову у задоволенні заяви позивача щодо здійснення митного оформлення транспортного засобу Z 350», кузов № НОМЕР_1, 2004 року виготовлення із звільненням від оподаткування обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.
В обґрунтування правомірності прийнятого рішення, відповідач зазначає, що відповідно до ноти Міністерства закордонних справ та європейської інтеграції Республіки Молдова від 11.07.2007 року № 11140, надіслану у відповідь на ноту посольства України № 6136/22-300-190 від 19.03.2007 року, Республіка Молдова, відносно питання щодо визнання документів про реєстрацію транспортних засобів, виданих відповідними органами придністровського регіону Республіки Молдова повідомляє, що як такі документи про реєстрацію транспортних засобів, оформлені в придністровському регіоні Республіки Молдова, не мають юридичної сили, але тимчасово допущені до використання виключно на території Республіки Молдова. Проте, у даний час мешканці придністровського регіону мають можливість зареєструвати свої транспортні засоби у відповідності з національним законодавством Республіки Молдова.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач звернувся до Київської регіональної митниці з приводу митного оформлення транспортного засобу Z 350», кузов № НОМЕР_1, 2004 року виготовлення, з вимогою звільнення від оподаткування, а саме: звільнення від сплати ввізного мита, акцизного збору та податку на додану вартість, що складає 206 442, 47 грн.
В обґрунтування не сплати зазначених податків позивач посилається на ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»від 3 вересня 2001 року № 2681-III, звільняються від оподаткування при ввезені на митну територію України у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного механічного транспортного засобу за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.
Однак, суд не може погодитись з такими доводами позивача, оскільки, передбачене законодавством звільнення від оподаткування не може бути застосовано до позивача з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 252 Митного кодексу України, дія частини першої цієї статті, яка вказує, що товари які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України не поширюється на предмети, що ввозяться (пересилаються) у разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»дозволяється ввезення у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного механічного транспортного засобу за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.
Таким чином, можливість звільнення від оподаткування згідно з цією правовою нормою згаданих транспортних засобів зумовлено наявністю такої підстави, як переселення громадянина на постійне місце проживання в Україну, а також дотримання двох умов дії цієї норми права: громадянин, який переселяється на постійне місце проживання в Україну, повинен мати у власності один транспортний засіб не менше року; такий транспортний засіб повинен перебувати на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.
Згідно із статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України», міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовується у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Так, відповідно до п.п. a. b. c ч. 1 ст. 2 Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво і взаємодопомогу в митних справах від 18.08.1999 року (далі Угода) на підставі цієї Угоди митні служби у рамках своєї компетенції і з дотриманням законодавства будуть співробітничати з метою удосконалення пасажирського і вантажного сполучення між країнами Сторін; забезпечення правильного стягнення мит та інших платежів, а також застосування митних пільг; розслідування та припинення митних порушень, а також запобігання їм.
Відповідно до п.п. a. b ч. 1 ст. 6 Угоди митні служби передають одна одній на запит у письмовій формі українською, молдавською чи іншою прийнятною для країн Сторін мовою, у тому числі шляхом пересилки повідомлень, протоколів та інших матеріалів або їхніх засвідчених копій, що знаходяться в їхньому розпорядженні, відомості: про обставини, які стосуються точного стягування мит та інших зборів, а також про надання пільг; про дії, які здійснені або готуються, що суперечать митному законодавству країни Сторони, що запитує.
Як вбачається з матеріалів справи з метою встановлення обставин для наявності права позивача на пільги, встановлені ст. 8 Закону України “Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України” Київською регіональною митницею зроблено запит до Головного управління реєстрації транспорту і кваліфікації водійського складу Державного підприємства ”Міністерства інформаційного розвитку, Республіки Молдова щодо перебування автотранспорту позивача на обліку в Республіки Молдова, на який отримано відповідь ( лист 29.12.08 № 03/4354), що згідно даних Державного регістра транспорту, транспортний засіб Z 350», кузов № НОМЕР_1, 2004 року виготовлення, на обліку в Республіки Молдова не перебував.
Таким чином, станом на час розгляду заяви та позову позивача про надання дозволу на переоформлення транспортного засобу N Z 350», кузов № НОМЕР_1, 2004 року виготовлення, для постійного користування із звільненням від оподаткування у зв'язку з переселенням позивача на постійне місце проживання в Україну у відповідача були відсутні правові підстави для надання такого дозволу.
Посилання позивача на довідку № С- 1346 від 19.11.2008 року Республіканського реєстраційно-екзаменаційного відділу Управління державної автомобільної інспекції МВС Придністровської Молдавської Республіки, відповідно до якої автомобіль Z 350», кузов № НОМЕР_1, 2004 року виготовлення, вперше зареєстрований у ДАІ м. Тирасполь 20.10.2007 року та знятий з обліку 19.11.2008 року у зв'язку з відбуттям власника на постійне місце проживання в Україну, до уваги судом не приймаються оскільки, відповідно до ноти Міністерства закордонних справ та європейської інтеграції Республіки Молдова від 11.07.2007 року № 11140, надіслану у відповідь на ноту посольства України № 6136/22-300-190 від 19.03.2007 року, Республіка Молдова, відносно питання щодо визнання документів про реєстрацію транспортних засобів, виданих відповідними органами придністровського регіону Республіки Молдова повідомляє, що як такі документи про реєстрацію транспортних засобів, оформлені в придністровському регіоні Республіки Молдова, не мають юридичної сили, але тимчасово допущені до використання виключно на території Республіки Молдова, але у даний час мешканці придністровського регіону мають можливість зареєструвати свої транспортні засоби у відповідності з національним законодавством Республіки Молдова.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення щодо відмови у наданні позивачу дозволу на переоформлення транспортного засобу «NISSAN Z 350», кузов № НОМЕР_1, 2004 року виготовлення, для постійного користування із звільненням від оподаткування у зв'язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну оскільки, Республікою Молдова не підтверджено факт, що позивач, який переселяється на постійне місце проживання в Україні, має даний автомобіль у власності не менше року та той факт, що цей транспортний засіб перебував на обліку в країні постійного місця попереднього проживання позивача не менше року, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Зважаючи на вищенаведене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У позові відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кишинський М.І.
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі -27.04.2010 р.