Справа № 2-481/10/0408
Вступна та резолютивна частини
15 квітня 2010 року Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу у складі :
головуючого - судді Свистунової О.В.
при секретарі Севастьянової І.В.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника третьої особи Чуплої І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка", третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_3 звернувся до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка", Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди.
Ухвалою суду від 15 квітня 2010 року вимоги позивача ОСОБА_3 в частині вимог до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди залишено без розгляду та залучено Фонд… до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору.
Керуючись рішенням Конституційного Суду України№20-рп/2008 від 08.10.2008р,, ст.ст. 10, 11, 27, 60, 213- 215 ЦПК України, ст.ст. 153, 173, 2371 КЗпП України, суд
Позов ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка", третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Поновити пропущений строк , встановлений для звернення позивача до суду.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 36000 гривень .
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави судовий збір в розмірі - 08,50 грн.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді в розмірі - 07,50 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.
Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.
Суддя О.В.Свистунова
Повне рішення суду буде виготовлене протягом п'яти днів з дня проголошення
його вступної та резолютивної частин.
Суддя О.В.Свистунова
Справа № 2-481/10/0408
15 квітня 2010 року Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу у складі :
головуючого - судді Свистунової О.В.
при секретарі Севастьянової І.В.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника третьої особи Чуплої І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка", третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_3 звернувся до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка", Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди.
Ухвалою суду від 16 квітня 2010 року вимоги позивача ОСОБА_3 в частині вимог до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди залишено без розгляду та залучено Фонд… до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що в період з 1982р. по 1990р. - він пропрацював підземним кріпильщиком, слюсарем по ремонту теплотрас на шахті « Південна », з 1990р. по 2003р. - підземним кріпильщиком на шахті « Ювілейна » Відкритого акціонерного товариства « Суха Балка» . У 2003 р. був звільнений за станом здоров'я, що перешкоджає роботі.
У зв'язку із порушеннями охорони праці зі сторони відповідача , він змушений був переносити моральні страждання та переживання. Рішенням ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 02.10.2008р., йому встановлені три професійні захворювання за діагнозом : Радикулопатія шийна і попереково - крижова з вираженими статико - динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами. Двосторонній плічолопатковий періартроз , деформівний артроз ліктьових суглобів . Хронічне обструктивне захворювання легень першого ступеня ( пиловий бронхіт першої ст.. , емфізема легень першої ст.. ).
В зв'язку з отриманням професійних захворювань, проведено розслідування та складено Акт розслідування професійного захворювання - № 63 від 22.10.2008 р., в яким встановлено , що згідно пункту 17 причиною профзахворювань являється , робота в умовах перевищення гранично допустимого рівня, а саме запиленості повітря робочої зони, фізичного навантаження та мікрокліматичних умов. В пункті 19 зазначено, що винним в професійних захворюваннях є - адміністрація шахта «Південна» та шахти «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка». За висновком МСЕК від 19.11.2008р. первинно було встановлено - 60 % професійної втрати працездатності , з яких 30 % - радикулопатія, 15 % - деф. артр., 15 % - ХОЗЛ та визнано інвалідом 3 групи , при наступному переогляді від 01.12.2009р. відсоток втрати працездатності залишився у тому ж розмірі та група інвалідності підтвердилась, наступне переосвідчення в 2010р..
Позивач вважає , що саме з вини підприємства - відповідача він отримав професійні захворювання, по причині яких йому було заподіяно фізичні страждання та моральна шкода, він був звільнений з роботи за станом здоров'я, все вищезазначене проявляється в наступному: у нього виникає оніміння пальців правої стопи та рук ; турбує біль та обмеження в колінних суглобах, особливо посилюється при фізичному навантаженні ; скаржиться на болі в шийному відділі хребта та в ліктьових суглобах ; турбують постійні приступи кашлю, а особливо посилюється при наявності диму, зазначає , що для зменшення кашлю він змушений користуватися інгалятором, який негативно впливає на організм ; при ходьбі на незначну відстань з'являється загальна втома та слабкість. Моральні страждання та переживання йому спричиняє той факт, що раніше він був опорою для своєї сім'ї, а тепер є інвалідом 3 групи, сам потребує допомоги, як фізичної, так і моральної, вважає, що став тягарем для своєї родини . В результаті професійних захворювань у нього настало різко виражене обмеження життєдіяльності, яке призвело до соціальної дезадаптації, і на теперішній час він не в змозі надати своїй дружині необхідної допомоги в веденні навіть домашнього господарства, через це постійно відчуває свою нікчемність в колі своєї родини, друзів та знайомих. Позивач вказує, що раніше він був життєрадісним та товариським чоловіком, а на теперішній час він визнає, що при його захворюваннях повного одужання не станеться ніколи, цей факт дуже пригнічує його і призводить до депресивного стану. Позивач просить поновити пропущений ним строк для звернення з позовною заявою до суду. Позивач зазначив , що йому було встановлено первинно втрату працездатності в 2008р., але про відшкодування моральної шкоди він дізнався лише в 2009 року, крім того неодноразово лікувався, тому просить поновити пропущений строк для звернення з позовною заявою до суду. Причинену моральну шкоду позивач оцінює в сумі 250 000 гривень та просить стягнути з відповідачів солідарно за спричинену моральну шкоду.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 не був присутній, про час та місце розгляду справи сповіщений належно, що підтверджено матеріалами справи. Про причини неявки суд не сповіщено.
Представник позивача - ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні зазначила щодо можливості розгляду справи за відсутністю її довірителя, оскільки останній, за станом свого здоров»я не має змоги бути присутнім у судовому засідання та надав їй, як представнику усі повноваження що передбачені законодавством України. Також, представник позивача заявила клопотання, в якому просила суд, залишити позовні вимоги без розгляду, в частині відшкодування моральної шкоди з Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків і профзахворювань в місті Кривому Розі Дніпропетровської області в розмірі 125 000 грн. Позовні вимоги до ВАТ « Суха Балка » підтримує у повному обсязі, просить поновити строк звернення до суду та стягнути 125 000гривень за спричинену моральну шкоду. При цьому послалась на обставини вказані в позовній заяві та просить при винесені рішення врахувати - що з вини підприємства позивачу заподіяна шкода здоров'ю , він втратив 60 відсотків професійної працездатності безстроково, змушений звертатися за допомогою до лікарів, що підтверджується виписними епікризами , зазначив , що професійні захворювання змінили рівень життєвої діяльності, йому необхідно прикладати багато зусиль для організації свого життя та постійного підтримання працездатності. Також пояснив, що позивач знав про шкідливі умови праці, проте не знав і не повинен був знати про перевищення гранично-допустимих концентрацій шкідливих факторів, саме через допущення яких він захворів , в результаті чого переносить моральні та фізичні страждання через отримані профзахворювання. Просить поновити пропущений строк, встановлений для звернення з позовною заявою до суду.
Представник відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», належним чином сповіщений про день та час розгляду справи у судове засідання не з»явився, причини своєї неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи Фонду… - Чупла І.С. проти задоволення позовних вимог позивача не заперечувала.
Вислухавши представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, за таких підстав.
При обговоренні питання про спричинення позивачеві ОСОБА_3 моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стан його здоров'я, втрату професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках.
Рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008р. встановлено, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на підприємства, які заподіяли шкоду. Стаття 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що «забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган». Стаття 173 Кодексу законів про працю України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків. Стаття 237-1 Кодексу законів про працю України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Так, із трудової книжки позивача вбачається, що період з 1982р. по 1990р. позивач працював підземним кріпильщиком, слюсарем по ремонту теплотрас на шахті « Південна », з 1990р. по 2003р. - підземним кріпильщиком на шахті « Ювілейна » Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» . Звільнений був 14.07.2003р. за станом здоров'я, що перешкоджає роботі в зв'язку з виходом на пенсію (а.с.7-10).
Рішенням ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 02.10.2008р. ( протокол № 2225) встановлено три професійні захворювання за діагнозом: Радикулопатія шийна і попереково - крижова з вираженими статико - динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами. Двосторонній плічолопатковий періартроз ( ПФ другого ст.. ) , де формівний артроз ліктьових ( ПФ першого ст.. ) суглобів . Хронічне обструктивне захворювання легень першої ст.. ( пиловий бронхіт першої ст.. , емфізема легень першої ст.. ). ЛН першого ст..
Із Санітарно-гігієничної характеристики умов праці Жовтневого району № 174 від 08.08.2007р. (а.с.13) вбачається що на робочому місці позивача були перевищення гранично допустимих норм праці, а саме: рівня фізичного перевантаження: маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну 36 - 81 кг при нормі до 30 кг ; нахили тулуба - 112 - 240 разів при допустимому 100 разів за зміну; вимушена робоча поза з нахилами тулуба 31, 4 - 37, 8 % за зміну при допустимій нормі 25,0 %, запиленість повітря робочої зони : пил з вмістом вільного діоксину кремнію кристалічного 4,1- 12,8 мг/м3 при гранично допустимій концентрації 2,0 мг/м3; мікрокліматичні умови : відносна вологість повітря від 96,0 - 100,0 % при нормі 80 - 30%.
В зв'язку з отриманням професійних захворювань, було складено Акт розслідування професійного захворювання - № 63 від 22.10.2008 р.(а.с.11-12), в пункті 17 встановлено, що причиною профзахворювань являється , робота в умовах перевищення гранично допустимого рівня, а саме запиленості повітря робочої зони , фізичного навантаження , мікрокліматичних умов. В пункті 19 зазначено, що винним в професійних захворюваннях є - адміністрація шахта «Південна» та шахти «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка».
За висновком МСЕК від 19.11.2008р. первинно було встановлено - 60 % професійної втрати працездатності , з яких 30 % - радикулопатія, 15 % - деф. артр., 15 % - ХОЗЛ та признано інвалідом 3 групи (а.с.14,15). При наступному переогляді від 30.11.2009р. встановлено 60 % професійної втрати працездатності та визнано інвалідом 3 групи безстроково (а.с.56,57). В ідповідно до наданих виписних епікризів, позивач в результаті отримання професійних захворювань, неодноразово (8 разів ) на протязі 2007 - 2009р.р. знаходився на лікуванні в медичних закладах міста Кривого Рогу (а.с.18,45-55), він тривалий час перебував у лікарні на стаціонарному лікуванні та проходив амбулаторно лікування. Відповідно медичних документів лікарями рекомендовано : спостереження у лікарів ( невропатолога, терапевта ) ; медикаментозне лікування ; щорічні курси відновної терапії ; оздоровлення в профілакторіях; санаторно - курортне лікування ( ПБК ) у теплу пору року.
Позивачеві Постановою від 01.12.2008р.( а.с.16,17) призначено та виплачено Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі одноразову допомогу та провадяться виплати щомісячних страхових сум .
Вислухавши представників сторін, вивчивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково за таких підстав.
Так, с уд вважає, що не може погодитися із тими обставинами, що позивач був ознайомлений із шкідливими умовами праці, погодився з ними, через що відсутня вина підприємства у заподіянні шкоди, оскільки той факт, що роботодавець ознайомив свого працівника з умовами праці, в тому числі її шкідливими факторами, не позбавляє підприємства від законодавчо встановленого обов'язку забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку показники пилу як одного із шкідливих факторів, що став причиною профзахворювання позивача, перевищували гранично-допустимі концентрації, і причиною цього було саме недосконалість робочих місць, як визначено висновками комісії при розслідуванні профзахворювання, і які не оспорило підприємство-відповідач.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю позивача була заподіяна шкода професійними захворюваннями, винним в отриманні позивачем професійних захворювань є відповідач. Від професійних захворювань позивач втратив працездатність в розмірі 60 %, являється інвалідом 3 групи . Від професійних захворювань позивач переносить фізичний біль. При вказаних обставинах суд вважає, що наслідками професійних захворювань порушено звичайний для нього спосіб життя, він вимушений витрачати додаткові сили для організації свого життя, а при таких обставинах переносить моральні страждання та переживання.
Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду. Доводи відповідача ВАТ «Суха Балка» про те, що він не є належним відповідачем по справі, а належним відповідачем повинно бути Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, і слід керуватися Законом України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, є безпідставними, оскільки правовідносини сторін виникли у листопаді 2008 року, тобто в період, коли було скасовано ст. 28 та 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності», відповідно яких обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди покладено було на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Статею 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя. До 2008 року обов'язок відшкодування моральної шкоди, заподіяної, зокрема, внаслідок професійного захворювання, покладався на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні, та відповідні норми закону були зупинені законами про Державний бюджет відповідно за 2006 та 2007 роки.
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.
Враховуючи те, що у законодавстві, яке регулює данні правовідносини, відбувалися зміни, а також те, що позивач є інвалідом, кожний рік проходить стаціонарно лікування, фізично страждає та морально переживає від отриманих ним професійних захворювань , суд вважає , причини пропуску строку звернення до суду поважними та приходить до висновку про необхідність їх поновлення.
Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, нашли документальне підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.
Обговорюючи розмір відшкодування позивачу ОСОБА_3 моральної шкоди, суд виходить із суми, яку визначив позивач, тобто - 125 000 грн., також, суд враховує, характер та об'єм його фізичних, душевних, психічних страждань від одержаного профзахворювання, тривалість лікування, втрату можливості його повної трудової та соціальної реабілітації, що призвело до значних тяжких змін її життєвих зв'язків, а саме 60% втрати професійної працездатності, наявність встановленої у нього 3-ї групи інвалідності, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. А також вину підприємства у професійному захворюванні позивача. При цьому суд враховує, що максимальний розмір у відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 мінімальних заробітних плат при умові відсутності стійкої втрати працездатності на день постановлення рішення суду (у відповідність п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» в випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються в кратній відповідності з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, суд при вирішенні цього питання повинен виходити із такого мінімального розміру заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, які діють на момент розгляду справи.
Зважаючи на вищевикладене, а також ступінь втрати професійної працездатності позивача - 60% , стан його здоров'я, наслідки які можуть наступити, тяжкість вимушених змін в його житті, тривалість страждань і переживань, наявність у нього 3-ї групи інвалідності, а також той факт, що з 01.06.2009 року мінімальна заробітна плата становить 625 грн., а оскільки сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, які діють на момент розгляду справи, суд вважає, що компенсацію за заподіяні моральні страждання слід призначити у розмірі 36 000 грн ., що буде відповідати тим стражданням і переживанням які зазнає позивач, а в задоволенні іншої частини позову позивачу слід відмовити.
Посилання представника відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду за захистом свого цивільного права суд вважає безпідставним, так як у відповідність п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 2003 року правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких встановлений законодавством, що діяв раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом. Враховуючи той факт, що ЦК України набрав чинності 01.01.2004 року (п.1 Прикінцевих та перехідних положень), а право щодо сплати відповідачем шкоди (у тому числі моральної) виникло у позивача 19.11.2008 року, від дати встановлення стійкої втрати працездатності в наслідок профзахворювання, згідно ст. 40 Закону України №1105 - XIV, необхідно керуватися нормою ЦК України від 16.01.2003 року “Про позовну давність”, відповідно до п.3 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” суми на відшкодування шкоди (страхові виплати) мають присуджуватись потерпілому з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дня встановлення професійного захворювання. Право застрахованої особи на отримання страхових виплат виникає під час дії законодавчих актів, які надають йому право на отримання відшкодування моральної шкоди. Крім того, згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Згідно ч.3 ст.22 Конституції України - при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно Рішення КСУ України від 08.10.2008 року №20-рп/2008, обов»язок по відшкодуванню моральної шкоди, спричиненої при виконанні трудових обов»язків, полягає на підприємства заподіявши таку шкоду, зазначена норма також зазначена у вимогах ст.. 237-1 КЗпП України та ст.. 1167 ЦК України. А також, враховуючи ті обставини, що втрату працездатності позивачу було встановлено лише 19 листопада 2008 року, а про право на звернення до суду із питання щодо відшкодування моральної шкоди позивачу стало відомо лише у 2009 році. Крім того, за наслідками повторного огляду від 30.11.2009 року 60% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності були встановлено вже безстроково, крім того, за цей час позивач неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, а саме 8 разів, що підтверджено письмовими матеріалами справи, суд поновлює позивачу строк позовної давності для звернення до суду із зазначеними позовними вимогами.
Представник відповідача, заперечуючи проти заявленого позову, у судовому засіданні, на підставі ст.. 60 ЦПК України не надав доказів на спростування тверджень позивача. З урахуванням викладених обставин та наданих в порядку ст.. 60 ЦПК України доказів суд вбачає наявність спричинення позивачу моральної шкоди незалежно від наявності чи відсутності з цього приводу висновку МСЕК, яку повинен відшкодувати позивачу відповідач, як одну із передбачених Законом України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» страхових виплат.
Крім того, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судові витрати, пропорційно до розміру позовних вимог, що задоволені судом, а саме: судовий збір в сумі 08,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 07,50 грн., відповідно до вимог ст.ст. 79, 84, 88 ЦПК України та Постанови КМУ від 21.12.2005 року за № 1258. Позивача по справі звільнити від сплати судових витрат на підставі ст.. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” та вимог ст.. 88 ЦПК України.
Керуючись рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008р,, ст.ст. 10, 11, 27, 60, 213- 215 ЦПК України, ст.ст. 153, 173, 2371 КЗпП України, суд
Позов ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка", третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Поновити пропущений строк , встановлений для звернення позивача до суду.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 36000 гривень .
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави судовий збір в розмірі - 08,50 грн.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді в розмірі - 07,50 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.
Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.
Суддя О.В.Свистунова
Повне рішення суду виготовлене 15 квітня 2010 року.
Суддя О.В.Свистунова