Справа № 2-226/10/0408
22 березня 2010 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу
у складі: головуючого-судді Грищенко Н.М.
при секретарі Желдак О.В.
представника позивача Лузан О.Я.
відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського райсуду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом: Виконкому Дзержинської районної у місті ради м. Кривого Рогу до ОСОБА_2 та ОСОБА_4, про виселення із самоправно зайнятого житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення,
Позивач Виконком Дзержинської районної у місті ради м. Кривого Рогу 23.02.2009 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4, про виселення із самоправно зайнятого житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилаються на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 самовільно зайняли жилове примищення - АДРЕСА_1 і з 15.10.2003 р. по теперешній час проживають там без законних на то підстав.
Раніше у кв. АДРЕСА_1 був зареєстрований гр. ОСОБА_5, 1941 р. народження, який більше ніж 10 років назад виїхав на північ колишнього СРСР на роботу. Деякий час квартиру було заброньованою але термін броні закінчився. Відповідно до рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 01.02.2006 р. ОСОБА_5 визнано особою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1, та знято з реєстраційного обліку.
За домовленністю ОСОБА_2 з невідомими виконкому особами, сім'я ОСОБА_2 зайняла квартиру без документального оформлення своїх прав на проживання в ній.
Комунальним житловим підприємством № 7 та виконкомом районної у місті ради ОСОБА_2 неодноразово було попереджено про необхідність звільнення квартири. На засіданні адміністративної комісії виконкому районної у місті ради від 05.04.2007 р. ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 151 КУпАП, але до теперішнього часу житлове приміщення не звільнено.
Відмовляючись звільнити самовільно зайняте житлове приміщення АДРЕСА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_4 створюють перешкоду для виконання покладених на органи місцевого самоврядування обов'язків щодо розподілу та надання житла громадянам, які перебувають на черзі потребуючих поліпшення житлових умов.
Враховуючи те, що відповідачи в добровільному порядку не звільняють самовільно зайняте житлове приміщення , виконкомом районної у місті ради просить виселити відповідачів із самоправно зайнятого житлового приміщення АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги виконкомом районної у місті ради підтримала в повному обсязі та просила суд задовольнити позов. При цьому представник пояснила, що відповідачки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проживають у кв. АДРЕСА_1 з 15.10.2003 р. без законних на то підстав.
Вказана квартира державна і термін броні, на яку квартиру було заброньовано, закінчився. Наймач квартири ОСОБА_5 не проживає в ней більш ніж 10 років.
Відповідачки д ля виділення ним временого житла письмово у виконком не зверталися. У 2005-2006 р.р. відповідачки зверталися у виконком тільки із заявою оформити на законних підставах ним спірну квартиру для подальшого проживання в ній. Головою виконкому їм в усній і письмовій формі пропонувалося житло в гуртожитку, на що відповідачки відмовилися.
Виконкому необхідно надавати житло громадянам, які перебувають на черзі осіб, потребуючих поліпшення житлових умов .
Відповідачка ОСОБА_4 в судовому засіданні не була присутня, про місце та час розгляду справи судом повідомлена належним чином, про що свідчать розписки, які знаходяться в матеріалах справи. Як пояснила в судовому засіданні донька ОСОБА_2, її мати ОСОБА_4 в судове засідання не може з'явитися, тому, що вона сильно хворіє, і надала суду довідку про стан здоров'я ОСОБА_4
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, просила суд відмовити позивачу в їх задоволенні.
При цьому відповідачка суду пояснила, що з 1954 року вона з матір'ю ОСОБА_4 проживали у своїй квартирі за адресою: АДРЕСА_2. Але, оскільки мати ОСОБА_4 сильно хворіла і потрібно було придбавати дорогі ліки, вони квартиру продали за борги. Після цього вони з матір'ю проживали на АДРЕСА_3.
У 2003 році вона познайомилася з жінкою, яка запропонувала їм з матір'ю жити в кв. АДРЕСА_1, і оплачувати за квартиру борги по комунальних платежах. Вони вселилися у вказану квартиру і проживають в ній по теперішній час. Ця квартира належала ОСОБА_5, який виїхав за межі України і більше не повернувся.
Вона неодноразово зверталася у виконком з метою переоформлення квартири на себе або на матір, але їй було відмовлено. Їм з матір'ю пропонували житло в гуртожитку, але вона відмовилася, оскільки мати не зможе там жити.
Вона не згодна з тим, що в квартиру вони з матір'ю вселилися незаконно. Квартира стояла порожньою багато років.
С уд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідачки ОСОБА_2, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що в спірній квартирі АДРЕСА_1 був зареєстрований ОСОБА_5 1941 року народження, який більше 10 років назад виїхав північ колишнього СРСР на роботу и більш в Україну не повернувся.
Як пояснила в судовому засіданні представник позивача, д еякий час квартиру було заброньовано, але термін броні закінчився. Цей факт підтверджується листом голови районної ради, наданим відповідачці ОСОБА_4 ( а.с.10).
Відповідно до рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 01.02.2006 р. ОСОБА_5 визнано особою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1, та знято з реєстраційного обліку.( а.с. 7).
Як пояснила в судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2, за її домовленністю з невідомою особою, вона зі своєю матір'ю ОСОБА_4 самоправно зайняла житлове приміщення - АДРЕСА_1, не оформив документально своїх прав на проживання в ній. Даний факт також підтверджується Актом від 24.09.2008 р. мешканців будинку АДРЕСА_1 ( а. с 5) з якого вбачається, що громадяни ОСОБА_2 і ОСОБА_4 проживають в кв. НОМЕР_1 даного будинку з 15.10.2003 р.
Відповідно до ст. 15 ЖК України виконавчі комітети районних у місті рад у межах і в порядку, встановлених Житловим Кодексом України, та іншими актами законодавства України на території району...1) здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду (частина перша статті 30)...
В зв'язку з самоправним зайняттям житлового приміщення - АДРЕСА_1 відповідачами, виконкомом районної у місті ради, та Комунальним житловим підприємством № 7 відповідачів неодноразово було попереджено про необхідність звільнення квартири, про що свідчать попередження, що знаходяться в матеріалах справи ( а.с. 8,9,10).
Крім того, виконкомом районної у місті ради відповідачам пропонувалася жила площа у гуртожитку Дзержинського району, але ж вони від допомоги виконкому райради відмовились. ( 9,10).
Згідно Постанови від 22.02.2007 р. начальніком Дзержинського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області був розглянут матеріал адміністративної справи відносно ОСОБА_2, яка скоіла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 151 КуоАП за самовольне заняття жилої площи по адресу: АДРЕСА_1, і матеріали були направлені на розгляд адмінкомісії ( а.с. 6).
На засіданні адміністративної комісії виконкому районної у місті ради від 05.04.2007 р. ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 151 КУпАП, але до теперішнього часу житлове приміщення не звільнено. ( а.с. 6).
Відмовляючись звільнити самовільно зайняте житлове приміщення АДРЕСА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_4 створюють перешкоду для виконання покладених на органи місцевого самоврядування обов'язків щодо розподілу та надання житла громадянам, які перебувають на черзі потребуючих поліпшення житлових умов.
Відповідно до ст. 109 ЖК України « в иселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку...»
Згідно ст. 116 ЖК України «Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення».
З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, які встановлені в судовому засіданні. Факт
самоправного зайняття житлового приміщення - АДРЕСА_1 не заперечує і сама відповідачка ОСОБА_2 але ж невизнання позовних вимог вона пояснила тім, що їй з матір'ю ОСОБА_4 немає де проживати.
Суд вважає, що дійсно відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проживають у самоправно зайнятому житловому приміщенні - АДРЕСА_1 і повинні бути виселені із вказаної квартири без надання їм іншого житлового приміщення.
Керуючись ст. 15,109,116 ЖК України , ст. 10, 11, 27, 60, 213-215, ЦПК України, суд-
Позов Виконкома Дзержинської районної у місті ради м. Кривого Рогу до ОСОБА_2 та ОСОБА_4, про виселення із самоправно зайнятого житлового приміщення без надання іншого жилого приміщення - задовольнити.
Виселити ОСОБА_2, 1956 року народження, та ОСОБА_4, 1927 року народження із самоправно зайнятого ними житлового приміщення, розташованого в будинку АДРЕСА_1 без надання їм іншого житлового приміщення.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.
Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної сили.
Суддя: Н.М.Грищенко