Справа № 589/3566/20
Провадження № 2/589/344/21
22 січня 2021 року м. Шостка
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Литвинко Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Щерби Я.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка в спрощеному позовному провадженні цивільну справу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
13 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач є її колишнім чоловіком однак у вказаному жилі фактично не проживає, реєстрація відповідача створює перешкоди позивачу у реалізації права власності на житло, вона змушена сплачувати щомісячні поточні комунальні рахунки з урахуванням непроживаючої зареєстрованої особи, а тому просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
В судове засідання позивач не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату, місце слухання справи повідомлявся належним чином. Відзиву від відповідача на позовну заяву ОСОБА_1 до суду також не надходило.
На підстав вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив рішення про заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів.
Дослідивши письмові докази, які є в матеріалах справи, суд дійшов до наступного.
Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири укладеного 09.09.1997 року.
31 грудня 2011 року між сторонами зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23.04.2020 року./а.с.8,9/
З довідки про склад сім'ї ОСОБА_3 вбачається, що відповідач з 19.04.2019 року зареєстрований в належній позивачу квартирі, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Факт реєстрації у вказаному помешканні відповідача також підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи наданої сектором реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб./а.с.7,13/
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У силу ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. ст. 386, 391 ЦК України власник має право звертатися до суду за захистом свого права власності перед іншою особою та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Аналіз положень глави 32 ЦК України свідчить, що сервітут - це право обмеженого користування чужою нерухомістю в певному аспекті, не пов'язане з позбавленням власника нерухомого майна правомочностей володіння, користування та розпорядження щодо цього майна.
Відповідач вселився у спірну квартиру в якості члена сім'ї власника квартири і набув право користуванням чужим майном, яке по своїй суті є сервітутом.
Відповідно до ч. 2 ст. 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2019 року в справі № 702/10/18.
Отже, ОСОБА_4 , будучи чоловіком позивача, проживав у квартирі АДРЕСА_1 , як член сім'ї власника житла. В подальшому він втратив статус члена сім'ї власника житла, з наявністю якого існувало відповідне сервітутне право, а тому суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_4 втратив право користування спірним житлом. З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.
Судові витрати згідно ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) таким, що втратив право користування житлом, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) 840, 40 грн судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його складання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області Т.В.Литвинко