Справа № 587/1625/20
22 січня 2021 року Сумський районний суд у складі:
головуючого судді - Черних О.М.,
з участю секретаря судового засідання - Землюк А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про поділ майна подружжя, -
Короткий зміст позовних вимог
До Сумського районного суду Сумської області звернулася ОСОБА_1 з цивільним позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, мотивуючи його тим, що з 16 листопада 2013 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. За час перебування у шлюбі сторонами набуто у власність житловий будинок, земельну ділянку площею 0,0420 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельну ділянку 0,1242 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . 24 січня 2020 року за рішенням суду шлюб між сторонами розірвано. Позивач просила суд поділити майно, що є у спільній сумісній власності подружжя та визнати за нею право власності на 1/2 частину майна подружжя. Після проведеної експертизи, просила визнати за нею право власності на приміщення житлового будинку літ «А-І», загальною площею 41,4 м2 : житлова кімната «1», площею 11,9 м2 ; кухня «2», площею 8,6 м 2; житлова кімната «3», площею 20,9 м2; приміщення прибудови літ. «а», загальною площею 6,7 м 2: коридор літ «І», площею 3,5 м2; кладова «ІІ», площею 3,2 м2; ганок літ. «акр»; господарські споруди: сарай - кухня літ «Б», колодязь літ «К», огорожа № 1,2,3 та на 0,0294 га земельної ділянки (кадастровий номер 592478100:01:007:0095), яка відображена у висновку жовтим кольором з урахуванням площі під будівлями; 0,0621 га (кадастровий номер 592478100:01:007:0096), яка відображена у висновку жовтим кольором.
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, від них надійшла заява про розгляд справи без їх участі, наполягали на задоволенні позову.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Позиція суду
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази кожен окремо та у їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що з 16 листопада 2013 року до 24 січня 2020 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу та рішенням Сумського районного суду Сумської області, ухвалою про виправлення описки (а.с. 16, 18-20).
За час перебування у шлюбі сторонами набуто у власність житловий будинок, земельну ділянку площею 0,0420 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельну ділянку, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями договорів купівлі - продажу від 17 жовтня 2016 року та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с. 22-34)
Згідно висновку експертів комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 1432/33 від 28 жовтня 2020 року було запропоновано 2 варіанти поділу будинку, надвірних будівель садиби та земельних ділянок для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 103-133).
Нормативно-правове обґрунтування
Вирішуючи по суті даний спір суд виходить з того, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
Статтею 60 СК України ( в редакції чинної на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст. 61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Частинами 1, 2 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто Використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11).
При здійсненні поділу речей, неподільних за своєю природою, слід враховувати положення, викладені у пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок" від 4 жовтня 1991 р. N 7, якими встановлено, що квартира, яка перебуває у спільній сумісній власності, на вимогу учасника цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України, ч. 1 ст. 60 СК України майно, що придбане подружжям під час шлюбу, належить дружині і чоловікові на праві спільної власності незалежно від того, що один з них з поважних причин не мав самостійного заробітку (прибутку). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Квартира не є предметом індивідуального користування.
Висновки за результатами розгляду
Враховуючи, що придбаний житловий будинок, земельну ділянку площею 0,0420 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельну ділянку 0,1242 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 відповідачем ОСОБА_2 17 жовтня 2016 року, тобто під час перебування у зареєстрованому шлюбі з позивачкою ОСОБА_1 , то суд має всі підстави для задоволення заявлених позовних вимог.
При цьому, з урахуванням того, що сторонами погоджено запропонований експертами варіант №2 поділу будинку, надвірних будівель садиби та земельних ділянок для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги відповідно до запропонованого 2 варіанту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10-13, 81, 89, 263, 265, 315-319 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про поділ майна подружжя задовольнити.
Припинити право спільної сумісної власності на житловий будинок, на земельну ділянку площею 0,0420 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельну ділянку, площею 0,1242 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме :
приміщення житлового будинку літ «А-І», загальною площею 41,4 м2 : житлова кімната «1», площею 11,9 м2 ; кухня «2», площею 8,6 м 2; житлова кімната «3», площею 20,9 м2; приміщення прибудови літ. «а», загальною площею 6,7 м2: коридор літ «І», площею 3,5 м2; кладова «ІІ», площею 3,2 м2; ганок літ. «акр»; господарські споруди: сарай - кухня літ «Б», колодязь літ «К», огорожа № 1,2,3
Визнати право власності за ОСОБА_1 на 0,0294 га земельної ділянки (кадастровий номер 592478100:01:007:0095), за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка відображена у висновку жовтим кольором з урахуванням площі під будівлями;
Визнати право власності за ОСОБА_1 на 0,0621 га земельної ділянки (кадастровий номер 592478100:01:007:0096), за адресою: АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства, яка відображена у висновку жовтим кольором.
Суддя О.М.Черних