№ 2а-1420/10/2370
29.04.2010 р. м. Черкаси
16 год. 00 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Холода Р.В.,
при секретарі судового засідання Шоколенко Т.М.,
за участю:
представника позивача -Герасевич О.А. за довіреністю,
представника відповідача -Пащенка С.М. за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області до прокуратури Черкаської області про скасування припису,
08 квітня 2010 року до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області до прокуратури Черкаської області про визнання протиправним та скасування припису Смілянського міжрайонного прокурора, радника юстиції Кончина М.В. внесений 17.02.2010 р. за № 05/2/3-212 вих-010 про усунення порушень Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про пенсійне забезпечення», негайне виконання постанови Смілянського міськрайонного суду від 30.12.2005 р., якою задоволено позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сміла про визнання рішення начальника управління про відмову в перерахуванні пенсії не чинним.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що управлінням Пенсійного фонду України в м.Сміла добровільно 11.03.2009 р. виконана постанова Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30.12.2005 р. у справі № 2-а-18/05, а саме: проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1, про що винесено розпорядження № 121101 від 11.03.2009 р.
Вимоги прокурора щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Сміла виплачувати ОСОБА_1 на майбутнє вказаної надбавки є необґрунтовані, оскільки судове рішення не містить такого висновку.
Позивач не погоджується з приписом Смілянського міжрайонного прокурора, радника юстиції Кончина М.В. внесеним 17.02.2010 р. за № 05/2/3-212 вих-010 та вважає його незаконним і необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального права.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченні (вхідний № 7479/2а-1420/10/2370 від 26.04.2010 р.), зазначивши, що оскільки, порушення прав ОСОБА_1 щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії носять очевидний характер, тому дії Смілянського міжрайонного прокурора вчинені відповідно до ст. 22 Закону України «Про прокуратуру».
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
30 грудня 2005 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області винесено постанову по справі № 2-А-18/05р., якою визнано нечинною відмову начальника управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії та зобов'язано начальника управління Пенсійного фонду України в м. Сміла провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до п. «г»ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення»виходячи з розміру щомісячної надбавки до її пенсії в сумі 161 грн. 02 коп. за період з 12 січня по 30 листопада 2005 року, а з 1 грудня 2005 року по 166 грн. 00 коп. щомісячно.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року по справі № 22-а-3561/08 постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30.12.2005 р. залишено без змін, тобто вказане рішення суду набрало законної сили 17 листопада 2008 року.
18 січня 2010 року ОСОБА_1 звернулось із скаргою до Смілянського міжрайонною прокурора, в якій вказала, що за грудень 2009 р. та січень 2010 р. надбавка до пенсії у відповідності до рішення суду не нарахована і не перерахована.
17 лютого 2010 року Смілянським міжрайонним прокурором внесено припис про усунення порушень Закон № 05/2/3-212 вих-10, яким вимагав від начальника управління Пенсійного фонду України в м. Сміла усунути виявлене порушення Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про пенсійне забезпечення», негайно виконати постанову Смілянського міськрайонного суду від 30 грудня 2005 року, якою задоволено позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сміла про визнання рішення начальника управління про відмову в перерахуванні пенсії не чинним.
Відповідно до ст. 22 Закону України від 05.11.1991 р. № 1789-XII, письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору. Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.
Не погоджуючись із зазначеним приписом, 26.02.2010 р. управління Пенсійного фонду України в м. Сміла звернулось до прокуратури Черкаської області про його скасування.
12 березня 2010 року прокуратура Черкаської області надала відповідь, що підстав для скасування припису не вбачається.
Частина 2 статті 19 Конституції України зазначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Стаття 124 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України вказано, що обов'язковість рішень суду зазначена однією з основних засад судочинства.
Як вже зазначалось, постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2005 року зобов'язано начальника управління Пенсійного фонду України в м. Сміла провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до п. «г»ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення»виходячи з розміру щомісячної надбавки до її пенсії в сумі 161 грн. 02 коп. за період з 12 січня по 30 листопада 2005 року, а з 1 грудня 2005 року по 166 грн. 00 коп. щомісячно.
Судом встановлено, що позивач фактично виконував рішення суду до 31 жовтня 2009 року, перерахувавши пенсію ОСОБА_1 за період з 12 січня по 30 листопада 2005 року та з 1 грудня 2005 року по 31 жовтня 2009 року, що підтверджується довідкою позивача від 27.04.2010 р. і не спростовується сторонами. Починаючи з 1 листопада 2009 року позивач не виконує постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30.12.2005 р. по справі № 2-А-18/05р.
Як стверджує позивач у письмових поясненнях (вхідний № 7901/2а-1420/10/2370 від 29.04.2010 р.), підстав для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.11.2009 р. немає, оскільки законодавство змінюється та встановлюються нові розміри прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Суд спростовує вказане твердження позивача і зазначає, що управління Пенсійного фонду України в м. Сміла фактично виконувало постанову Смілянського міськрайонного суду з 12 січня 2005 року по 31 жовтня 2009 року, незважаючи на зміни в законодавстві України щодо встановлення розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Крім того, суд не бере до уваги посилання позивача на статтю 6 Кодексу адміністративного судочинства України, яка, по його твердженню, зазначає, що захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушенні у майбутньому, оскільки, зазначена стаття визначає коло осіб, які мають право на судовий захист в адміністративних справах у разі порушення їхніх прав, свобод та інтересів і встановлює загальні вимоги до суду, що здійснює адміністративне судочинство і надає судовий захист та не яким чином не регулюють питання зазначені позивачем.
Згідно ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Одже, постанова Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2005 року по справі № 2-А-18/05р. є обов'язковою для виконання управлінням Пенсійного фонду України в м. Сміла і зміна законодавства не є підставою для невиконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що припис від 17.02.2010 р. №05/2/2-212/вих-010 внесений Смілянським міжрайонним прокурором правомірно та не вбачає підстав для задоволення позову управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області.
Керуючись ст.ст. 14, 160-163, 167, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Холод
Повний текст постанови виготовлений 30 квітня 2010 року