Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
01 квітня 2010 р. Справа № 2-а- 2877/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Присяжнюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління громадянства імміграції фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління громадянства імміграції фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, у якому просив скасувати рішення УГІРФО ГУМВС України в Харківській області від 19 жовтня 2009 р. про скасування посвідки на постійне проживання в України позивачу № НОМЕР_1 від 31 травня 2005 р. та обмеження його пересування на території України, скасувати рішення ГУМВС України в Харківській області про видворення позивача з території України, зобов'язати УГІРФО ГУМВС України в Харківській області поновити позивачу посвідку № НОМЕР_1 від 31 травня 2005 р. на ім'я ОСОБА_1, обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.
ОСОБА_1 прибув в Україну з метою навчання у 1996 р. 31 травня 2005 р. позивачу УГІРФО ГУМВС України в Харківській області видана посвідка на постійне проживання в Україні серії ХР № НОМЕР_1 на підставі абз.4 п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про імміграцію».
19 жовтня 2009 р. УГІРФО ГУМВС України в Харківській області затверджений висновок, згідно з яким у справі про залишення на постійне проживання в Україні позивача відсутні документи, що підтверджують право на постійне проживання. У зв'язку з чим УГІРФО ГУМВС України в Харківській області прийняті рішення щодо скасування посвідки позивача на постійне проживання в Україні.
Позивач вважає таке рішення незаконними та таким, що порушує його права, свободи та обов'язки та не відповідає вимогам Закону України «Про імміграцію».
15 березня 2010 р. ГУМВС України в Харківській області прийнято рішення про видворення позивача за межі України з подальшою забороною в'їзду терміном 6 місяців.
Позивач мешкає у м. Харкові, є приватним підприємцем, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався.
На підставі викладеного, позивач вважав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
До судового засідання позивач не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, одночасно повідомив про підтримання позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідачів до судового засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 прибув в Україну у 1996 році відповідно до Міжурядової Угоди "Про направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР" від 02 квітня 1981 р.
Проходив навчання у Професійно-технічному училищі № 33 з 1996 р. по 1997 р., що підтверджується довідкою ПТУ № 33, в подальшому залишилася проживати в Україні.
31 травня 2005 р. Управління громадянства імміграції фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області ОСОБА_1 видана посвідка на постійне проживання в Україні серії ХР № НОМЕР_1 на підставі абз.4 п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про імміграцію», чим надано дозвіл на імміграцію.
Рішенням Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області від 19 жовтня 2010 р. скасована посвідка на постійне проживання в Україні ОСОБА_1 серії ХР № НОМЕР_1 від 31 травня 2005 р., визнано її недійсною та прийнято рішення про вилучення та знищення її, оскільки в порушення абзацу 4 п.4 Прикінцевих положень Закону України "Про імміграцію" позивач звернувся із заявою про отримання посвідки на постійне проживання до набрання законної сили вказаним Законом.
13 грудня 2009 р. Управління громадянства імміграції фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області прийнято рішення про видворення ОСОБА_1 за межі України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 12 Закону України "Про імміграцію" передбачає, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано органом, який його видав, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.
Відповідач при винесенні висновку від 19 жовтня 2009 р. про скасування дозволу на імміграцію в Україні ОСОБА_1 керувався п.6 ст.12 Закону України "Про імміграцію". Як підставу для скасування дозволу на імміграцію відповідач зазначає абз.4 п.4 Прикінцевих положень Закону України "Про імміграцію".
Відповідно до вказаної вимоги Закону, вважаються такими, що мають дозвіл на імміграцію в Україну іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну до 6 березня 1998 року за Угодою між Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам та Урядом СРСР про направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР від 2 квітня 1981 року, залишилися проживати в Україні і звернулися протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом із заявою про видачу їм посвідки на постійне проживання в Україні.
Зазначена норма регулює відносини, які виникають між уповноваженим органом та іноземцем при наданні дозволу на імміграцію, та не передбачає випадків скасування посвідки на постійне проживання в Україні.
Суд зазначає, що при наданні посвідки на постійне місце проживання в Україні ОСОБА_1 Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області керувалося п.4 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про імміграцію", тобто проводило перевірку підстав залишення на постійне проживання на території України позивача, підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію не виявило, та надало посвідку на постійне місце проживання в Україні ОСОБА_1. Цією ж нормою Закону відповідач обґрунтовує прийняття протилежного рішення -висновку про скасування посвідки на постійне проживання від 31 травня 2005 р.
Судом не встановлено, що за визначений проміжок часу з'явилися обставини, які б тягли за собою обґрунтування скасування дозволу на імміграцію.
Відповідно до п.п.21-24 "Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №1983 від 26.12.2002 року, дозвіл на імміграцію скасовується органом, який його видав. Для започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відповідне подання надсилається до органу, який приймав рішення про надання такого дозволу. Департамент, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти. Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію".
Суд прийшов до висновку, що висновок Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області про скасування посвідки на постійне проживання ОСОБА_1, прийнятий з порушенням вимог ст.2 КАС України, а саме: без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення -позивач проживає на території України з 1996 року; без урахування принципу пропорційності, тобто при прийнятті рішення мало місце відсутність досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямоване рішення та дії, та інтересами позивача; без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, чим порушено положення "Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1983 від 26.12.2002 р.
Стосовно правомірності рішення Управління громадянства імміграції фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про видворення ОСОБА_1 за межі України від 13 грудня 2009 р. суд зазначає наступне.
Підставою для застосування даного заходу відносно позивача є ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»від 04 лютого 1994 р. № 3929-XII, а саме незаконне перебування на території України за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні.
Такий висновок ґрунтується на відсутності у ОСОБА_1 посвідки на постійне проживання в України, виданої Управління громадянства імміграції фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, що надавала йому законних підстав перебування на території України.
Оскільки, судом встановлено, що позбавлення ОСОБА_1 зазначеної посвідки та відповідно права на перебування на території України здійснено з порушенням вимог законодавства, тому і рішення про його видворення також є незаконним, як таке, що ґрунтується на неправомірному акті, що не може породжувати законних наслідків.
Отже, рішення Управління громадянства імміграції фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 13 грудня 2009 р. про видворення ОСОБА_1 за межі України підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач правомірність винесених оскаржуваних рішень від 19 жовтня 2009 р. про скасування посвідки на постійне проживання в України та від 03 грудня 2009 р. про видворення позивача за межі України належним чином не довів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись, п.6 ст.12, ст.13, абз.4 п.4 Прикінцевих положень Закону України "Про імміграцію", ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-164, 167, 185, 186 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління громадянства імміграції фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Скасувати рішення Управління громадянства імміграції фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 19 жовтня 2009 р. в частині скасування посвідки на постійне проживання в України ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 31 травня 2005 р.
Скасувати рішення Управління громадянства імміграції фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 13 грудня 2009 р. про видворення ОСОБА_1 за межі України.
Зобов'язати Управління громадянства імміграції фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області поновити ОСОБА_1 посвідку на постійне проживання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі, постанову проголошену у відсутності особи, яка бере участь у справі, з дня отримання нею копії постанови, та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
Постанову в повному обсязі виготовлено 06 квітня 2010 р.
Суддя О.В. Присяжнюк