Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
31 березня 2010 р. № 2-а- 913/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Заічко О.В.
при секретарі судового засідання - Міхно А.О.
за участю представників сторін:
позивача - не прибув,
відповідача: Безцінної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод"
до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова
про визнання недійсною вимоги,-
Позивач, Комунальне підприємство "Харківський вагоноремонтний завод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі міста Харкова, в якому просить визнати недійсною вимогу відповідача № Ю-20 від 05.01.2010 року по сплату боргу в сумі 503386,22 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що Законом України "Про оплату праці" та ст.97 КЗпП України, встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Кірм того, відповідача повідомлялось про скрутне фінансове становище підприємства.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Представник позивача надав до суду заяву з проханням розглянути адміністративну справу без їх участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі
Представник відповідача проти позову заперечував. В обґрунтування заперечень зазначив, що КП "Харківський вагоноремонтний завод" самостійно нараховував страхові внески, що підлягають сплаті за листопад 2009 р. Статтею 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року встановлено обов'язок позивача, як страхувальника, сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, базовим звітним періодом у даному випадку є календарний місяць. Також, зазначив, що діюче законодавство не передбачає обов'язку Пенсійного фонду з'ясовувати фінансово-господарський стан платника страхових внесків під час формування та направлення вимог про сплату боргу.
Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника позивача на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 128 КАСУ.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Комунальне підприємство "Харківський вагоноремонтний завод" зареєстроване в УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, позивач зобов'язаний сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі, як то передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року та Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. та зареєстрованої в Мін'юсті за № 64/8663 від 16.01.2004 року.
Пунктом 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року передбачено, що страхувальник протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки, зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми або у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження означеної вимоги має право на судове оскарження останньої. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження означеної вимоги має право на судове оскарження останньої.
Відповідно до положень ч.6 ст.19, ч. 5, 6,8 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року страхові внески нараховуються на суми, зазначені в ч.1,2, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Позивач зобов'язаний сплачувати поточні платежі -страхові внески, нараховані за відповідний календарний місяць, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього календарного місяця, шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з одержанням коштів на оплату праці.
Позивачем самостійно проводилося нарахування суми страхових внесків за листопад 2009 р. та розрахунок надано до УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова, де сума сплати - 81590,68 грн. Станом на 01.01.2010р. заборгованість зі сплати страхових внесків, штрафів, пені становило 544059,97 грн., в т.ч. новостворений борг - 81590,68 грн.
Відповідно до ч.2 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками в строки, передбачені статтею 20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю із страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану підприємства. Відповідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у визначені строки вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимоги про її сплату.
Через несплату страхових внесків у позивача утворилася заборгованість, що підтверджується наявною у матеріалах справи карткою особового рахунку страхувальника юридичної особи, у розмірі 503386,22 грн., про сплату якої позивачу надіслана відповідачем вимога від 05.01.2010 р. за № Ю-20.
Відповідно до ч.12 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника, за таких обставин, суд не приймає посилання позивача у позові на скрутне матеріальне становище підприємства.
Таким чином, у разі виплати заробітної плати протягом звітного періоду, за який вона нарахована, одночасно із виплатою цих сум, у пропорційних розмірах платником сплачуються авансові платежі. Решту несплачених сум страхових внесків, нарахованих за звітний період, платник зобов'язаний перерахувати на рахунок Пенсійного фонду до 20 числа місяця, наступного за звітним. Фінансовий стан платника страхових внесків (наприклад, відсутність коштів на виплату заробітної плати) не звільняє його від сплати недоїмки, нарахування пені та застосування фінансових санкцій у розмірах встановлених пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року.
Щодо посилання позивача у позові на не дослідження управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова фактів отримання позивачем коштів на оплату праці в період за який винесено вимогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Діючим законодавством не встановлено обов'язку Пенсійного фонду України та його управлінь перевіряти фінансово-господарський стан (в тому числі стан виплати заробітних плат) платника страхових внесків під час формування та направлення вимог про сплату боргу.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а позивач належними доказами не довів факту недійсності вимоги відповідача від 05.01.2010 р. за № Ю-20 суд не вбачає підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись, ст. 19 Конституції України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 9, 71, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод" до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про визнання недійсною вимоги- відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
У повному обсязі постанова виготовлена 02 квітня 2010 року.
Суддя О.В. Заічко