Справа № 22ц-817/10 Головуючий в 1 інстанції Івасюта Л.В.
Категорія: 57 Доповідач: Киця С.І.
17 травня 2010 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді - Киці С.І.,
суддів - Антонюк К.І., Подолюка В.А.,
при секретарі - Самуленко В.С.,
з участю позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду в м. Луцьку Волинської області про зобов'язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, за апеляційною скаргою відповідача управління Пенсійного фонду в м. Луцьку Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.06.2009 р., -
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.06.2009 р. позов в даній справі задоволено частково.
Визнано дії управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку незаконними, щодо не нарахування та невиплати соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 до 31.12.2008 р.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку провести ОСОБА_1 перерахунок підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 до 31.12.2008 р. включно в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач Управління пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області просить скасувати цю постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити. Покликається на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права. Зокрема вказує, що фінансування виплат державної соціальної допомоги дітям війни проводиться із Державного бюджету, який затверджується Верховною Радою України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, тому будь-яких порушень законодавства ним не допущено.
Дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дитини війни, а тому він має право на встановлене ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії.
Такі висновки суду першої інстанції, відповідають нормам матеріального права та є правильними.
Судом встановлено, що ОСОБА_1Г . є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного спору судом, має право на отримання підвищення виплачуваної їй управлінням Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області пенсій за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, якими було зупинено на 2007 рік дію вищевказаної ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, тому задоволення позовних вимог позивача в частині соціальних виплат за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. є обґрунтованими.
Рішенням Конституційного суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. нова редакція ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнана неконституційною, тому з 22.05.2008 р. почала діяти попередня редакція статті 6 Закону. Враховуючи вказане, вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести нарахування підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р. є підставними.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку підвищення пенсії, яке передбачено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який вираховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про Державний бюджет України на відповідний рік, а не розмір, що установлений постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 р. № 530, на яку послався відповідач в апеляційній скарзі. А тому доводи апелянта в цій частині також не підлягають до задоволення.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано та підставно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 і зобов'язав нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу у передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” розмірі колегія суддів не вбачає.
Постанова ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права та на підставі наявних у справі доказів.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача управління Пенсійного фонду в м. Луцьку Волинської області відхилити.
Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.06.2009 р. в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
Судді