Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
16.03.2010 р. справа № 2а- 1134/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сліденко А.В.,
при секретарі судового засідання -Русецький І.В.,
за участі представників :
позивача - Гільова П.Г.,
відповідача - Безцінна О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс" Ордена Трудового Червоного Прапора ім. 60-річчя Радянської України
до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова
проскасування вимоги про сплату боргу, -
Позивач, Харківське комунальне підприємство "Міськелектротранс" Ордена Трудового Червоного Прапора ім. 60 - річчя Радянської України, звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати вимогу про сплату боргу УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова від 05.01.2010 року за № Ю-31.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітній період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу). Тобто, виконання страхувальником обов'язку щодо сплати страхових внесків залежить від факту отримання коштів на оплату праці. В даному випадку, управління Пенсійного фонду в Комінтернівському районі м. Харкова, формуючи вимогу не дослідило фактичних обставин, що мають суттєве значення при застосуванні ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме, відповідач не врахував факт відсутності фінансування оплати праці робітників підприємства, та відсутності належного для оплати праці прибутку. Внаслідок цього відповідач зробив невірний висновок про порушення позивачем своєчасності сплати страхових внесків, оскільки єдиним критерієм своєчасності сплати страхових внесків є одночасність її сплати отримання коштів на оплату праці. Таким чином, розрахунок суми недоїмки відповідачем зроблено невірно, оскільки позивач по результатам роботи за 9 місяців 2009 року має збитки у розмірі 26.282 млн. грн. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити.
Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі міста Харкова з поданим позовом не погодився.
В обгрунтування заперечень проти позову відповідач указав, що позивач самостійно нарахував страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому повинен був оплатити їх незалежно від виплати заробітної плати. Станом на 01.01.2009 року заборгованість позивача зі сплати страхових внесків, штрафів та пені становить 1.763.305,06 грн., що стало підставою для формування вимоги про сплату боргу. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в позові.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Позивач, Харківське комунальне підприємство "Міськелектротранс" Ордена трудового червоного прапора ім. 60 - річчя Радянської України, пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, одержав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №173601, має правовий статус юридичної особи, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування обліковується в Управлінні Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі міста Харкова.
Окрім того, на обліку в УПФУ в Комінтернівському районі міста Харкова знаходиться також і структурний підрозділ позивача - Тролейбусне депо №2. Вказані обставини визнаються сторонами по справі, стосовно цих обставин відсутній спір, суд не має сумніві в достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, а тому ці обставини додатково перед судом не доводяться.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” структурний підрозділ позивача - Тролейбусне депо №2 як страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Порядок подачі такої звітності встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою Правління пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663) і на виконання п.11 даної Інструкції позивач в особі свого структурного підрозділу подавав до територіального органу Пенсійного фонду розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за серпень 2009р. в розмірі 456.521,44грн., за вересень 2009р. в розмірі 419.270,73грн., за жовтень 2009р. в розмірі 363.495,77грн., за листопад 2009р. в розмірі 419.652,29грн.
Таким чином, самостійно обчислена позивачем сума внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування за період з вересня 2009р. по листопад 2009р. склала - 1.658.980,23грн.
Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати приписи ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, так як саме положеннями даної статті закону унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків.
Аналізуючи приписи даної норми, суд доходить висновку, що за загальним правилом страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду (абз.1 ч.6 ст.20), а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням) (абз.8 ст.20).
При цьому, суд відзначає, що саме таке розуміння дати виникнення обов'язку по сплаті страхових внесків кореспондує положенням абз.1 ч.12 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де вказано, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
В ході розгляду справи позивач доказів оплати перелічених платежів до суду не подав, посилаючись на відсутність обов'язку оплачувати самостійно обраховані суми внесків до виплати заробітної плати. Суд відхиляє даний довід позивача, бо цей довід суперечить ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Суд відмічає, що згідно з ч.2 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Страхувальникам, які мають недоїмку, територіальними органами Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилається вимога про її сплату (абз.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Правовідносини з приводу направлення територіальними органами Пенсійного фонду України вимог платникам внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування деталізовані положеннями розділу 8 Інструкції, згідно з п.8.2 якого органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:
а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;
б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;
в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки.
У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Оглянувши надані відповідачем роздруківки картки особового рахунку платника внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - Тролейбусного депо №2, суд відзначає, що за даним платником обліковується заборгованість в сумі, яка зазначена у спірній вимозі.
Окрім того, як з'ясовано судовим розглядом до суми спірної вимоги структурно входить і заборгованість по оплаті фінансових санкцій та пені згідно з рішенням №905 від 13.11.2009р. в загальній сумі 94.035,22грн. (штраф - 54.438,41грн.; пеня - 39.596,81грн.), а також згідно з рішенням №664 від 19.08.2009р. в загальній сумі 122.443,84грн. (штраф - 87.758,35грн.; пеня - 34.685,49грн.).
Оглянувши перелічені рішення, суд доходить до висновку, що за формою, змістом, підставами винесення та порядком ухвалення оглянуті рішення узгоджуються з компетенцією органів Пенсійного фонду України, визначеною ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та порядком реалізації такої компетенції, встановленим Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, винесені повноважною особою.
Підстав для висновку про неправомірність оглянутих рішень з матеріалів справи не вбачається, доказів відсутності обов'язку оплачувати визначені ними платежі позивачем до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справ не виявлено.
Відтак, заборгованість по оплаті рішень №905 від 13.11.2009р. та №664 від 19.08.2009р. обгрунтовано включена відповідачем до спірної вимоги. При цьому, незазначення відповідачем у спірній вимозі окремим рядком суми заборгованості позивача по оплаті штрафних санкцій та пені не має впливу на дійсність спірної вимоги.
З матеріалів справи випливає, що позивач своєчасно не сплатив страхові внески, штрафні санкції та пеню, а тому суд не погоджується з висновком позивача, що спірна вимога про сплату боргу № Ю-31 від 05.01.2010 року, сформована з порушенням положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є недійсною та підлягає скасуванню.
Скрутне матеріальне становище, на яке посилається позивач, не може бути підставою для звільнення від виконання зобов'язань по оплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, покладених на нього законодавством України, позаяк норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не містять положень, які б передбачали звільнення позивача від обов'язку сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
При вирішенні справи суд бере до уваги приписи ст.2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч.1 ст.2). До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч.2 ст.2) У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2).
Позивачем не подано до суду доказів невідповідності закону спірної вимоги. Натомість відповідачем доведено, що станом на дату направлення позивачу спірної вимоги Тролейбусне депо №2 мало заборгованість по оплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені в розмірі, указаному в спірній вимозі.
Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при виконанні своїх управлінських функцій діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд не має підстав для визнання вимоги від 05.01.2010р. №Ю-31 недійсною.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс" Ордена Трудового Червоного Прапора ім. 60-річчя Радянської України до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про скасування вимоги про сплату боргу - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі (у разі проголошення постанови у відсутність особи, яка бере участь у справі, - з дня отримання нею копії постанови) заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова у повному обсязі виготовлена 22.03.2010р.
Суддя Сліденко А.В.