Справа № 11 -226/10 Головуючий у 1 інстанції Войтюк Л. М.
ч.2 ст.332 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Силка Г. І.
м. Луцьк 18 травня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді - Силки Г.І.,
суддів - Матвієнко Н.В., Міліщука С.Л. ,
за участю прокурора - Смолюка Б.С.,
захисника - ОСОБА_2,
засудженого - ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 на окрему постанову Любомльського районного суду від 5 березня 2010 року та апеляції захисника ОСОБА_2 і засудженого ОСОБА_3 на вирок Любомльського районного суду від 5 березня 2010 року, яким ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя с. Рошкань, район Новий Анен, Республіка Молдова, з незакінченою вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, несудимого,
- засудженого за ч.2 ст. 332 КК України на 3 ( три ) роки позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 постановлено рахувати з 5 березня 2010 року зарахувавши у цей строк перебування його під вартою з 3 по 11 вересня, з 25 вересня по 6 жовтня, з 7 жовтня по 23 жовтня 2009 року.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 змінено з застави на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.
Вироком вирішено долю речових доказів.
Стягнуто з ОСОБА_3 в доход держави 1520 грн. судових витрат.
Заставу в сумі 17 000 грн. постановлено повернути ОСОБА_6.
Цим вироком ОСОБА_3 визнано винним і засуджено за те, що він з корисливих мотивів, приймав участь в організації незаконного переправлення групи нелегальних мігрантів через державний кордон України за попередньою змовою з громадянами Республіки Молдова ОСОБА_7, який засуджений вироком Любомльського районного суду від 22 жовтня 2007 року та особою, відносно якої кримінальна справа виділена в окреме провадження.
Так, в кінці травня на початку червня 2007 року ОСОБА_3 за попередньою змовою з громадянами Республіки Молдова ОСОБА_7, який засуджений вироком Любомльського районного суду від 22 жовтня 2007 року та особою кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, зустріли на території Чернівецької області громадян Республіки Молдови ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 організували їм тимчасове проживання на території України з метою виготовлення підроблених документів та подальшого переправлення цих осіб через державний кордон України в Республіку Польща.
2 липня 2007 року ОСОБА_3 за попередньою змовою з вищевказаними особами, автомобілем марки « Ауді - 100» з молдавськими реєстраційними номерами, під керуванням особи, справа, щодо якої виділена в окреме провадження, привезли ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в м. Луцьк, щоб подати в генеральне консульство Республіки Польща для оформлення віз для виїзду за кордон підроблені паспорти НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_11 з вклеєною фотокарткою ОСОБА_9, НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_12 з вклеєною фотокарткою ОСОБА_8, НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_13 з вклеєною фотокарткою ОСОБА_10 однак відмовилися подавати дані документи.
6 липня 2007 року ОСОБА_3 з цими, вищевказаними особами повезли ОСОБА_9 в м. Ужгород з метою подачі зазначених підроблених документів для оформлення віз в генеральному консульстві Словацької Республіки, однак відмовились від спроби подати документи.
18 липня 2007 року, він же діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, який засуджений та особою справа щодо якої виділена в окреме провадження перевезли ОСОБА_9, ОСОБА_8 , ОСОБА_10 з Чернівецької області в м. Рівне, де на автовокзалі передали останнім підроблені паспорти з їх вклеєними фотокартками з метою подальшого, незаконного переправлення цих осіб через державний кордон України в Республіку Польща. Після чого порекомендували ОСОБА_8 і ОСОБА_10 рейсовим автобусом виїхати в м. Ковель, для придбання квитків на потяг № 67 сполученням « Київ - Варшава» на підставі підроблених паспортів, а ОСОБА_9 в той же час разом з ОСОБА_3 автомобілем приїхав в м. Ковель на автостанцію.
На залізничному вокзалі діючи згідно рекомендацій ОСОБА_3, ОСОБА_7 та особи, відносно якої кримінальна справа виділена в окреме провадження, в касі залізничного вокзалу по підроблених документах, придбали квитки у вагон №3 потягу №67 сполученням « Київ - Варшава» до станції Люблін. Слідуючи в напрямку державного кордону України з Республікою Польща ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, продовжували користуватись порадами і рекомендаціями вищевказаних осіб щодо перетину кордону, але 19 липня 2007 року 00 год. 20 хв. в пункті пропуску були затриманні при виявлені у них підроблених паспортів..
При постановлені зазначеного вироку, судом винесено окрему постанову щодо захисника ОСОБА_2, яку постановлено направити для відома і реагування в Рівненське обласне відділення спілки адвокатів України.
ОСОБА_3 в апеляції вказує, що він засуджений безпідставно, без будь - яких доказів його винуватості а справа сфальсифікована слідчим і прокурором. Просить вирок скасувати за недоведеності його вини у вчиненні цього злочину.
Захисник ОСОБА_2 в апеляції на вирок суду посилається на відсутність прямих доказів винності ОСОБА_3 у вчиненому злочині, неповноту дослідження обставин справи та неправильну оцінку окремих доказів. Зазначає, що дана справа не підсудна Любомльському районному суду, а розглядаючи її, суд допустив істотні порушення норм, як матеріального так і процесуального закону. Просить вирок суду скасувати та закрити провадження по справі. Також просить скасувати окрему постанову, яка винесена судом по цій же справи щодо нього, як таку, що не відповідає вимогам матеріального і процесуального права і є безпідставною.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції та суть окремої постанови, повідомив ким і в якому обсязі вони оскаржені, виклав основні доводи апеляцій, пояснення засудженого ОСОБА_3 який просить скасувати вирок і його захисника ОСОБА_2, який підтримав свої апеляції, просять скасувати вирок і закрити провадження по справі та скасувати окрему постанову, міркування прокурора про залишення вироку і окремої постанови в силі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляцій захисника та задоволення апеляції засудженого з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 22, 64 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного повного й об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті , що виправдовують обвинуваченого, пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Зокрема при провадженні досудового слідства підлягає обов'язковому доказуванню подія злочину з встановленням часу, місця, способу його вчинення, винність обвинуваченого у ньому, мотиви злочину, обставини, що впливають на ступінь його тяжкості та інше.
Згідно із ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.
Проте ці вимоги під час досудового слідства і розгляду справи в суді не були виконані. Об'єктивна сторона злочину передбаченого ст. 332 КК України характеризується трьома ознаками: організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво таким діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усунення перешкод.
Так, вміняючи ОСОБА_3 в обвинувачення, що він діючи з корисливих мотивів, приймав участь в організації незаконного переправлення групи нелегальних мігрантів через державний кордон України, за попередньою змовою з громадянами Республіки Молдова ОСОБА_14 та ОСОБА_7 досудовим слідством не встановлено і в постанові про пред'явлення обвинувачення не вказано, які конкретно дії вчинив ОСОБА_3 в організації переправлення мігрантів через державний кордон, тобто не розкрито об'єктивну сторону цього складу злочину. Посилання досудового слідства в обвинуваченні на те, що ОСОБА_3 разом з ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 їздив в м. Луцьк і Ужгород з метою оформлення віз, які не були оформлені та в міста Чернівці, Рівне і Ковель не свідчить про вчинення останнім організації переправлення цих осіб через державний кордон України, оскільки організація - це дії, які виявились у розробці планів та безпосередньої їх реалізації, визначення місця, часу незаконного переправлення і т. д.
Вміняючи ОСОБА_3 вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.332 КК України з корисливих мотивів, будь - яких доказів цього мотиву досудовим слідством не наведено.
Вказані істотні порушення вимог кримінально - процесуального закону виключають можливість постановлення законного вироку.
Однак суд не звернув на це уваги і засудив ОСОБА_3 за ч.2 ст. 332 КК України без пред'явлення останньому конкретного обвинувачення.
Крім того, досудовим слідством належним чином не встановлена особа ОСОБА_3 так, як в матеріалах справи відсутні документи чи їх завірені ксерокопія, яки би посвідчували особу останнього. А виносячи постанову про уточнення анкетних даних ОСОБА_3 слідчий посилається на паспорт останнього ( т.1 а. с 140), однак ксерокопія цього документу до матеріалів справи не приєднана.
Ні досудовим слідством, ні судом належним чином не з'ясовано, чи знав ОСОБА_3 про підроблені українські паспорти на ім'я ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в які були вклеєні фотокартки ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 та чи було йому відомо, що останні по цих паспортах будуть переправлятись через кордон України; хто і коли відкрив візи до Республіки Польща по підроблених паспортах, так як обвинувачений на досудовому слідстві дані факти заперечував ( т. 1 а. с. 158 - 160), а ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 підтверджували , що підроблені паспорти їм в готель привезли ОСОБА_14 і ОСОБА_7, а пізніше з візами в м. Рівне вручив ОСОБА_3 ( т.1 а. с. 32 - 33, 56 - 57, 34 - 35, 62 - 63, 38 - 43). Аналогічні показання в цій частині давав і ОСОБА_7, як вбачається із вироку який є у матеріалах справи ( т.1 а. с. 84 - 86). Для з'ясування цього, необхідно більш детально допитати ОСОБА_9. ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_14
Належним чином слід з'ясувати якою мовою володіє ОСОБА_3 російською чи лише молдавською. Для цього необхідно витребувати документ про його освіту, який би підтверджував, які мови він вивчав.
Крім того, суд в супереч вимогам ст. 286 КПК України належним чином не з'ясував коли ОСОБА_3 отримав обвинувальний висновок, оскільки розписка про отримання останнім цього документу в матеріалах справи відсутня, а в довідці яка складена секретарем відсутня дата отримання ОСОБА_3 обвинувального висновку ( т.2 а. с.30), не зазначено дати і в протоколі судового засідання ( т.2 а. с. 102).
Не відповідає вимогам ст. 323, ч.1 ст. 334 КПК України та п. п. 16 - 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року із внесеними змінами постановами Пленуму Верховного Суду України № 3 від 4.06.1993 року, № 12 від 3.12. 1997 року, № 6 від 30.05. 2008 року « Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» мотивувальна частина вироку постановленого судом. Так суд у мотивувальній частині вироку лише навів досліджені докази, але ніякого аналізу їм не дав, не зазначив мотиву прийняття одних і відхилення інших доказів, зокрема показань ОСОБА_3, які він давав 15 вересня 2009 року ( т.1 а. с.158 - 160).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що так як досудовим слідством були допущені істотні порушення кримінально процесуального закону, які виключають постановлення законного вироку, на ці порушення не звернув уваги і суд та теж допустив істотні порушення кримінально процесуального закону, при постановлені вироку, тому цей вирок підлягає скасуванню з поверненням справи прокурору для проведення додаткового розслідування. Під час проведення додаткового розслідування слід з'ясувати зазначені в описовій частині ухвали обставини, провести перелічені слідчі дії, а також за потреби - інші слідчі дії та перевірити доводи вказані в апеляції ОСОБА_3 і його захисника.
В залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності. При наявності таких підстав пред'явити обвинувачення ОСОБА_3 з дотриманням вимог ст. ст.132, 223 КПК України.
Оскільки підлягає скасуванню вирок суду, також підлягає скасуванню і окрема постанова, винесена судом.
Запобіжний захід ОСОБА_3 - тримання під вартою був обраний при постановленні вироку, який підлягає скасуванню, тому його слід змінити на заставу в сумі 17 000 грн, яка була призначена йому ухвалою апеляційного суду Волинської області від 23 жовтня 2009 року до розгляду справи судом.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області,-
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити.
Апеляції захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Любомльського районного суду та окрему постанову від 5 березня 2010 року скасувати, а справу направити прокурору Волинської області для проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_3 змінити з тримання під вартою на заставу у сумі 17 000 гривень, звільнивши його з під варти в залі суду.
Головуючий / підпис/ Силка Г. І.
Судді/ підписи/ Матвієнко Н. В., Міліщук С. Л.
Оригіналу відповідає:
Суддя апеляційного суду
Волинської області Г. І. Силка.