Справа № 2а -1681/10/0308
Іменем України
30 квітня 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі : головуючого - судді Кухтея Р.В.
при секретарі Пилипюк Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ВДАІ УМВС України у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Свій позов мотивує тим, що інспектором ДПС взводу № 3 Грицюком О.В. накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. За те, що він 15 березня 2010 року в м.Луцьку по вул. Карпенка-Карого керував автомобілем «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1, зупинився в зоні дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена», чим порушив п.3.34 додатку 1 Правил дорожнього руху України. Просить суд скасувати постанову, закрити провадження по справі та зобов'язати ВДАІ УМВС України у Волинській області видалити з відповідної бази даних запис про здійснення ним правопорушення.
В судове засідання позивач не з'явився, проте подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Таким чином, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 15 березня 2010 року в м.Луцьку по вул. Карпенка-Карого керував автомобілем «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1, зупинився в зоні дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена», чим порушив п.3.34 додатку 1 Правил дорожнього руху України, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.
Згідно ч 2. ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтям 283,284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Докази в підтвердження обставин, викладених в постанові, суду не представлені.
Як встановлено з пояснень позивача, що він зупинився на прохання знайомого підприємця, оскільки той мав при собі достатньо важкі сумки, однак до нього відразу підійшов інспектор ДАІ та притягнув його до адміністративної відповідальності.
Згідно п.3.34 додаток 1 Правил дорожнього руху України «Зупинку заборонено». Забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, пояснення позивача інспектором взяті до уваги не були, тобто не повно та всебічно з'ясовано обставини вчинення правопорушення, що свідчить про передчасність та необгрунтованість висновку інспектора.
Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, проте, враховуючи обставини вчинення правопорушення, відсутність шкідливих наслідків, особу порушника, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від відповідальності за малозначністю скоєного на підставі ст.22 КУпАП, провадження по справі закрити та обмежитись усним зауваженням.
Керуючись ст.ст. 6, 17, 71 158, 159, 161, 163 КАС України, на підставі ст.22 КУпАП, п.3.3 додатку 1 Правил дорожнього руху, суд, -
Позов задовольнити частково.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АС № 063701 від 15 березня 2010 року відносно ОСОБА_1 в частині накладення адміністративного стягнення - змінити.
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 на підставі ст.22 КУпАП за малозначністю скоєного, провадження по справі закрити та обмежитись усним зауваженням.
Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Луцького міськрайонного суду Р.В.Кухтей