Копія
23 квітня 2010 р. Справа № 2а-2495/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.
за участю:
секретаря судового засідання-Мороз Т.М.,
представника позивача - Капустіна Д.О.
представників 1-го відповідача - Марченка О.О., Циганенка С.В.,
представника 2-го відповідача - Гарбуза П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до відповідачів: 1) Державної податкової інспекції в м. Суми, 2) Головного управління Державного казначейства України в Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування ,-
Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (далі по тексту - позивач, ДП "Завод ОБ та ВТ") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту - 1-ий відповідач, ДПІ м. Суми) та Головного управління Державного казначейства України в Сумській області (далі по тексту - 2-ий відповідач, ГУ ДКУ в Сумській області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми №0000072306/0/2342 від 19.01.2010 року;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ДП "Завод ОБ та ВТ" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 204431 грн. 04 коп.;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ДП "Завод ОБ та ВТ" 1703 грн. 04 коп. судових витрат, понесених підприємством у зв'язку зі зверненням до суду.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що ДПІ в м. Суми, на підставі акту про результати документальної невиїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2008 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувались в періоді червень 2008 року, було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000072306/0/2342 від 19.01.2010 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 204431 грн. 04 коп. Позивач вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення 1-й відповідач неправильно застосував вимоги п.10.2 ст.10, п.п.7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та п. 19 ст. 2, ст. 9 Бюджетного кодексу України №2542-ІІІ від 21.06.2001 року, в наслідок чого помилково дійшов висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування.
Представник позивача Капустін Д.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представники 1-го відповідача позовних вимог не визнали в повному обсязі, надали до суду письмове заперечення проти позову /а.с.61-64/, в якому зазначили, що згідно з Законом України "Про податок на додану вартість" право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість. При проведенні позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2008 року (довідка від 20.10.2008 року №8397/23-6/30991664) було встановлено, що одним з основних постачальників позивачу сировини у перевіряємому періоді є ПП «Макоп-Ексім». Для встановлення ланцюга постачання ДПІ в м. Суми до ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська було направлено запити на проведення перевірки ПП «Макоп-Ексім» з питань правових відносин з платником податків від 28.08.09 р., 29.07.09 р., 05.10.09 р., 18.11.09 р. Від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська отримали довідку перевірки, в якій зазначено, що ПП «Макоп-Ексім» є посередником, а постачальником сировини є ТОВ «Легіон». На запит ДПІ в м. Суми, ДПІ у Бабушкіному районі м. Дніпропетровська повідомило, що ТОВ «Легіон» визнано банкрутом господарським судом Дніпропетровської області, крім того дане підприємство знято з податкового обліку в ДПІ, а тому провести перевірку ТОВ «Легіон» та підтвердити заявлену суму до відшкодування не можливо. У зв'язку з цим, ДПІ в м. Суми вважає податкове повідомлення-рішення №0000072306/0/2342 від 19.01.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 204431 грн. 04 коп. таким, що прийнято у відповідності до норм чинного законодавства та підстави для його скасування відсутні.
Представник 2-го відповідача - Гарбуз П.В., щодо заявлених позовних вимог покладається на розсуд суду, додатково надав до суду письмові пояснення /а.с.60/, в яких зазначив, що компетенція Головного управління Державного казначейства визначена Бюджетним кодексом України та Типовим положенням про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 року №332 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.04.2006 року за №454/12328. Відповідно до ст. 50 Бюджетного кодексу України та п. 4 Типового положення Головне управління здійснює повернення помилково або зайво сплачених платежів на підставі подання органів стягнення. Пунктом 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України №209/72 від 02.07.1997 року, передбачено, що для органів Державного казначейства законним підставами проведення відшкодування податку на додану вартість з бюджету на користь платників податку є висновки податкових органів, підтверджені реєстрами суб'єктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість, або рішення суду. На даний час висновки податкових органів або рішення суду для відшкодування податку на додану вартість на суму за звітний період, вказаний у позовній заяві, до Головного управління Державного казначейства України в Сумській області не надходили, у зв'язку чим підстави для його відшкодування позивачу у Головного управління відсутні.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного:
В судовому засіданні встановлено, що Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (далі по тексту - ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе") зареєстроване 31.05.2000 року за №16321200000001455 виконавчим комітетом Сумської міської ради, як юридична особа та 05.06.2009 року перереєстроване у зв'язку зі зміною найменування юридичної особи. На даний момент найменування підприємства - Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", яке є правонаступником Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе". Вищезазначене підтверджується поясненнями представників сторін та матеріалами справи, а саме: копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А 00 №112435 /а.с.94/, копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А 01 №103506 /а.с.53/, копією довідки АА №146711 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України /а.с.95/ та копією статуту /а.с.96-99/.
Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Згідно п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 вищевказаного Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Судом встановлено, що позивач - ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" як платник податку, прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, у зв'язку з чим 20.08.2008 року подав до ДПІ в м. Суми податкову декларацію з ПДВ за липень 2008 року (в якій визначена сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню в розмірі 2148465 грн. 00 коп.) разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування /а.с.46-52/.
ДПІ в м. Суми на підставі п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в період з 01.10.2008 року по 14.10.2008 року провело позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.06.2008 р. по 30.06.2008 р., про що склало довідку №8397/23-6/30991664 від 20.10.2008 року /а.с.13-21/. В ході перевірки було підтверджено відображену ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" у декларації за липень 2008 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 2148465 грн. 00 коп. Однак, зазначено, що остаточний висновок про відшкодування заявленої суми ПДВ з бюджету буде зроблено при проведенні зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника та встановленні фактичної сплати даної суми ПДВ до Державного бюджету.
Відповідно до вищевказаної довідки встановлено, що одним з основних постачальників сировини позивачу в перевіряємому періоді є ПП «Макоп-Ексім» (м.Дніпропетровськ). Тому, як зазначає представник 1-го відповідача, для остаточного висновку про відшкодування заявлених сум ПДВ з бюджету, ДПІ в м. Суми направило запити до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровськ про проведення невиїзної документальної перевірки від 29.07.2009 року №50504/7/23-610/437, від 28.08.2009 року №50504/7/23-610/437, від 05.10.2009 року №50504/7/23-610/437 та від 18.11.2009 року №50504/7/23-610/437. Згідно отриманої ДПІ в м. Суми довідки про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Макоп-Ексім» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" за червень 2008 року №8521/23-612/25010643 від 17.12.2009 року встановлено, що ПП «Макоп-Ексім» є посередником. Постачальником відповідної сировини є ТОВ «Легіон» (м. Дніпропетровськ) /а.с.70-73/.
Як вбачається з пояснень представника 1-го відповідача, згідно наявних у ДПІ в м.Суми баз даних ТОВ «Легіон» має стан 3 - прийнято рішення про припинення (ліквідацію, закриття), що також підтверджується службовою запискою ГВПМ ДПІ в м.Суми від 12.01.2009 року №29/26-345, в якій зазначено, що ТОВ «Легіон» має стан платника, відмінний від основного - 3 (прийнято рішення про припинення (ліквідацію, закриття). Крім того, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету ДПІ в м.Суми направило запит №90029/7/23-610/23 від 15.01.2009 року до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Легіон», залученого до схеми постачання вищевказаного підприємства у 3 ланці ланцюга /а.с.74/. Згідно отриманої інформації №3596/7/23-38 від 08.02.2010 року встановлено, що ТОВ «Легіон» визнано банкрутом господарським судом Дніпропетровської області, документ про ліквідацію №122411000040 від 09.12.2008 року. В ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська згідно відомостей держреєстратора від 21.07.2009 року №12241110005025267 ТОВ «Легіон» знято з податкового обліку 22.07.2009 року. У зв'язку з чим провести перевірку ТОВ «Легіон» та підтвердити заявлену суму до відшкодування не можливо /а.с.75/.
На підставі отриманих інформацій відносно постачальників підприємства від інших ДПІ та керуючись п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» 12.01.2010 року службовою особою ДПІ в м. Суми була проведена невиїзна документальна перевірка ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2008 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувались в періоди червень 2008 року, про що складено акт перевірки №76/23-6/30991664/1 від 12.01.2010 року /а.с.10-12/. В ході перевірки встановлено порушення п. 10.2 ст. 10, п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року, п. 19 ст. 2 ст. 9 Бюджетного кодексу України №2542-ІІІ від 21.06.2001 року, внаслідок чого відповідачем зроблено висновок про те, що ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" завищено суму бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 204431 грн. 04 коп.
На підставі вказаного акту уповноваженою особою відповідача було винесено податкове повідомлення-рішення №0000072306/0/2342 від 19.01.2010 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 204431 грн. 04 коп. /а.с.9/.
Суд вважає, що зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є безпідставним виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 23 червня 2008 року між ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та ПП «Макоп-Ексім» був укладений договір №79/9-54-08, відповідно до якого продавець - ПП «Макоп-Ексім» був зобов'язаний передати покупцю - ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" ВАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" товар, а саме ферохром ФХ800А /а.с.22-25/.
Кількість, якість, вартість, умови та строки поставки товару, поставляємого у відповідності до договору, інша характеристика товару визначені у специфікаціях, які являються невід'ємною частиною даного договору /а.с.26/.
На виконання умов договору ПП «Макоп-Ексім» була виписана податкова накладна №251 від 27.06.2008 року на суму 2332800 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 388800 грн. 00 коп. /а.с.27/.
Розрахунки за ферохром ФХ800А були проведені в безготівковій формі згідно платіжного доручення №4 від 26.06.2008 року на суму 2332800 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 388800 грн. 00 коп. /а.с.45/.
Відвантаження товару ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" відбувалося у липні та серпні 2008 року, що підтверджується наступними видатковими накладними, а саме: видатковою накладною №1/07 від 01.07.2008 року на загальну суму 1226586 грн. 24 коп., в тому числі ПДВ - 204431 грн. 04 коп. /а.с.39/; видатковою накладною №120/07 від 08.07.2008 року на загальну суму 553311 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 92218 грн. 50 коп. /а.с.38/; видатковою накладною №250/08 від 28.08.2008 року на загальну суму 552902 грн. 76 коп., в тому числі ПДВ - 92150 грн. 46 коп. /а.с.40/.
Згідно умов договору №79/9-54-08 від 23.06.2008 року та специфікації №1 від 23.06.2008 року поставка товару здійснювалася на умовах DDP м. Суми, тобто поставка відбувається постачальником.
Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що на виконання зазначеного вище договору між позивачем та ПП «Макоп-Ексім», відбулась поставка сировини на підприємство позивача, згідно специфікації, товар був оплачений позивачем. Дані обставини не заперечувались ДПІ в м. Суми як під час проведення перевірки так і в судовому засіданні. Таким чином, операція по придбанню товару за договором про постачання №79/9-54-08 від 23.06.2008 року носила реальний характер та була виконана сторонами належним чином.
Правовідносини, пов'язані з визначенням бази оподаткування податком на додану вартість, з формуванням податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податкового кредиту та визначення сум, які підлягають відшкодуванню з бюджету, регулюються Законом України «Про податок на додану вартість».
Як зазначалось вище, в даному випадку, податкові правовідносини виникли за наслідками виконання договору про постачання №79/9-54-08 від 23.06.2008 року, укладеному між ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" та ПП «Макоп-Ексім».
Відповідно п. 1.4 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Згідно п. 4.1 ст. 4 цього Закону, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
За приписами п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Отже, на дату отримання оплати Продавець зобов'язаний був здійснити нарахування податкових зобов'язань по ПДВ і, відповідно, виписати та надати Покупцю податкову накладну на суму авансового платежу, що ним було і здійснено.
Згідно з п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 вищезазначеного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товару та складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товару (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями.
Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Отже, суми ПДВ по податковим накладним, які виписані Продавцем, позивачем було правомірно віднесено до складу податкового кредиту.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування), та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 вказаного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 вищезазначеного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Виходячи з аналізу вказаних норм закону, право платника податку - покупця товарів на отримання з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку обумовлено лише (у разі відсутності сумнівів щодо реальності поставки товарів) фактичною сплатою цього податку постачальникам товарів - платникам податку на додану вартість та засвідчення платником податку - покупцем факту придбання товарів податковими накладними.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив вартість товару, в тому числі суму ПДВ, його продавцю - ПП «Макоп-Ексім». Маючи статус платника податку на додану вартість, останній виписав позивачу податкові накладні, оцінка яких судом відповідає правильному застосуванню п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Реальність поставки вказаного товару, а також факт відображення в податковій звітності та сплати суми ПДВ по ланцюгу поставки сировини в ланцюгу від ПП «Макоп-Ексім» до ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" ВАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" ДПІ не заперечується та підтверджується наявними у справі матеріалами.
Обставини ж, які слугували фактичною підставою для зменшення задекларованої позивачем суми бюджетного відшкодування є неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Легіон», щодо правових відносин постачальника по ланцюгу до виробника, у зв'язку з визнанням останнього банкрутом та його ліквідацією.
Однак, проаналізувавши вищезазначені норми права суд прийшов до висновку, що статті Закону України «Про податок на додану вартість», так само як і інших законів не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит та бюджетне відшкодування від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту. Крім того, слід врахувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Таким чином, видані позивачу належно оформлені податкові накладні продавцем, що був зареєстрований платником податку на додану вартість на час здійснення вказаних операцій, з урахуванням господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, не давали 1-му відповідачу підстав для висновку про завищення позивачем сум бюджетного відшкодування. Крім цього, згідно матеріалів справи підтверджується, що на момент здійснення операцій між позивачем та постачальником ТОВ «Макоп-Ексім» (червень 2008 року), останнє підприємство в ланцюгу до виробника - ТОВ «Легіон» ще не було визнано банкрутом господарським судом Дніпропетровської області. З податкового обліку дане підприємство було знято лише у 2009 році.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000072306/0/2342 від 19.01.2010 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 204431 грн. 04 коп. та стягнення з Державного бюджету України на користь ДП "Завод ОБ та ВТ" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 204431 грн. 04 коп., та вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 1703 грн. 04 коп., сплачені позивачем при подачі позову до суду.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до відповідачів: 1) Державної податкової інспекції в м. Суми, 2) Головного управління Державного казначейства України в Сумській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування - задовольнити в повному обсязі.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми №0000072306/0/2342 від 19.01.2010 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 204431 грн. 04 коп. за липень 2008 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (40020, м. Суми, вул. Комарова, 2, ід. код 30991664) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 204431 грн. 04 коп. (двісті чотири тисячі чотириста тридцять одну грн. 04 коп.).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (40020, м. Суми, вул. Комарова, 2, ід. код 30991664) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1703 грн. 04 коп. /одна тисяча сімсот три грн. 04 коп./.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 29.04.2010 року.
Суддя (підпис) О.М. Кунець
< Список > < Дата >
З оригіналом згідно
Суддя О.М. Кунець