Справа № 2а-4598/09/1770
20 квітня 2010 року 16год. 20хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не з'явився
відповідача: представник Литвин О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1
дТериторіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області
про визнання постанови протиправною та нечинною,
Позивач -суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області про визнання постанови протиправною та нечинною.
Позовні вимоги суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 обґрунтовує наступним.
14.05.2008 року Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області було винесено постанову за № 0510 якою до позивача застосовано фінансову санкцію в сумі 1700 гривень.
Однак, позивач стверджує, що відповідно до акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за № 1047 Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в м. Києві, на підставі якого і була винесена постанова № 0510, вбачається, що 18.04.2008 року о 10 год. 20 хв. ним було допущено порушення автомобільного законодавства, а саме перевезення пасажирів за маршрутом протяжністю більше ніж 500 км одним водієм.
Тобто посадовими особами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в м. Києві було виявлено порушення за яке наступає відповідальність передбачена ч. 1 абз. 8 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»(перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм). Натомість, постановою за № 0510 позивача було притягнуто до відповідальності, яка передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»(за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів передбачених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
Таким чином, на думку позивача, відповідачем застосовані фінансові санкції за порушення законодавства, яке ним не вчинялося.
На підставі наведеного, просить визнати постанову про застосування фінансових санкцій за № 0510 від 14.05.2008 року до приватного підприємця ОСОБА_1 -протиправною та нечинною.
Відповідач письмових заперечень на адміністративний позов не подав, у судовому засіданні представник відповідача заперечила в усному порядку, вказавши, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений КАС України, наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог з цих підстав.
До початку судового засідання на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.
Суд вважає, що справа може бути розглянута без участі позивача та його представника на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Суд виходив з такого.
18.04.2008 року Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в м. Києві під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу, що належить позивачу, було виявлено порушення Закону України “Про автомобільний транспорт”, про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №1047.
Перевіркою було виявлено надання послуг з перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 км одним водієм.
Згідно ч. 1 абз. 8 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, за перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм застосовується штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Рівненській області було винесено постанову за № 0510 від 14.05.2008 року про застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 1700 грн.
Відповідно до абз. 2 п. 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567, за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5 вказаного Порядку.
У даному випадку підставою для застосування до позивача фінансових санкцій є порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме -надання послуг з перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 км одним водієм. За вказане порушення ч. 1 абз. 8 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачена відповідальність у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн.).
Однак, як вбачається з постанови № 0510 від 14.05.2008 року підставою для застосування до позивача фінансових санкцій є допущення ним порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, передбачених статтею 39 цього Закону.
Таким чином, при винесенні постанови № 0510 від 14.05.2008 року про застосування до позивача фінансових санкцій було невірно визначено підставу для застосування таких санкцій, чим порушено норми Закону України «Про автомобільний транспорт»та Порядоку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567.
Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки фінансові санкції застосовано до позивача 14.05.2008 року, то саме з цієї дати у суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 виникло право на звернення до суду про визнання постанови про застосування фінансових санкцій за № 0510 від 14.05.2008 року протиправною та нечинною. Річний термін звернення до суду має розраховуватися із врахуванням того, що у календарному році є 365 днів. Останній (365-й) день припадає на 13 травня 2009 року. Таким чином останній термін звернення до суду у позивача закінчився 13 травня 2009 року.
Позивач з клопотанням про поновлення пропущеного строку звернення до суду не звертався, поважності причин пропуску строку звернення до суду не зазначав.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Представник відповідача наполягала на відмові в задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
З огляду на викладене, в задоволенні позову слід відмовити з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду.
Судові витрати відповідно до ст.94 КАС України позивачу не присуджуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позивачу - суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Юрчук М.І.
Постанова складена в повному обсязі 29.04.2010 року.