ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.01.2021Справа № 910/324/20
Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛОКБАСТЕР-БОУЛІНГ"
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ-Україна"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича
про визнання права власності на майно загальною вартістю 77 777,00 грн та зняття з нього арешту,
Представники учасників процесу згідно протоколу від 13.01.2021
У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛОКБАСТЕР-БОУЛІНГ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ-Україна" про визнання права власності на майно загальною вартістю 77 777,00 грн та зняття з нього арешту.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним виконавцем Бережним Ярославом Вікторовичем був накладений арешт на майно позивача, керуючись тим, що майно належить боржнику - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ-Україна".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/324/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.01.2020 та встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив та інших доказів.
24.01.2020 до канцелярії суду представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог.
27.01.2020 до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву.
29.01.2020 до канцелярії суду представником відповідача 1 подано клопотання про витребування доказів.
За наслідками підготовчого засідання 29.01.2020 суд ухвалив відмовити у задоволенні заяви позивача про збільшення позовних вимог, запропонувати позивачу у строк не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, повторно запропонувати третій особі надати письмові пояснення щодо обставин справи та відкласти підготовче засідання у справі на 26.02.2020. Визначено строк для подання письмових доказів, клопотань, заяв, пояснень - до 21.02.2020
20.02.2020 до канцелярії суду представником позивача подано відповідь на відзив та клопотання про призначення судової експертизи.
26.02.2020 до канцелярії суду перед початком судового засідання представником відповідача 1 подано клопотання про закриття провадження у справі.
За наслідками підготовчого засідання 26.02.2020 суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи, задовольнити клопотання про витребування доказів та витребувати у ТОВ "БЛОКБАСТЕР-БОУЛІНГ", ТОВ "ФАКТУМ", ТОВ "ІНВЕСТ-Україна" та ТОВ "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" докази відповідно до переліку, наведеного в ухвалі. Витребувані докази подати до Господарського суду міста Києва у строк до 10.03.2020. Відкласти підготовче засідання у справі на 12.03.2020.
10.03.2020 до канцелярії суду представником позивача подано документи на виконання ухвали суду та заперечення проти клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі.
Представник позивача 10.03.2020 подав до канцелярії суду документи на виконання ухвали суду.
У підготовче засідання 12.03.2020 прибули представники позивача та відповідача 1 та надали пояснення.
Представник відповідача 1 підтримав подане клопотання про закриття провадження. За наслідками розгляду поданого клопотання в його задоволенні було відмовлено судом.
За наслідками судового засідання 12.03.2020 судом була постановлена ухвала, якою був призначений огляд доказів за їх місцезнаходженням на 30.03.20 за адресою: місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 34-В перший поверх. Також вказаною ухвалою було продовжено строк підготовчого провадження до 15.04.2020 (включно) та відкладено судове засідання на 01.04.2020.
У зв'язку з перебуванням судді Джарти В. В. на лікарняному призначений огляд доказів за їх місцезнаходженням та судове засідання не відбулись.
У зв'язку з наявністю об'єктивної неможливості проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням за адресою: місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 34-В перший поверх, що у свою чергу створює процесуальне обмеження подальшого розгляду справи, беручи до уваги вихід судді з лікарняного та постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19", постанову КМУ від 25 березня 2020 року №239, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16 березня 2020 року 9/рс-186/20, суд 17.04.2020 ухвалив відкласти вирішення питання щодо призначення справи № 910/324/20 до судового розгляду.
15.09.2020 на офіційну електронну поштову адресу суду представником відповідача 1 подано клопотання про вирішення питання про призначення справи 910/324/20 до судового розгляду та призначення огляду доказів за місцем їх знаходження.
Ухвалою від 01.10.2020 призначено огляд доказів у справі № 910/324/20 за їх місцезнаходженням на 05.10.2020 за адресою: місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 34-В перший поверх та зобов'язано позивача, відповідачів та третю особу направити представників для проведення огляду доказів за їх місцезнаходження.
05.10.2020 відбувся огляд доказів за місцем їх знаходження, про що було складено відповідний протокол.
Ухвалою від 06.10.2020 підготовче судове засідання у справі призначено на 12.11.2020.
12.11.2020 на офіційну електронну поштову адресу суду надійшло клопотання відповідача 2 про долучення електронних доказів.
За наслідками судового засідання 12.11.2020 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу № 910/324/20 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 03.12.2020.
01.12.2020 до канцелярії суду представником позивача подано пояснення щодо долучених електронних доказів та клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою від 03.12.2020 відкладено розгляд справи № 910/324/20 по суті в судовому засіданні на 13.01.2021.
06.01.2021 до канцелярії суду представником позивача подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду.
До судового засідання 13.01.2021 представники сторін та третьої особи не з'явилися, проте про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 226 ЦК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Водночас, у судовому засіданні 12.11.2020 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 03.12.2020.
Частиною 2 статті 207 ЦК України встановлено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
З огляду на те, що подання позивачем заяви про залишення позовної заяви без розгляду здійснено після закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті, суд дійшов висновку залишити вказану заяву без розгляду на підставі статті 207 ЦК України.
Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
На підставі договору суборенди нежилого приміщення № 1-2/1-17 від 01.10.2012, укладеного між ТОВ «Інквіл» та ТОВ «Блокбастер-Боулінг», останнє орендувало нежиле приміщення загальною площею 1056 кв.м., у т.ч. приміщення № 1 загальною площею 1027,1 кв.м.для розміщення боулінгу, на першому поверсі будівлі РТЦ «БЛОКБАСТЕР», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 34-В.
У подальшому між сторонами укладалися договори суборенди нежилого приміщення № 1-2/1-17 від 01.09.2015 та від 01.09.2018, за умовами яких ТОВ «Блокбастер-Боулінг» виступало суборендарем нежилого приміщення загальною площею 1027,1 кв.м. для розміщення боулінгу, на першому поверсі будівлі РТЦ «БЛОКБАСТЕР», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 34-В.
Як зазначило ТОВ «Блокбастер-Боулінг», 24.12.2019 приватний виконавець Бережний Ярослав Вікторович на підставі виконавчого напису нотаріуса від 06.12.2019 про звернення стягнення на рухоме майно, що належить ТОВ «Інвест-Україна», здійснив опис належного ТОВ «Блокбастер-Боулінг» майна, розміщеного на першому поверсі будівлі РТЦ «БЛОКБАСТЕР», розташованого за адресою: м. Киів, проспект Степана Бандери, 34-В, незважаючи на недопуск приватного виконавця до приміщення, та за наявності заяви ТОВ «Блокбастер-Боулінг» щодо намагання заволодіння його майном і відсутності майна ТОВ «Інвест-Україна».
На обґрунтування права власності ТОВ «Блокбастер-Боулінг» на розміщене в нежилому приміщення на першому поверсі будівлі РТЦ «БЛОКБАСТЕР» майно ТОВ «Блокбастер-Боулінг» посилається на договір поставки № 1/12-2012 від 12.12.2012, укладений між ним та ТОВ «ФАКТУМ».
Згідно з пунктом 1 цього договору продавець зобов'язується у визначений строк передати у власність (поставити) Покупцеві обладнання (Товар), що визначено сторонами у Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору. Серед обладнання, що є предметом Договору та увійшло до Специфікації № 1 від 12.12.2012 є, зокрема, машина боулінгу в комплекті (пінспотер - 14 шт., доріжка - 14 шт., жолоби на доріжку - 28шт., пристрій викату шару - 7шт., система підрахунку балів - 7 шт., камера підрахунку балів - 7 шт.).
Актом прийому-передачі від 15.12.2012 та згідно видаткової накладної № ЛНА-000004 від 15.12.2012 до Договору Продавець передав у власність Покупця весь Товар за Договором, в тому числі й зазначене обладнання для боулінгу. Вартість переданого обладнання для боулінгу склала 77 777,77 грн. без ПДВ, що сплачена ТОВ «Блокбастер-Боулінг» 24.01.2013 в повному обсязі.
Як вбачається з постанови про опис та арешт майна боржника від 24.12.2019 ВП № 60926626, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бережним Ярославом Вікторовичем при примусовому виконанні виконавчого напису № 2712, виданого 06.12.2019 приватним нотаріусом КМНО Михайленком С.А. щодо звернення стягнення на рухоме майно-обладнання боулінг клубів, що належить на праві власності ТОВ «Інвест-Україна» на підставі договорів № 27/03/07 від 27.03.2007, № 10/11/07 від 10.11.2007, № 25/01/08 від 25.01.2008, укладених між ПП «Компанія «Сторакс» (продавець) і ТОВ «Інвест-Україна» (покупець) та договором № 237МК/07 від 04.09.2007, № 247/МК/07 від 04.09.2019, укладеного між ТОВ «Дитячий Майданчик» (продавець) і ТОВ «Інвест-Україна» (покупець), було описано та накладено арешт на наступне майно:
- В4-40020 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн;
- В4-40021 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн;
- В4-40022 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн;
- В4-40023 Дopiжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн;
- В4-40024 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 2 шт, 2008, 263 113,00 грн;
- В4-40025 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 4 шт, 2008, 263 113,00 грн;
- В4-40026 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн;
- В4-40027 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн;
- В4-40028 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн;
- В4-40029 Дopiжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1шт, 2008, 263 113,00 грн;
- В4-40030 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн;
- В4-40031 Дopiжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн;
- В4-40032 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн;
- В4-40033 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн.
На описане вище майно накладено арешт та встановлено обмеження права користування, відчуження, дарування. Виконавчі дії проведені в присутності понятих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Доказів визнання постанови про опис та арешт майна боржника від 24.12.2019 ВП № 60926626 незаконною та її скасування, або визнання неправомірними дій приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича при примусовому виконанні виконавчого напису № 2712 від 06.12.2019 матеріали справи не містять.
Звернувшись із даним позовом до суду, ТОВ «Блокбастер-Боулінг» просить суд визнати за ним право власності на пінспортер - 14 шт., доріжку - 14 шт., жалоби на доріжку - 28 шт., пристрій викату шару - 7 шт., систему підрахунку балів - 7 шт., камеру підрахунку балів - 7 шт. та зняти арешт зі вказаного майна, що накладений на підставі постанови про опис та арешт майна боржника від 24.12.2019 у ВП № 60926626, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бережним Ярославом Вікторовичем.
У свою чергу, ТОВ "Стар Інвестмент Ван" у відзиві на позовну заяву зазначив про недоведеність того факту, що арештоване на підставі постанови приватного виконавця майно є ідентичним тому, на яке позивач просив визнати право власності. Крім того, позивачем не надано доказів того, що право власності на таке майно є оспорюваним, а відтак не довів і наявності порушеного права.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
За статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частиною 10 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина 1 статті 59 цього Закону).
З правового аналізу наведеної норми права слідує, що особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді.
За приписами статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі статтями 319, 321 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.
У частині 1 статті 334 ЦК України визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підтвердження наявності права власності на арештоване 24.12.2019 приватним виконавцем майно ТОВ «Блокбастер-Боулінг» надано до суду укладений із ТОВ «ФАКТУМ» договір поставки № 1/12-2012 від 12.12.2012 із специфікацією, актом прийому-передачі від 15.12.2012 та видатковою накладною № ЛНА-000004 від 15.12.2012, за якими поставлено, зокрема, машину боулінгу в комплекті (пінспотер - 14 шт., доріжка - 14 шт., жолоби на доріжку - 28шт., пристрій викату шару - 7шт., система підрахунку балів - 7 шт., камера підрахунку балів - 7 шт.) за ціною 77 777,77 грн. без ПДВ.
Частина 1 статті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (редакція статті станом на 15.12.2012, що не змінилася станом на 24.12.2019) передбачає, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.
Відомості щодо ідентифікуючих ознак вказаного майна - марки, заводських номерів, виробника, а також щодо балансової вартості отриманого ТОВ «Блокбастер-Боулінг» за договором поставки № 1/12-2012 від 12.12.2012 майна останнім не зазначено та матеріали справи не містять.
Для встановлення ознак марки обладнання, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 34-В перший поверх, судом призначався огляд доказів у справі № 910/324/20 за їх місцезнаходженням. За наслідками проведеного судом огляду обладнання в машинній залі та в залі для відвідувачів встановлено, що будь-які ознаки на обладнанні щодо його марки виробника відсутні.
Водночас, як слідує з постанови приватного виконавця, останнім описано та накладено арешт виключно на доріжки «Switch Pininfarina» (у т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові), що мають інвентарний номер, марку, рік випуску та балансову вартість, а саме: доріжки «Switch Pininfarina», 2008 року випуску, за інвентарними номерами В4-40020- В4-40033, балансовою вартістю 263 113,00 грн. кожна з 14 штук.
Отже, із наявних у матеріалів справи доказів та встановлених судом обставин при огляді доказів за їх місцезнаходженням не вбачається за можливе встановити, що майно, на яке приватним виконавцем накладений арешт, та майно, на яке ТОВ «Блокбастер-Боулінг» просить визнати право власності, є ідентичним.
Крім того, відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Позивачем у заявленому на підставі статті 392 ЦК України позові може бути суб'єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи.
Таким чином, за встановленими судом обставинами, правові підстави для захисту права власності позивача на підставі статті 392 ЦК України відсутні, оскільки останнім не доведено оспорювання його права власності на пінспортер - 14 шт., доріжку - 14 шт., жалоби на доріжку - 28 шт., пристрій викату шару - 7 шт., систему підрахунку балів - 7 шт., камеру підрахунку балів - 7 шт.
За наведених обставин не підлягає також задоволенню позовна вимога про зняття накладеного постановою від 24.12.2019 ВП № 60926626 арешту з майна, оскільки ТОВ «Блокбастер-Боулінг» не доведено наявності порушення його права власності у зв'язку з накладенням арешту на майно за вказаною постановою.
Суд зауважує, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
У той же час у межах даної справи ТОВ «Блокбастер-Боулінг» не доведено приналежність йому на праві власності майна, на яке приватним виконавцем накладено арешт, що зумовлює суд у задоволенні відповідної позовної вимоги відмовити.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
У Рішенні Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Водночас, ТОВ «Блокбастер-Боулінг» не доведено наявності його порушеного права та охоронюваного законом інтересу накладенням приватним виконавцем арешту на майно на підставі постанови від 24.12.2019 ВП № 60926626.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).
Судові витрати з урахуванням положень статті 129 ГПК України покладаються судом на позивача.
Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛОКБАСТЕР-БОУЛІНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ-Україна" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича про визнання права власності на майно загальною вартістю 77 777,00 грн та зняття з нього арешту відмовити повністю.
2. Судові витрати, пов'язані з розглядом справу покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛОКБАСТЕР-БОУЛІНГ".
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складений 22.01.2021.
СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ