СПРАВА № 2-432/1 0 р.
17 травня 2010 року Калинівський районний суд Вінницької області
в складі головуючого: Копчинського В.І.
при секретарі: Кулик Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, так як позичив відповідачам гроші в сумі 2036,94 євро та 789 доларів США під 2% місячних, які вони зобов'язувалися повернути 26.01.2010 року. Однак, на даний час гроші не повернуті. Загальна сума боргу складає 28523 грн.
В попередньому та судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримував в повному обсязі, просив стягнути з відповідачів солідарно борг в сумі 28523 грн. та сплачені ним судові витрати.
Відповідачі в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнали повністю, зобов'язувалися до 17.05.2010 року повернути борг.
Станом на 17.05.2010 року відповідачі в судове засідання не з'явилися без поважних причин, хоч про час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином, борг позивачу не повернули.
Заслухавши пояснення позивача та пояснення відповідачів на попередньому судовому засіданні, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення по таких підставах.
Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Позивач ОСОБА_1 позичив відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 гроші в сумі 2036,94 євро та 789 доларів США, які вони зобов'язувалися повернути 26.01.2010 року.
На підтвердження укладення договору позики та його умов була складена розписка позичальників, яка наявна в матеріалах справи (а.с.8).
Договором позики, укладеним сторонами по справі, було встановлено розмір процентів від суми позики - 2% місячних, що відповідає вимогам ст.1048 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та порядок, що встановлені договором.
Сторони домовилися про повернення позики 26.01.2010 року, що підтверджується розпискою, але в зазначений строк позику відповідачі не повернули.
На попередньому судовому засіданні відповідачі визнали суму боргу в повному обсязі та зобов'язувалися повернути її до 17.05.2010 року, однак, знов не виконали свої зобов'язання.
Таким чином, суд вважає, що позов обгрунтований, підставний та такий, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1046, 1048, 1049 ЦК України, ст.ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 28523 (двадцять вісім тисяч п'ятсот двадцять три) грн. та сплачене державне мито в сумі 285 (двісті вісімдесят п'ять) грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.