Провадження № 2/359/846/2021
Справа № 359/7030/20
14 січня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,
при секретарі - Рожкової Ж.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
09.09.2020 позивач звернувся до суду з даним позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 1991 року він перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбу, від якого мають двох спільних дітей: повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Позивач зазначає, що подружні відносини між сторонами припинено, не мають спільного побуту, не ведуть спільне господарство. Основна причина розпаду сім'ї - це відсутність між сторонами взаєморозуміння і довір'я, а також втрата почуттів одне до одного. Позивач стверджує, що подальше збереження шлюбу неможливо.
У судове засідання сторони не з'явились, подали заяви про розгляд справи без їх участі, позивач позов підтримує, відповідач позов визнає, примирення вважають неможливим.
Дослідивши подані сторонами заяви, матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, у зв'язку з повним визнанням відповідачем позову, що не порушує прав та інтересів інших осіб, та не суперечить чинному законодавству.
Встановлено, що подружжя зареєстрували шлюб 03 листопада 1991 року у відділі ЗАГС Чернігівського міськвиконкому, про що зроблено актовий запис за № 2569, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 , виданим 03 листопада 1991 року (а.с.10). Від шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження (а.с.11,12).
Сторони подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть та згідно з поданими письмовими заявами примирення вважають неможливим. Внаслідок зазначених обставин сім'я подружжя фактично розпалась, а шлюб існує формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін. При цьому, суд враховує вимоги ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України, за змістом якої шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до позову позивач залишає понесені судові витрати за собою.
Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України та ст.ст.2,12,13,81,82,89,142,197, 200,206, 258,259,263-265,273 ЦПК України, суд -
Прийняти визнання позову відповідачем. Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 03 листопада 1991 року у відділі ЗАГС Чернігівського міськвиконкому, актовий запис за № 2569.
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), 50% сплаченого судового збору відповідно до квитанції Київського РУ ТВБВ №10026/018 ПАТ «Державний ощадний банк» №22 від 07.09.2020, оригінал якої зберігається в матеріалах цивільної справи №359/7030/20 у Бориспільському міськрайонному суді Київської області, а саме грошові кошти в сумі 420 гривень 40 копійок (чотириста двадцять гривень сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І. В. Муранова-Лесів