Справа № 344/12654/20
Провадження № 2/347/110/21
25 січня 2021 року м. Косів
Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді: Крилюк М.І.,
секретаря: Лазорик Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 26.04.2016 року вони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, за актовим записом №526. В шлюбі в них народилась одна дитина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною розірвання шлюбу стало те, що вони не зійшлися характерами, між ними виникають сварки та різні непорозуміння. На даний час разом не проживають, подружніх відносин не підтримують та не ведуть спільного господарства. А тому, вважає, що сім"я розпалась, шлюб носить формальний характер, надії на примирення немає. Просить шлюб розірвати.
Позивачка, ОСОБА_1 подала до суду заяву в якій просить справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати, малолітню дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити з нею на проживання.
Відповідач, ОСОБА_2 подав до суду заяву із клопотанням про розгляд справи без його участі, проти розірвання шлюбу не заперечив, просив долучити до матеріалів справи укладений між ним та позивачкою Догорів про визначення місця проживання дитини та участь батьків у її вихованні та утриманні.
Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Як встановлено в судовому засіданні 26 квітня 2016 року сторони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, за актовим записом №526. підтвердженням чого є свідоцтво про шлюб (а.с.5).
За час перебування сторін в шлюбі в них народилась одна дитина- дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с.6)
Судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, через різні погляди на сімейне життя. Сторони на даний час разом не проживають та спільного господарства не ведуть.
Позивачка ОСОБА_1 скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Приймаючи до уваги заяву позивачки, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.
Згідно ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, клопотання про надання сторонам терміну для примирення до суду не надходило, а тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.
Згідно долученого до матеріалів справи письмового, нотаріально посвідченого договору від 22.01.2021 року , сторони дійшли добровільної згоди, що малолітню дитину: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 слід залишити на проживання при матері ОСОБА_1 .
Згідно ст.113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Клопотань про відновлення дошлюбного прізвища позивачка не подавала а тому при реєстрації розірвання шлюбу слід залишити позивачці існуюче прізвище " ОСОБА_1 ".
На підставі наведеного, ст. ст. 51, 56, 109 - 112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України , суд , -
Позов задоволити .
Шлюб зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 26.04.2016 року у відділі Державної Реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис № 526 - розірвати.
Неповнолітню дитину: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити на проживання при матері ОСОБА_1 .
При реєстрації розірвання шлюбу залишити позивачці існуюче прізвище " ОСОБА_1 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Косівський районний суд до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя: М.І. Крилюк