Рішення від 27.04.2010 по справі 22-ц-1814/2010

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року квітня місяця 27 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді

Суддів: Філатової Є.В.

Любобратцевої Н.І.

Чистякової Т.І.

При секретарі Приходько Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи: управління по справах дітей Сімферопольської районної державної адміністрації, Публічне акціонерне товариство „Альфа-Банк”, Відкрите акціонерне товариство „Райффайзен банк Аваль” про поділ загальної сумісної власності подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 , 3-ті особи: управління по справах дітей Сімферопольської РДА, ПАТ „Альфа-Банк”, ВАТ „Райффайзен банк Аваль” про поділ загальної сумісної власності подружжя.

Позов мотивований тим, що сторони зареєстрували шлюб 07.02.2004 року, від якого мають двох неповнолітніх дітей 15.05.1998 та 08.03.2005 років народження, які мешкають з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 28.01.2009р. їх шлюб розірвано. Шлюбні стосунки між сторонами припинилися, сумісне господарство вони не ведуть та проживають окремо. За період знаходження у шлюбі ними був придбаний будинок АДРЕСА_2 орієнтованою вартістю 250 000 грн., який закладено в іпотеці, автомобіль „Субару імпреза” д.н. НОМЕР_1, 2008 року випуску, орієнтованою вартістю 200 000 грн., який перебуває у заставі у забезпечення кредитного договору, автомобіль ВАЗ 21104 д.н. НОМЕР_2, 2006 року випуску, орієнтованою вартістю 50 000 грн. та меблі і побутові прилади у будинок. Крім того, у відповідача є рахунок в ВАТ „Райффайзен банк Аваль”, на якому знаходиться 100 000 грн. Усім вказаним майном відповідач продовжує користуватися самостійно та розділити майно у добровільному порядку відмовляється. Загальна вартість всього майна, яке підлягає розподілу складає 528 000 грн. Уточнивши вимоги, позивачка вказує, що оскільки у неї немає свого житла та вона проживає разом з дітьми, спірний будинок більш необхідний їй ніж відповідачу. Крім того, відповідач не має постійного доходу, а за будинок потрібно виплачувати кредит. Позивачка є поручителем за кредитом і має постійний дохід, тому вважає, що кредитний договір необхідно переукласти з нею. Також зазначає, що автомобіль ВАЗ 21104 був реалізований відповідачем без її відома і гроші за нього витрачені відповідачем на власний розсуд.

За таких обставин, позивачка просила визнати за нею право власності на домоволодіння АДРЕСА_3 переукласти кредитний договір №014/0070/74/55256 з ВАТ „Райффайзен банк Аваль” на ім'я позивачки, усунути перешкоди у користуванні спірним домоволодінням, вселити позивачку та її неповнолітніх дітей у спірне домоволодіння, виселити ОСОБА_6 зі спірного домоволодіння, стягнути з відповідача на свою користь вартість сумісно набутого майна, яке відповідач вивіз та розпорядився ним на власний розсуд, передати позивачці у користування автомобіль „Субару імпреза”, стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти, які він зняв з рахунку НОМЕР_1 і НОМЕР_2 в ВАТ „Райффайзен банк Аваль” - 100 000 грн., судові витрати - 1700 грн. та витрати за проведені експертизи - 4400 грн.

Відповідач ОСОБА_6 позов визнав частково, не заперечував проти сумісного майна та просив поділити майно в такий спосіб: позивачці ОСОБА_5 передати у власність майно загальною вартістю 10122,90 грн., а саме: набір м'яких меблів кутової кухонної вартістю 1224,00 грн., стіл-книжку вартістю 366.60 грн., мікрохвильову піч вартістю 285,60 грн., пральну машину «Сименс» вартістю 2880.00 грн.. ваги «Тефаль» вартістю 79,00 грн., спальний - гарнітур «Соня» вартістю 2664,30 грн., журнальний круглий стіл вартістю 176,00 грн., телевізор „Самсунг” вартістю 528,00 грн., музичний центр «LG» і стереосистему «LG» вартістю 639,20 грн., стіл комп'ютерний вартістю 612,00 грн., тумбу для взуття вартістю 414,00 грн., вішалку вартістю 128,80 грн., дзеркало вартістю 125,4 грн. Себе відповідач просив виділити у власність майно загальною вартістю 5894,65 грн., а саме: витяжку вартістю 507,40 грн., газову плиту вартістю 3150,00 грн., ванну кутову вартістю 1752,75 грн., раковину з тумбою вартістю 258,40 грн., унітаз вартістю 126,10 грн. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 48.672, 22 грн. у порядку розподілу доходів, отриманих ОСОБА_6 у період шлюбу. В поясненнях від 18.12.2009 р. на підставі довідки ЗАТ «Альфа-Банк» просив стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 48.992, 95 грн., тобто 50% сум сплачених під час шлюбу в рахунок погашення кредитних договорів за придбані будинок та автомобіль.

Свої заперечення на позов відповідач мотивував тим, що житловий будинок № 30 по вул. Роздольній в с. Софіївка Сімферопольського району АР Крим був придбаний відповідачем за договором купівлі-продажу від 15.12.2006 року, відповідач зареєстрований власником даного житлового будинку в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно Сімферопольським районним БТІ. З метою покупки будинку відповідач отримав кредит у розмірі 20.000 доларів США, що підтверджується кредитним договором від 14.12.2006 року №014/0070/74/55256. На кредитні кошти відповідачем був придбаний будинок, вартість якого за договором купівлі-продажу від 15.12.2006 року складає 88.948 грн., що еквівалентно 17.613 доларів США, з розрахунку 5,05 грн. на 1 долар США за офіційним курсом НБУ. Вказаний кредитний договір від 14.12.2006 року №014/0070/74/55256 був укладений між ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» і відповідачем.

Немає підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки 29.600 грн. вартості спільно нажитого майна, яким відповідач нібито розпорядився за своїм розсудом, оскільки існування цього майна не доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Позовні вимоги про передачу позивачеві в користування автомобілю «Субару Імпреза» державний номер НОМЕР_1 також не підлягають задоволенню, оскільки остання не має права керування (тобто користування) транспортним засобом, крім того, автомобіль придбаний відповідачем у кредит і перебуває в заставі в ЗАТ «Альфа-Банк», що перешкоджає передачі прав користування автомобілем іншим особам.

Всі операції по банківських рахунках були зроблені відповідачем у період шлюбу, та за згодою позивачки.

Автомобіль ВА321104 р.н. АК6502А1 було продано під час шлюбу, а гроші отримані за нього витрачені на спільні нужди.

Представник 3-ої особи - ПАТ «Альфа-Банк» у письмовому поясненні зазначив, що транспортний засіб «Субару Імпреза», 2008 року випуску державний номер НОМЕР_4 відповідно до п. 2.11 кредитного договору № 700007374, укладеного між відповідачем ОСОБА_6 та банком, є основним забезпеченням - предметом застави кредитного договору. На автомобіль накладено заборону на його відчуження, а також внесено відповідний запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів рухомого майна. Банк не згоден переукласти договір з позивачкою, відчуження автомобілю в порядку передачі його ОСОБА_5 суперечить інтересам банку, оскільки у разі невиконання кредитного зобов'язання за рахунок вказаного майна повинні бути задоволені вимоги банку.

Представник 3 особи - ВАТ «Райффайзен банк Аваль» пояснив, що житловий будинок АДРЕСА_1 відповідно до договору іпотеки від 19.09.2007 року, укладеного між відповідачем ОСОБА_6 та банком, є основним забезпеченням - предметом іпотеки в забезпечення виконання кредитного договору № 014/0070/74/55256 від 14.12.2006 р. На житловий будинок накладено заборону на його відчуження, а також внесено відповідний запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Державний реєстр обтяжень нерухомого майна містить відомості про те, що відчуження зазначеного житлового будинку можливо лише за згодою обтяжувача ВАТ «Райффайзен банк Аваль». Отже, ВАТ «Райффайзен банк Аваль» у разі розподілу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, не може погодитись з відчуженням вищезазначеного житлового будинку, переходу права власності на будинок на іншу особу, який є предметом іпотеки в забезпечення виконання кредитного договору, оскільки за рахунок вказаного майна повинні бути задоволені вимоги банку у повному обсязі відповідно до договору та закону, а такий перехід права власності завдасть шкоди інтересам банку.

Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 18 грудня 2009 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. ОСОБА_5 передано у власність на Ѕ частку у спільній сумісній власності майна подружжя: набір м'яких меблів кутової кухонної вартістю 1224,00 грн., стіл-книжку вартістю 366,60 грн., мікрохвильову піч вартістю 285,60 грн., пральну машину «Сименс» вартістю 2880,00 грн., ваги «Тефаль» вартістю 79,00 грн., спальний гарнітур «Соня» вартістю 2664,30 грн., журнальний круглий стіл вартістю 176,00 грн.. телевізор «Самсунг» вартістю 528,00 грн., музичний центр «LG» і стереосистему «LG» вартістю 639,20 грн., стіл комп'ютерний вартістю 612,00 грн., тумбу для взуття вартістю 414,00 грн., вішалку вартістю 128,80 грн., дзеркало вартістю 125,4 грн., а всього майно загальною вартістю 10122,90 грн. ОСОБА_6 передано у власність на Ѕ частку у спільній сумісній власності майна подружжя: витяжку вартістю 507,40 грн., газову плиту вартістю 3150,00 грн., ванну кутову вартістю 1752,75 грн., раковину з тумбою вартістю 258,40 грн., унітаз вартістю 226,10 грн., а всього майно загальною вартістю 5894, 65 грн. З ОСОБА_6 стягнуто на користь ОСОБА_5 48992грн.95коп. - грошову компенсацію. в рахунок поділу спільної сумісної власності подружжя. З ОСОБА_6 стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 58грн.95коп. та на користь ОСОБА_5 50% вартості проведених експертиз - 2200 грн.

Не погордившись з висновком суду ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить справу направити на новий розгляд, або скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позову. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт вказує, що суд поділив не всі предмети домашньої обстановки, не прийняв до уваги клопотання про притягнення до участі у справі поручителів за кредитним договором. Суд не прийняв до уваги думку третіх осіб по справі та факт того, що відповідач є неплатоспроможним, а апелянт має стабільний дохід і може сплачувати за кредит. Крім того, вона не має свого житла, а проживає у квартирі на підставі договору найму, а суд позбавив її з дітьми власного будинку.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав..

Колегія не може погодитися з доводом апелянта про те, що відмова у притягненні до справі третіх осіб - поручителів за кредитним договором є процесуальним порушенням, яке впливає на результати розгляду спору.

Вирішуючи питання, суд першої інстанції не знайшов підстав для спонукання банків до заміни боржника у кредитних договорах та перевід кредитного зобов'язання.

Колегія погоджується з такими висновками, оскільки вони не суперечать вимогам ст.627 ЦК України про свободу договору. Розділ майна, придбаного на гроші, отримані за кредитними договорами не призводить до зміни їх умов, тому не зачіпає прав поручителів, які самі ніяких вимог не висували.

Разом з тим, колегія не погоджується з тим, яке майно суд першої інстанції визнав подружнім, таким, що підлягає розділу та з варіантом цього розділу.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду апеляційної скарги в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інтонації в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.60 СК України вважається, що все майно крім предметів індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Тобто тягар доказування підстав, передбачених ст.57 СК України, що дають право вважати майно особистою власністю одного з подружжя, полягає на цій особі.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що під час сумісного життя сторони придбали будинок АДРЕСА_2 ринкова ціна якого складає 262 238 грн. з урахуванням ремонту поліпшень та благоустрою території, який закладено в іпотеці, автомобіль „Субару імпреза” д.н. НОМЕР_1 2008 року випуску, вартістю 135652грн., який перебуває у заставі у забезпечення кредитного договору та предмети домашньої обстановки: набір м'яких меблів кутової кухонної вартістю 1224,00 грн., стіл-книжку вартістю 366.60 грн., мікрохвильову піч вартістю 285,60 грн., пральну машину «Сименс» вартістю 2880.00 грн.. ваги «Тефаль» вартістю 79,00 грн., спальний - гарнітур «Соня» вартістю 2664,30 грн., журнальний круглий стіл вартістю 176,00 грн., телевізор „Самсунг” вартістю 528,00 грн., музичний центр «LG» і стереосистему «LG» вартістю 639,20 грн., стіл комп'ютерний вартістю 612,00 грн., тумбу для взуття вартістю 414,00 грн., вішалку вартістю 128,80 грн., дзеркало вартістю 125,4 грн. (на суму 9852,9грн.) витяжку вартістю 507,40 грн., газову плиту вартістю 3150,00 грн., ванну кутову вартістю 1752,75 грн., раковину з тумбою вартістю 258,40 грн., унітаз вартістю 126,10 грн. (на суму 7526,25грн.) загальною сумою 17379,15грн.

Зазначене майно суд обґрунтовано включив до спільного майна, яке підлягає розділу. Колегія не може погодитися з думкою відповідача, який вважає заставлене майно власністю банку, яке не підлягає розділу. З договорів купівлі-продажу будинку та автомобілю „Субару імпреза” вбачається, що покупцем є саме ОСОБА_6, а ні банківська установа.

Автомобіль ВАЗ 21104 д.н. НОМЕР_5, 2006 року випуску, який також придбаний під час спільного життя, суд обґрунтовано виключив з розділу, як майно, що витрачено на потреби сім'ї. Колегія погоджується з цим, оскільки по справі встановлено, що автомобіль був проданий до припинення шлюбних відносин. Доводи позивачки про те, що гроші були витрачені відповідачем без її згоди, колегія не бере до уваги, як не підтверджені доказами.

З матеріалів справи вбачається, що під час спільного життя сторони мали грошові внески у ВАТ «Раффайзен Банк «Аваль» на суму 100 000грн. на особових рахунках відповідача за НОМЕР_1 та НОМЕР_2. Суд першої інстанції також відмовив у їх розділу, зазначивши, що гроші зняті з рахунків у серпні 2008р. до розірвання шлюбу, що вважається за взаємною згодою.

За поясненнями сторін в суді апеляційної інстанції вони підтримували подружні стосунки у серпні 2008р. Позивачкою не надано доказів, що гроші витрачені на особисті потреби відповідача. Тому колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про виключення цій суми з розподілу і не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Сторони не оспорюють, що під час спільного життя вони придбали автомобіль „Субару імпреза” д.н. НОМЕР_1, 2008 року випуску, вартістю 135652грн., який перебуває у заставі у забезпечення кредитного договору. Із зазначеної суми 61000грн. сплачена одночасно при покупці автомобілю, решта оплачена грошами отриманими за банківським кредитом. Відповідач в суді апеляційної інстанції наполягав на тому, що подружні стосунки продовжувалися між сторонами до кінця жовтня 2008р. За таких обставин колегія вважає, що сумісним майном, що підлягає розділу, є сума, яку сторони внесли під час покупки та встигли сплатити банку у погашення кредиту. На час припинення шлюбних відносин повернено банківського кредиту на суму 23724грн. Таким чином розділу підлягає сума 84824грн. Враховуючи, що автомобіль обтяжений заставою за договором банку з відповідачем, його слід залишити у власності ОСОБА_6, стягнувши з нього на користь ОСОБА_5 Ѕ частку спільної суми - 42412грн.

Колегія не може погодитися і з переліком домашньої обстановки, що підлягає розділу. Суд першої інстанції не включив у розділ таке майно: пилосос «Циклон» вартістю 639грн., електрочайник «Тефаль» - 294,5грн., кондиціонер «Сенсей» -1433,20грн., принтер «Фонос-март» Д7363 - 1280,60грн., кухонний комбайн «Мулінекс» - 1834,90грн., холодильник «Шарп» -3985,20грн., МП3 плеєр -173,90грн., мікрохвильова піч «Самсунг» 754,80грн., всього на суму 10 396,10грн., посилаючись на те, що не доведено його наявності.

Втім за довідкою магазину зазначене майно було придбане за дисконтною картою ОСОБА_6 Колегія не може повною мірою погодитися з доводом відповідача про те, що він передавав картку знайомим, які для себе купували деякі речи. Частка спірних предметів, а саме: електрочайник «Тефаль» 294,5грн., кухонний комбайн «Мулінекс» - 1834,90грн., холодильник «Шарп» -3985,20грн., мікрохвильова піч «Самсунг» 754,80грн. внесені в опис за участю депутата місцевої ради та сусідів, мікрохвильова піч «Самсунг» крім того сфотографована та оглянута експертом. Зазначені речи на суму 6869,4грн. також підлягають розділу. Вважаючи, що відповідач оспорює наявність цих речей, проте всі вони залишилися у будинку після уходу позивачки, колегія вважає, що їх слід виділити у власність ОСОБА_6

В тої же час колегія не може погодитися з включенням до розділу майна на суму 7526,25грн., а саме: витяжки вартістю 507,40 грн., газової плити вартістю 3150,00 грн., ванни кутової вартістю 1752,75 грн., раковини з тумбою вартістю 258,40 грн., унітазу вартістю 126,10 грн., які є не предметами домашньої обстановки, а сантехнічним обладнанням будинку, вартість яких увійшла до ринкової оцінки будинку.

З оглядом на наведене, колегія вважає, що розділу підлягають таки предмети домашньої обстановки: набір м'яких меблів кутової кухонної вартістю 1224,00 грн., стіл-книжку вартістю 366.60 грн., мікрохвильову піч вартістю 285,60 грн., пральну машину «Сименс» вартістю 2880.00 грн.. ваги «Тефаль» вартістю 79,00 грн., спальний - гарнітур «Соня» вартістю 2664,30 грн., журнальний круглий стіл вартістю 176,00 грн., телевізор „Самсунг” вартістю 528,00 грн., музичний центр «LG» і стереосистему «LG» вартістю 639,20 грн., стіл комп'ютерний вартістю 612,00 грн., тумбу для взуття вартістю 414,00 грн., вішалку вартістю 128,80 грн., дзеркало вартістю 125,4 грн., електрочайник «Тефаль» 294,5грн., кухонний комбайн «Мулінекс» - 1834,90грн., холодильник «Шарп» -3985,20грн., мікрохвильова піч «Самсунг» 754,80грн. загальною сумою 16993,30грн.

За принципами ст.71 СК України сумісне майно подружжя ділиться між ними в натурі. Неподільні речи присуджуються одному з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених у законі, й можливе лише за умови попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Відступивши від цього принципу, суд першої інстанції виділив майже всі предмети домашньої обстановки позивачці, позбавивши її частки у спільному будинку. При цьому відповідач ніяких грошей на депозит суду не вносив, реально не уявляє, яким чином буде виплачувати компенсацію. Тому колегія приходить до висновку, що такий розділ майна не відповідає закону та обмежує права позивачки і двох дітей, є недоцільним, таким, що реально не можна виконати.

Сторони не визначилися з конкретним варіантом розділу. Враховуючи їх побажання, та заслуговуючи на увагу інтереси сторін та їх дітей, виходячи з принципу розумності, колегія вважає доцільним розділити предмети домашньої обстановки, виділивши у власність ОСОБА_5: набір м'яких меблів кутової кухонної вартістю 1224,00 грн., стіл-книжку вартістю 366.60 грн., мікрохвильову піч вартістю 285,60 грн., пральну машину «Сименс» вартістю 2880.00 грн.. ваги «Тефаль» вартістю 79,00 грн., спальний - гарнітур «Соня» вартістю 2664,30 грн., телевізор „Самсунг” вартістю 528,00 грн., тумбу для взуття вартістю 414,00 грн. на суму 6441,5грн.

ОСОБА_6: електрочайник «Тефаль» 294,5грн., кухонний комбайн «Мулінекс» - 1834,90грн., холодильник «Шарп» -3985,20грн., мікрохвильову піч «Самсунг» 754,80грн. (6869,4грн.) музичний центр «LG» і стереосистему «LG» вартістю 639,20 грн., стіл комп'ютерний вартістю 612,00 грн., вішалку вартістю 128,80 грн., дзеркало вартістю 125,4 грн., журнальний круглий стіл вартістю 176,00 грн. на суму 8551,80грн.

Виходячи з того, що відповідачеві виділено предметів домашньої обстановки на 2110грн. більш, що з позивачкою проживають двоє дітей, а також враховуючи, що подружжям виплачена значна частка кредиту, який витрачений на покупку спірного будинку, а позивачка та обидва її батьки є поручителями за цим кредитним договором, колегія вважає можливим на підставі ст.70 СК України визнати за кожним з подружжя право власності на Ѕ частку будинку по вул. Роздольній 30 у с. Софіївка Сімферопольського району АРК без грошової компенсації за решту непогашеного кредиту.

Колегія не може погодитися з думкою сторін та виділити будинок в цілому одному з подружжя, оскільки вони вкладали спільні гроші в його придбання, не мають іншого житла, а також майна рівноцінного будинку.

Втім колегія не знаходить підстав на даному етапі для задоволення вимог в частині вселення позивачки з дітьми у будинок, оскільки вона не проживала в ньому після розлучення, не зареєстрована там, між сторонами немає згоди щодо сумісного користування будинком. Колегія вважає, що таки вимоги є передчасними. Позивачка має право власності на ідеальну частку будинку і вправі вирішити питання одночасно з розділом будинку або визначенням порядку користування ним.

Крім того, слід відшкодувати позивачці Ѕ частку судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом спору в суді.

Враховуючи наведене і керуючись ст. ст. 314, 316, Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково, рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 18 грудня 2009 року скасувати, позов ОСОБА_5 задовольнити частково,

визнати за сторонами право спільної сумісної власності на таке майно:

предмети домашньої обстановки: набір м'яких меблів кутової кухонної вартістю 1224,00 грн., стіл-книжку вартістю 366.60 грн., мікрохвильову піч вартістю 285,60 грн., пральну машину «Сименс» вартістю 2880.00 грн.. ваги «Тефаль» вартістю 79,00 грн., спальний - гарнітур «Соня» вартістю 2664,30 грн., журнальний круглий стіл вартістю 176,00 грн., телевізор „Самсунг” вартістю 528,00 грн., музичний центр «LG» і стереосистему «LG» вартістю 639,20 грн., стіл комп'ютерний вартістю 612,00 грн., тумбу для взуття вартістю 414,00 грн., вішалку вартістю 128,80 грн., дзеркало вартістю 125,4 грн., електрочайник «Тефаль» 294,5грн., кухонний комбайн «Мулінекс» - 1834,90грн., холодильник «Шарп» -3985,20грн., мікрохвильова піч «Самсунг» 754,80грн. загальною сумою 16993,30грн.

житловий будинок по АДРЕСА_1 вартістю 262 238грн.

автомобіль„Субару імпреза” д.н. НОМЕР_1, 2008 року випуску вартістю135652грн.,

Розділити спільне сумісне майно між сторонами у такий спосіб:

Виділити з предметів домашньої обстановки у власність ОСОБА_5 на суму 6441,5грн.: набір м'яких меблів кутової кухонної вартістю 1224,00 грн., стіл-книжку вартістю 366.60 грн., мікрохвильову піч вартістю 285,60 грн., пральну машину «Сименс» вартістю 2880.00 грн.. ваги «Тефаль» вартістю 79,00 грн., спальний - гарнітур «Соня» вартістю 2664,30 грн., телевізор „Самсунг” вартістю 528,00 грн., тумбу для взуття вартістю 414,00 грн.

Виділити з предметів домашньої обстановки у власність ОСОБА_6 на суму 8551,80грн.: електрочайник «Тефаль» 294,5грн., кухонний комбайн «Мулінекс» - 1834,90грн., холодильник «Шарп» -3985,20грн., мікрохвильова піч «Самсунг» 754,80грн. (6869,4грн.) музичний центр «LG» і стереосистему «LG» вартістю 639,20 грн., стіл комп'ютерний вартістю 612,00 грн., вішалку вартістю 128,80 грн., дзеркало вартістю 125,4 грн., журнальний круглий стіл вартістю 176,00 грн.

Визнати за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 право власності по Ѕ частки домоволодіння по вул.Роздольній буд.30 у с. Софієвка Сімферопольського району АРК за кожним.

Стягнути с ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 42412грн.. за Ѕ частку вартості автомобілю „Субару імпреза” д.н. НОМЕР_1 2008 року випуску в межах суми погашеного кредиту та первісного грошового внеску.

Врешті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 Ѕ частку вартості проведених експертиз 2200грн., судового збору 1275грн., витрат на ІТЗ 120грн., а всього3595грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Судді:

Попередній документ
9435829
Наступний документ
9435833
Інформація про рішення:
№ рішення: 9435832
№ справи: 22-ц-1814/2010
Дата рішення: 27.04.2010
Дата публікації: 04.06.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: