19 квітня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-47806/09/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Клочка К.І.,
при секретарі - Міщенко Р.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1.,
представника відповідача - Ворожки Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізична особи-підприємця ОСОБА_2 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання рішення нечинним, -
17 листопада 2009 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання рішення нечинним.про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 949 грн. за порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995, № 265/95-ВР. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що в порушення вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні»під час проведення перевірки перевіряючими не надано наказ начальника Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про проведення перевірки. Порушення порядку обліку товарно -матеріальних цінностей, виявлене податковим органом не відповідає дійсності, оскільки законодавством не передбачений порядок обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, посилаючись на правомірність прийнятого рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
03 липня 2009 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання з обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій закусочної «Бістро Макс»за адресою АДРЕСА_1, що належить фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2, за наслідками якої складено акт від 03.07.2009 року.
Перевірку проведено в присутності бармена Сурміної Алли Григорівни, яка підписала акт перевірки без зауважень.
Перевірку проведенно на підставі плану перевірок за здійсненням суб'єктами господарської діяльності операцій у сфері готівкового обігу на липень 2009 року, затвердженого начальником Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції 20.06.2009 року, направлень № 1778/001778, № 1779/001779 від 25.06.2009 року та Наказу начальника Кременчуцької обґєднаної державної податкової інспекції № 1961 від 25.06.2009 року.
Перевіркою, зокрема встановлено порушення фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 встановленого порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: в реалізації знаходяться зазначені в додатку № 1 до акту перевірки алкогольні напої загальною вартістю 474,50 грн. не обліковані у встановленому законом порядку. Рішенням № 0006482303/1236 від 16.07.2009 року до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у подвійному розмірі вартості необлікованих товарів.
Згідно п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/ або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (надання послуг).
Згідно ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення позивачем порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації
встановлено на підставі відсутності накладних на вищезазначені алкогольні напої.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на відсутність передбаченого законодавством порядку обліку товарних запасів, зокрема на те, що навіть ведення книги обліку доходів і витрат не забезпечує облік ТМЦ, оскільки не передбачає відповідних граф.
Суд не погоджується з таким висновком позивача враховуючи наступне.
Згідно ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»облік товарних запасів фізичною особою -суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) -у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.
Указом Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»та Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено ведення книги обліку доходів і витрат субєктами підприємницької діяльності -фізичними особами.
Згідно до положень цих нормативно -правових актів, а також відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку ведення книги обліку доходів і витрат»від 26.09.2001 року№ 1269 та Наказу ДПА України «Про затвердження свідоцтва про сплату єдиного податку та порядку його видачі»№ 599 від 29.10.1999 року (зареєстрованого в Мінстерстві юстиції України № 752/4045 від 02.11.1999 року) форма книги обліку доходів та витрат затверджується Державною податковою адміністрацією України.
Форма Книги обліку доходів і витрат наведена у додатку № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 року № 12 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за 64 від 09.06.1993 року, передбачає облік таких відомостей «період обліку», «кількість виготовленої продукції, наданих послуг (в одиницях виміру)», «ціна продажу продукції (послуг), «сума виручки (доходу)», «чистий доход».
Таким чином, облік товарних запасів фізичною особою -суб'єктом підприємницької діяльності, що перебуває на загальній системі оподаткування, обліку та звітності, забезпечується веденням Книги обліку доходів і витрат шляхом заповнення відповідних рядків.
Книга обліку доходів і витрат не надавалася Фізичною особою -підприємця ОСОБА_2 ні під час перевірки ні під час розгляду адміністративної справи в суді, хоча в судовому засіданні 09.03.2010 року суд зобов'язував представника позивача надати її суду.
Зазначене дає підстави суду дійти до висновку, що позивачем порушено встановлений законодавством порядок обліку товарних запасів на складах та/ або за місцем їх реалізації, тому штрафні (фінансові) санкції в розмірі 949 грн. застосовано до нього правомірно.
Стосовно посилання позивача на порушення Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні»під час проведення перевірки суд зазначає наступне.
Статтями 8, 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що функції, які здійснюють органи державної податкової служби, зокрема, здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Частиною першою статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з пунктом 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Виходячи з аналізу вище вказаних законодавчих норм, органи податкової адміністрації, до яких згідно статті 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби), мають право перевіряти додержання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та дотримання порядку ведення операцій з готівкою.
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»де законодавцем встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Таким чином, питання щодо застосування суб'єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій не є питаннями з оподаткування, внаслідок чого вказаними нормами не регламентуються спірні правовідносини. Питання застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який є спеціальним законом щодо спірних правовідносин.
Крім того, ненадання направлення чи наказу про перевірку платнику податків, згідно ст. 11 -1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»є лише підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Висновоки позивача про неможливість проведення перевірки за вісдсутності самого суб'єкта підприємницької діяльності та відсутності повноважень у бармена підписувати акт перевірки суперечать положенням Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України №534 від 12.08.2008, згідно пункту 7 яких акт перевірки та інформативні додатки до акта перевірки (у разі їх складання) повинні містити підписи посадових осіб органу ДПС, які проводили перевірку, і підпис керівника суб'єкта господарювання або його представника, а у випадку їх відсутності - особи, що уповноважена здійснювати розрахункові операції. Після підписів проставляється відмітка керівника суб'єкта господарювання або особи, що його заміщає, а у випадку їх відсутності - особи, що уповноважена здійснювати розрахункові операції, про ознайомлення та отримання одного примірника акта перевірки, дату ознайомлення, прізвище, ім'я та по батькові особи, її посаду та підпис. Факт відмови представника суб'єкта господарювання від підписання акта перевірки (ознайомлення з актом, отримання примірника акта) відображається посадовою особою органу ДПС у прикінцевих положеннях акта перевірки.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладені обставин суд приходить до висновку, що рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0006482303/1236 від 16.07.2009 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у подвійному розмірі вартості необлікованих товарів, прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому позовні вимоги є неправомірними і не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні адмінстративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення відмовити.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 19.04.10
Суддя К.І. Клочко