Номер провадження: 22-ц/813/1379/21
Номер справи місцевого суду: 520/9089/18
Головуючий у першій інстанції Коваленко О. Б.
Доповідач Громік Р. Д.
21.01.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Дрішлюка А.І.,
розглянувши у спрощеному порядку без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеса від 13 грудня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
19 липня 2018 року позивачка ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Позивачка просить стягнути пропорційно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на свою користь завдану матеріальну шкоду у розмірі - 19 898, 00 грн. (дев'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яноста вісім гривень 00 коп.); витрати за проведення дослідження, з метою встановлення завданих збитків у розмірі 2 300, 00 грн. (дві тисячі триста гривень 00 коп.); стягнути пропорційно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь позивачки завдану моральну шкоду у розмірі - 5 000, 00 грн.
Позивач ОСОБА_2 пояснила суду, що на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.2004 року є власником житлової квартири, яка розташована на першому поверсі у двоповерховому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . На другому поверсі вказаного будинку АДРЕСА_2 , яка відповідно до інформаційної довідки, отриманої 23.05.2018 р., належить у рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Так, ще на початку квітня 2018 року, власниками квартири було розпочато проведення капітального ремонту належної їм квартири АДРЕСА_3 . Ще на перших стадіях проведення ремонтних робіт відповідачами, майже по всій площі, належної позивачці квартири, на стінах та стелі утворились тріщини, місцями здуття фарбувального та шпаклювального шарів. Так, пошкодження виникли у наступних приміщеннях: коридор №1, житлова кімната №2, житлова кімната №3, кухня №4. Окрім того, внаслідок проведення відповідачами ремонтних робіт у зазначених приміщеннях було пошкоджено стельові плінтуси (багет). Після утворення ушкоджень, позивачка звернулась до відповідача - ОСОБА_1 , який особисто проводив ремонтні роботи, з проханням проводити роботи обережніше та пояснила йому, що перекриття стелі між квартирами зроблене з дерев'яних балок. Окрім того, повідомила його про утворення ушкоджень належної позивачці квартири внаслідок проведення ним ремонтних робіт. Проте, відповідач поводив себе дуже агресивно, взагалі відмовився розмовляти, зазначивши лише, що він у своїй квартирі буде робити, що забажає та відмовився навіть слухати про матеріальні збитки, які він спричинив. Більш того, відповідач проводив ремонтні роботи у будь-який час, коли йому заманеться. Він не враховував інтересів інших сусідів, власників квартир будинку та неодноразово проводив ремонтні роботи після 21:00 години у робочі дні, а також у вихідні та святкові дні, порушуючи вимоги ст. 179 Житлового кодексу Української PCP та вимоги Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 p. N 572, зі змінами і доповненнями. У зв'язку із вищезазначеним, позивач неодноразово викликала наряди поліції та подавала заяву до Київського районного відділу поліції м Одеси про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення встановленого законами України рівня шуму у житлових квартирах.
Станом на день подання позовної заяви триває розгляд заяви до поліції від 07.04.2018р.
Позивач є пенсіонером, а також відповідно до довідки до Акту огляду МСЕК від 03.11.2008р. - має інвалідність 2-ї групи. Своїми діями відповідач задає їй моральних страждань, які полягають у порушенні звичного режиму сну та як наслідок - порушенні звичного ритму життя. Представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2018 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду в сумі 19898 гривень 00 копійок у рівних частках, по 9949 гривень 00 копійок з кожного. Стягнено з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму експертного дослідження 2300 гривень 00 копійок у рівних частках, по 1150 гривень 00 копійок з кожного. У задоволенні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 5000 гривень відмовлено.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права.
В доводах апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції розглянуто справу за відсутністю відповідача ОСОБА_3 , тобто вирішено права останньої; висновок №28/2018 від 10.07.2018р. проведеного будівельно-технічного експертного дослідження не містить причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями ОСОБА_1 та пошкодженням житла позивача; наявність на стелі тріщин, місця здуття фарбувального та шпаклювального шарів та плями зафіксовані фотографуванням мають єдине джерело походження - це залиття стель квартири позивача водою.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Апеляційне провадження розглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 15, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлене 21 січня 2021 року.
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.
З матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі-продажу від 02 листопада 2004 року позивач ОСОБА_2 є власником житлової квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 23.05.2018 р. квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить у рівних частках ОСОБА_1 ( розмір частки Ѕ) та ОСОБА_3 ( розмір частки Ѕ).
11 квітня 2018 року комісією КП ЖКС «Вузовський» складено акт, яким було зафіксовано утворення тріщин у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з ремонтними роботами у квартирі АДРЕСА_4 .
Відповідно до Висновку №28/2018 від 10 липня 2018 року, загальна вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, з врахуванням ринкової вартості будівельних матеріалів, відповідно до вимог ДСТУ у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , складає - 19 898, 00 грн. (дев'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яноста вісім гривень 00 коп.).
Згідно квитанції № СВ00571258 від 26 червня 2018 року позивач ОСОБА_2 сплатила за проведення будівельно-технічного експертного дослідження грошові кошти у розмірі - 2 300, 00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.
Щодо доводів апеляційної скарги апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
З матеріалів справи вбачається, що апеляційну скаргу подано ОСОБА_1 , в якій зазначено, що порушені права ОСОБА_3 , а тому у відповідності до ст. 376 ЦПК України апеляційний суд не має підстав для скасування рішення на цих підставах.
Крім того, судова колегія зазначає, що у висновку №28/2018 від 10.07.2018р. вказано, що «…на підставі наданої замовником документації експертом встановлено, що у результаті проведення ремонту у квартирі АДРЕСА_5 за вказаною адресою утворились пошкодження у вигляді тріщин» (а.с. 25зворот).
Наведені в апеляційній скарзі інші доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.
У зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 21 січня 2021 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
А.І. Дрішлюк