Дата документу 18.01.2021 Справа № 313/1554/20
ЄУ № 313/1554/20 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадж. №11-сс/807/82/21 Доповідач 2 інст. ОСОБА_2
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 в режимі відеоконференції з Веселівського районного суду Запорізької області,
адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 в режимі відеоконференції з ДУ «Запорізький слідчий ізолятор»,
розглянула 18 січня 2021року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріали справи за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Веселівського районного суду Запорізької області від 30 грудня 2020 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Веселе Веселівського району Запорізької області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України.
Як вбачається з матеріалів провадження органами досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 КК Україниза наступних обставин.
Так, 27.12.2020 р., приблизно о 22.00 год., водій ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині вул. Центральної в смт. Веселе Веселівського району Запорізької області, з боку вулиці Пушкіна в напрямку вулиці Чарівна.
В цей же час, у зустрічному автомобілю «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1 напрямку, рухався велосипедист ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час руху в районі Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, що розташована по вул. Центральна, буд. 162, смт. Веселе Веселівського району Запорізької області, водій ОСОБА_8 , діючи зі злочинною недбалістю, у зв'язку зі зниженням уваги і реакції, а так само порушенням координації дій, викликаних вживанням алкогольних напоїв, перед зміною напрямку руху не впевнився, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, змінив напрямок руху вліво, допустив занос керованого ним автомобіля, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_9 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_9 померла на місці пригоди.
28.12.2020 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру по кримінальному провадженню №12020080200000153 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
До слідчого судді Веселівського районного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчогопро застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 . В клопотанні вказує на наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_8 та ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України щодо переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливу на свідків у кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів до 24 лютого 2021 року, слідчий суддя вважав встановленим і доведеним наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 вказаного кримінального правопорушення, та ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що в сукупності унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 , не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою, зазначає, що під час розгляду клопотання стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів. Вказує, що докази переховування підозрюваного під час досудового розслідування відсутні, оскільки він не залишив місце ДТП, надав визнавальні показання слідчому. Ризик незаконного впливу на свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 також недоведений, так як останні вже були допитані слідчим. Сторона захисту звертає увагу на те, що ОСОБА_8 раніше не судимим, до адміністративної відповідальності не притягувався, має місці соціальні зв'язки, на його утриманні перебуває хвора матір, позитивно характеризується за місцем мешкання. Просить скасувати ухвалу слідчого судді, обравши більш м'який запобіжний захід відносно ОСОБА_8 .
Позиції учасників судового провадження.
Підозрюваний та його захисник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор висловив заперечення вимогам апеляційної скарги.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
В силу ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
На думку колегії суддів, рішення слідчого судді про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою прийнято з дотриманням вищезазначених норм національного та міжнародного законодавства.
Для з'ясування зазначених обставин судом вивчено матеріали провадження, вислухано з цього приводу думку сторін кримінального провадження.
Так, розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , слідчим суддею з'ясовано, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. На докази обґрунтованості пред'явленої підозри слідчий суддя послався в оскаржуваній ухвалі.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що докази і обставини, на які посилався слідчий у клопотанні дають достатні підстави вважати, що ризики існують.
При цьому, судова колегія погоджується із деякими встановленими слідчим суддею ризиками негативної поведінки з боку підозрюваного.
Так, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні та одночасно зауважує, що для запобігання вказаним ризикам, застосування більш м'якого запобіжного заходу на даній початковій стадії досудового розслідування буде недостатнім.
Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення за ч.2 ст.286 КК України.
Однак, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_8 переховуватися від суду, суд бере до уваги поряд із серйозність висунутого останньому обвинувачення, усвідомлення останнім очікуваного покарання.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України також знайшов своє підтвердження, з урахування посилання слідчого, що свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_10 близькі знайомі підозрюваного, а тому існує ризик того, що ОСОБА_8 може незаконно вплинути на них, схилити до надання неправдивих та/або спотворення показів, або змусити не надавати будь-які покази відносно подій, свідками яких вони були.
З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги сторони захисту стосовно необґрунтованості певних ризиків, передбачених ст. 177 КК України не знайшли свого підтвердження і під час перегляду оскаржуваного рішення апеляційним судом.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про необхідність застосування стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та вважає, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Згідно з положеннями ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Таким чином, слідчим суддею зазначеним обставинам при розгляді клопотання слідчого було надано належної оцінки з точки зору його конкретності та обґрунтованості, відповідності вимогам процесуального закону та практиці Європейського суду з прав людини і вони обґрунтовано покладені в обґрунтування висновку про наявність підстав для обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В апеляційній скарзі апелянтом не наведені аргументовані підстави на спростування висновків та рішення слідчого судді, а тому доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає необґрунтованими відповідно до обставин, встановлених слідчим суддею.
Відомості щодо відсутності судимостей, позитивної характеристики з місця проживання, стійких соціальних зв'язків не здатні спростувати висновки слідчого судді стосовно недоцільності на даний час застосування відносно ОСОБА_8 альтернативного запобіжного заходу.
На даній початковій стадії досудового розслідування запобіжний захід у виді тримання ОСОБА_8 під вартою слід визнати ефективним превентивним заходом задля досягнення дієвості кримінального провадження.
Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу захисника необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Веселівського районного суду Запорізької області від 30 грудня 2020 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 до 24 лютого 2021 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4