221/326/21
2-о/221/83/2021
22 січня 2021 року м. Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області
в складі: головуючого - судді - Мохова Є.І.,
при секретарі судового засідання - Бридні О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Волноваський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту народження,-
встановив:
Заявник звернулася до суду з даною заявою. Посилалаючись на те, що 08.10.2005 року уклала шлюб з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 о 16.10 год. народила дитину жіночої статі у "МОЗ ДНР " Центральній міській клінічній лікарні № 6 м. Донецька", яке знаходиться на тимчасово непідконтрольній українській владі території, де їй було видане медичне свідоцтво про народження. Зареєструвати народження дитини на території України заявник не має можливості, оскільки медичне свідоцтво про народження дитини не відповідає вимогам діючого законодавства. Тому просить встановити факт народження дитини жіночої статі ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У судове засідання заявник не з'явився, у заяві зазначив, що просить розглянути справу без його присутності. На задоволенні заявленої вимоги наполягає.
Представник заінтересованої особи Волноваського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Належними відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимими за змістом ч. 1 ст. 78 цього Кодексу є докази, одержані в порядку, встановленому законом.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Вирішуючи питання щодо оцінки доказів у справі, суд застосовує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства є джерелом права, зокрема рішення у справах "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey", "Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia", де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого "намібійського винятку", який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи "намібійський виняток" у справі "Кіпр проти Туреччини", Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Згідно медичного свідоцтва про народження № 192 від 10.04.2020 ОСОБА_1 народила ІНФОРМАЦІЯ_2 у "МОЗ ДНР " Центральній міській клінічній лікарні № 6 м. Донецька", де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, дитину - дівчинку, вагою - 3330,00, дитина народилася доношеною, при одноплідних пологах, вагітність друга, пологи - другі
Відповідно до ч.1 ст.144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Волноваським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) заявнику надано відмову у проведенні державної реєстрації народження та рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту народження, оскільки медичне свідоцтво про народження не відповідає вимогам діючого законодавства.
Згідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Згідно зі ст. 14 ЦПК України, рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що дійсно для проведення державної реєстрації народження дитини є об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, якими є ОСОБА_1 та її дитина, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту народження дитини, бо законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати громадянці України свідоцтво про народження її дитини, виданого державним органом України.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 263-265, 273, 293, 315, 317, 319 ЦПК України, суд,
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особа - Волноваський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту народження, задовольнити.
Встановити факт народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянкою України, уродженкою с. Очеретине, Ясинуватського району, Донецької області, дитини жіночої статі, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Донецьку, Донецької області.
Рішення про встановлення факту народження підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення подається до Донецького апеляційного суду через Волноваський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: /підпис/ Є.І. Мохов
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Рішення не набрало законної сили
Помічник судді С.В. Філімонова
Дата засвідчення копії 22.01.2021р.