22 січня 2021 року
м. Київ
справа № 641/1891/19
провадження № 51-3276ск20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 січня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року, які постановлені в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220000001458, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Суть питання
За вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 січня 2020 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
Харківський апеляційний суд ухвалою від 24 листопада 2020 року залишив вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_5 без змін.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій захисник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильно надану оцінку доказам, допущені, на його думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, а кримінальне провадження щодо його підзахисного закрити.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2020 року касаційну скаргу захисника було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) і надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Також захиснику було роз'яснено, що в разі, якщо вона не усуне недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, скарга буде повернута.
На виконання ухвали Верховного Суду захисник повторно звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою.
Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду
Кримінальним процесуальним кодексом визначено, що касаційна скарга має відповідати вимогам, зазначеним в статті 427 КПК України, і в разі недодержання суб'єктом звернення цих вимог, суд касаційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 429 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки та встановлює строк, необхідний для їх усунення.
Залишаючи касаційну скаргу захисника без руху, Верховний Суд в ухвалі від 21 грудня 2020 року встановив, що скарга подана без додержання п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України. Згідно з яким у касаційній скарзі вказується обґрунтування вимог особи, яка подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Захиснику було зазначено, що, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, котра подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, які є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, а також навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.
Верховний Суд зауважив на тому, що відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Верховний Суд, серед іншого, звернув увагу захисника на тому, що доводи його касаційної скарги фактично зводяться до його посилань на неповноту судового розгляду, незгоди з наданою судами оцінкою доказів та, по суті, заперечення правильності встановлених фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Однак, перевіривши повторно подану захисником касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що він указані в ухвалі касаційного суду від 21 грудня 2020 року недоліки не усунув, вимог ст. 427 КПК України знову не дотримався.
Так, Верховний Суд повторно зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. При розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Проте доводи повторно поданої захисником касаційної скарги є фактично аналогічними доводам його касаційної скарги, яка була залишена без руху та знову фактично зводяться до його вказівок на неповноту судового розгляду та заперечення правильності встановлених фактичних обставин кримінального провадження.
Відповідно до ст. 410 КПК України неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо:
1) судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення;
2) необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Верховний Суд знову звертає увагу захисника на тому, що в силу статей 433, 438 КПК України, неповнота судового розгляду, а також незгода з наданою судами оцінкою доказам та заперечення правильності встановлених фактичних обставин кримінального провадження не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім того, нова касаційна скарга захисника не містить доводів щодо незаконності висновків суду апеляційної інстанції, наведених в ухвалі цього суду на спростування доводів його апеляційної скарги, як про це було зазначено в ухвалі касаційного суду від 21 грудня 2020 року.
Верховний Суд повторно зауважує, що відсутність у касаційній скарзі обґрунтування й недотримання положень ст. 427 цього Кодексу перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху.
З огляду на викладене, оскільки захисник не усунув недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, Верховний Суд, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, вважає за необхідне повернути його касаційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.
На цих підставах Верховний Суд постановив:
Повернути касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3