Ухвала
22 січня 2021 року
м. Київ
справа № 465/4737/17
провадження № 61-278ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Обласного клінічного територіального медичного об'єднання «Фтизіатрія», Обласної психіатричної лікарні с. Вільшани, Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. А. Новака, Хустівської районної лікарні про відшкодування шкоди, завданої смертю особи,
03 січня 2021 року до Верховного Суду подано вищевказану касаційну скаргу на зазначені судові рішення, що підтверджується відбитком поштового штемпелю на конверті.
Касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Згідно вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України
у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, що передбачена (передбачені)
статтею 389 цього Кодексу.
У відповідності до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення на підставі, зазначеній
у пункті 3 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
У випадку подання касаційної скарги з підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі зазначаються порушення, допущені судом, які визначені у частинах першій, третій
статті 411 цього Кодексу.
Таким чином, у поданій касаційній скарзі не визначені передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для касаційного оскарження судових рішень.
Також заявником у порушення вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України не надано копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Отже, заявнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги щодо зазначення підстави (підстав), з якої (яких) подається касаційна скарга, та надіслати до Верховного Суду уточнену її редакцію з копіями відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених
статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк
до 10 лютого 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів
з дня вручення ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников