Ухвала
22 січня 2021 року
м. Київ
справа № 361/3422/19
провадження № 61-15906ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Русинчука М. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про встановлення факту перебування у трудових відносинах, стягнення заробітної плати та зобов'язання вчинити певні,
26 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2020 року касаційну скаргу залишено без руху, скаржнику надано строк (десять днів з моменту отримання ухвали) для усунення недоліків. ОСОБА_1 необхідно було надати уточнену касаційну скаргу з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи, у якій зазначити підстави касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 392 ЦПК України.
29 грудня 2020 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ОСОБА_1 надіслала уточнену касаційну скаргу разом з доданими до неї документами згідно кількості учасників справи, у якій підставами касаційного оскарження зазначає пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що суд не витребував докази та не дослідив докази, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Для висновку про належне обґрунтування у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судового рішення, визначеної пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України заявник не наводить обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу, у зв'язку з чим не можна визнати, що у касаційній скарзі наведено належне обґрунтування зазначеної підстави касаційного оскарження.
З підстав касаційної скарги, зокрема відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), таке обґрунтування не можна визнати належним, оскільки при касаційному оскарженні судових рішень не зазначено конкретну норма права, що регулює спірні правовідносини, з приводу застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Без виконання вимоги щодо зазначення у касаційній скарзі обов'язкових підстав касаційного оскарження судового рішення неможливо визначити підстави відкриття касаційного провадження та межі, в яких має здійснюватися касаційний перегляд оскаржених судових рішень.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України касаційна скарга вважається неподаною і повертається скаржнику, якщо він не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом.
Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги скаржнику, оскільки зміст уточненої касаційної скарги, поданої на виконання вимог ухвали не відповідає вимогам закону, не містить належного обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень.
Керуючись статтями 185, 260, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про встановлення факту перебування у трудових відносинах, стягнення заробітної плати та зобов'язання вчинити певні визнати неподаною та повернути скаржнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Русинчук