Постанова
Іменем України
13 січня 2021 року
м. Київ
справа № 387/293/18
провадження № 61-2913св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Добровеличківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Добровеличківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області
від 17 жовтня 2018 року у складі судді Цоток В. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 січня 2019 року у складі колегії суддів: Мурашка С. І., Дьомич Л. М., Карпенка О. Л.,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (далі - ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України), Добровеличківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - Добровеличківський РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області) про розірвання договору та стягнення коштів.
Позовна заява мотивована тим, що 20 лютого 2015 року на електронних торгах, проведених ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України він придбав насіння соняшника вагою 15 тон (реєстраційний номер лоту 39393, протокол проведення електронних торгів № 52354, сума продажу
28 710 грн). 06 березня 2015 року він перерахував вказану суму на рахунок державної виконавчої служби Добровеличківського районного управління юстиції Кіровоградської області.
14 квітня 2015 року він прибув до ДВС Добровеличківського РУЮ у Кіровоградській області та отримав акт державного виконавця про проведення електронних торгів по цьому лоту. Однак, прибувши до зберігача майна - ОСОБА_2 , який проживає у АДРЕСА_1, з'ясував, що придбане ним насіння соняшника відсутнє, а на його місці знаходиться купа сміття.
21 квітня 2015 року ОСОБА_1 письмово повідомив ВДВС Добровеличківського РУЮ у Кіровоградській області про вказані обставини та вказав на недоліки наданого йому акта державного виконавця про проведення електронних торгів. Листом № 2175/1 від 05 травня 2015 року ВДВС Добровеличківського РУЮ у Кіровоградській області повідомив його, що придбане ним майно, а саме насіння соняшника, було передано йому ОСОБА_2 .
Вважав, що відповідачами порушено частину десяту розділу ІX Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5, згідно якого переможець електронних торгів зобов'язаний отримати майно у зберігача не пізніше семи робочих днів з дати отримання акта. Станом на момент звернення до суду, виконання договору про передачу майна не відбулося, а тому існують підстави для розірвання зазначеного вище правочину та повернення коштів, які були ним сплаченні за придбане на електронних торгах майно.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд розірвати договір, що був оформлений у вигляді протоколу № 52354 про проведення електронних торгів від 20 лютого 2015 року по лоту № 39393 та акта державного виконавця про проведення електронних торгів по лоту № 39393
від 14 березня 2015 року щодо придбання арештованого майна, а саме насіння соняшника, загальною вагою 15 тон; стягнути з ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на свою користь гарантійний внесок у розмірі 1 435,50 грн; стягнути з Добровеличківського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області на його користь кошти у розмірі 27 274, 50 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області
від 17 жовтня 2018 року позов задоволено.
Розірвано договір, що був оформлений у вигляді протоколу № 52354 про проведення електронних торгів від 20 лютого 2015 року по лоту № 39393 та акта державного виконавця про проведення електронних торгів по лоту
№ 39393 від 14 березня 2015 року щодо придбання арештованого майна, а саме насіння соняшника, загальною вагою 15 тон.
Стягнуто з Добровеличківського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 27 274,50 грн.
Стягнуто з ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 гарантійний внесок за участь у торгах в сумі 1 435,50 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на момент розгляду спору позивач не отримав придбане ним на електронних торгах насіння соняшника.
Порушення договору купівлі-продажу, який був укладений за результатами проведення електронних торгів, а саме лота № 39393, за результатами якого був складений протокол від 20 лютого 2015 року № 52354 про проведення електронних торгів, є істотним, що є підставою для розірвання зазначеного правочину.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 17 січня 2019 року апеляційну скаргу Добровеличківського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки належними та допустимими доказами не доведено, що позивачу ОСОБА_1 передано придбане ним на торгах насіння соняшника, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для розірвання договору та стягнення з ВДВС Добровеличківського РУЮ Кіровоградської області отриманих від позивача коштів.
ОСОБА_1 , який став переможцем електронних торгів з реалізації насіння соняшника, не отримав придбане ним майно, оскільки продавцем не виконані умови договору щодо передачі йому придбаного майна (товару).
Таке порушення договору купівлі-продажу, який був укладений за результатами проведення електронних торгів, а саме лота № 39393, та складений протокол від 20 лютого 2015 року № 52354 про проведення електронних торгів, є істотним, що є підставою для розірвання зазначеного правочину та стягнення з ВДВС Добровеличківського РУЮ у Кіровоградській області сплачених позивачем коштів у сумі 27 274,50 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду,
Добровеличківський РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що положення Закону України «Про виконавче провадження» (1999 року) не містять вимог до державної виконавчої служби перевіряти стан арештованого майна. Згідно
статті 59 зазначеного закону обов'язок щодо збереження арештованого майна у належному стані покладено на зберігача.
Суд не перевірив всі обставини справи, що обов'язок передати майно належить зберігачу - ОСОБА_2 , який надав пояснення про передачу майна позивачеві. Доводи позивача про те, що придбане ним з електронних торгів майно не знаходиться у зберігача не доведено належними та допустимими доказами.
Кошти, сплачені позивачем згідно виконавчих документів, перераховані на користь стягувачів - Український фонд підтримки фермерських господарств та фізичної особи ОСОБА_3 . Висновки суду щодо відсутності підстав для застосування наслідків спливу позовної давності суперечить фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції. Зупинено виконання рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2018 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 17 січня 2019 року до закінчення касаційного провадження.
У травні 2019 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2020 року справу за позовом
ОСОБА_1 до ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Добровеличківського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області про розірвання договору та стягнення коштів призначено до розгляду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 грудня 2020 року справу передано судді-доповідачеві у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду попереднього
судді-доповідача.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно акта опису й арешту майна від 06 листопада 2014 року, складеного начальником ВДВС Добровеличківського РУЮ Кіровоградської області, описано та накладено арешт на майно боржника СФГ «ОСОБА_2» по зведеному виконавчому провадженню
№ 37709868, а саме, 15 тон насіння соняшника, в якому є сортова домішка, велика сорність, присутній затхлий запах цвілі. Зазначене майно було передане на відповідальне зберігання ОСОБА_2 (а. с. 27).
Арештоване майно, відповідно до заявки начальника ВДВС Добровеличківського РУЮ Кіровоградської області передане на реалізацію (а. с. 77).
20 лютого 2015 року ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України проведені електронні торги щодо реалізації насіння соняшника вагою 15 тон.
За результатами проведених електронних торгів складено протокол № 52354 від 20 лютого 2015 року, в якому переможцем зазначено ОСОБА_1
(а. с. 5).
На підставі вказаного протоколу ОСОБА_1 сплатив за товар насіння соняшника вагою 15 тон на рахунок ВДВС Добровеличківського РУЮ Кіровоградської області, правонаступником якого є Добровеличківський РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області, 27 274,50 грн та на рахунок
ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України гарантійний внесок 1 435,50 грн (а. с. 5).
Процедура проведення електронних торгів була проведена відповідно до законодавства, що діяло на той момент, та сторонами у справі не оспорювалась.
14 березня 2015 року начальником ВДВС Добровеличківського РУЮ складено акт, у якому зазначено, що ОСОБА_1 став переможцем електронних торгів та придбав майно: 15 тон насіння соняшника, присутня велика сортова домішка, затхлий запах цвілі (а. с. 6).
З листа начальника ВДВС Добровеличківського РУЮ від 05 травня 2015 року № 2175/1 встановлено, що 05 травня 2015 року було здійснено виїзд по місцю знаходження описаного майна та проживання боржника
СФГ ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що 15 тон насіння соняшника, яке було описане та арештоване 06 листопада 2014 року і реалізовано на електронних торгах, в ангарі села Андріївка, яке належало СФГ ОСОБА_2 , - відсутнє.
Згідно пояснень боржника вищевказане майно згідно протокола електронних торгів передане ОСОБА_1 (а. с. 8).
Будь-яких доказів, які б підтверджували факт отримання ОСОБА_1 придбаного ним насіння соняшника, відповідачами не надано та не заявлено клопотань про витребування таких доказів.
09 червня 2015 начальник ВДВС Добровеличківського РУЮ в Кіровоградській області звернулася до Добровеличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області з поданням про внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене статтею 388 КК України по факту незаконних дій щодо арештованого майна, а саме насіння соняшника, яке придбав ОСОБА_1 (а. с. 66).
Згідно листа слідчого СВ Добровеличківського ВП Новоукраїнського ВП ГУНП України в Кіровоградській області від 03 липня 2018 року
№ 1377/129-2018 досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню триває (а. с. 112).
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції
до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга Добровеличківського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
Частиною четвертою статті 656 ЦК України встановлено, що до договорів купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Відповідно до частини першої статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Момент виконання обов'язку продавця передати товар урегульовано статтею 664 ЦК України, згідно якої обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно статті 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Відповідно до частини першої статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Частинами другою, третьою статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати; на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.
Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, що встановлені частинами першою, третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Сторонами договору купівлі-продажу є покупець та продавець (стаття 655 ЦК України).
Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій, на підставі належним чином оцінених доказів, дійшли обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 , який став переможцем електронних торгів з реалізації насіння соняшника не отримав придбане ним майно, оскільки продавцем не виконані умови договору щодо передачі йому придбаного майна (товару).
Не виконання продавцем зобов'язання щодо передачі покупцеві товару за договором купівлі-продажу, який був укладений за результатами проведення електронних торгів, є порушенням істотних умов договору, що є підставою для розірвання зазначеного правочину та стягнення з ВДВС Добровеличківського РУЮ у Кіровоградській області сплачених позивачем коштів у сумі 27 274,50 грн.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, спростовуються наведеними вище положеннями законодавства України та по своїй суті зводяться до неправильного тлумачення заявником норм матеріального права.
Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Добровеличківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області
від 17 жовтня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду
від 17 січня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович