Ухвала
18 січня 2021 року
м. Київ
справа № 225/134/20
провадження № 61-18248ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 27 квітня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Роменська районна державна адміністрація Сумської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_3 та стягнути з нього аліменти на дитину в розмірі 2 000 грн щомісячно з індексацією відповідно до закону, починаючи з моменту пред'явлення позову і до досягнення дочкою повноліття.
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 27 квітня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 000 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 08 січня 2020 року. Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми за один місяць. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 27 квітня 2020 року - без змін.
02 грудня 2020 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 27 квітня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 10 грудня 2020 року визнано наведені у клопотанні ОСОБА_1 підстави пропуску строку на касаційне оскарження неповажними, відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було подати до Верховного Суду заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази, а також сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 681,60 грн. Також заявнику було роз'яснено про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306305763944, заявник отримала вказану ухвалу 19 грудня 2020 року.
На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, а саме: заява про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень та квитанція про сплату судового збору в розмірі 1 681,60 грн від 29 грудня 2020 року № 0.0.1960180008.1, які заявником здані на пошту 29 грудня 2020 року. Вимоги ухвали заявником виконано.
Заява ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 27 квітня 2020 року та постанови Донецького апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року мотивована тим, що вона отримала повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду 03 листопада 2020 року. На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 надала оригінал конверта Донецького апеляційного суду, за ідентифікатором поштового відділення 8451113787288, яким їй направлялася копія оскаржуваної постанови. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила поновити їй строк на касаційне оскарження рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 27 квітня 2020 року та постанови Донецького апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року.
Заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 27 квітня 2020 року та постанови Донецького апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року, а також наданий ОСОБА_1 оригінал конверта Донецького апеляційного суду за ідентифікатором поштового відділення 8451113787288 свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга подана на підставі пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, ОСОБА_1 вказала, що необхідно відступити від висновків Верховного Суду щодо застосування пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц та від 06 травня 2020 року у справі № 641/2867/17-ц, про те, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 27 квітня 2020 року та постанови Донецького апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 27 квітня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року.
Витребувати із Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу № 205/2519/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Роменська районна державна адміністрація Сумської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 18 лютого 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук
В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко