Ухвала
18 січня 2021 року
м. Київ
справа № 569/17667/19
провадження № 61-18613ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист порушеного права споживача, визнання припиненими зобов'язань за кредитним та іпотечним договорами, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила: визнати такими, що припинилися, її зобов'язання за кредитним договором від 26 травня 2005 року № ROHOGF000007433, укладеним між нею та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ЗАТ КБ «ПриватБанк»), назву якого змінено на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), та за іпотечним договором від 05 листопада 2009 року № 1, укладеним між нею та Юкрейн Мортгейдж Лоунс Файненс; зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» вчинити дії щодо припинення обтяження квартири АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки і належить їй на праві власності; стягнути з відповідача на її користь 7 500 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2020 року позов задоволено частково. Визнано такими, що припинилися з 12 березня 2018 року, зокрема: основне зобов'язання позичальника - ОСОБА_1 за кредитним договором від 26 травня 2005 року № ROHOGF000007433 та договором іпотеки (реєстраційний номер обтяження - 9218138) житлової квартири АДРЕСА_1 загальною площею 39,8 кв. м, житловою - 25,5 кв. м, яка належить ОСОБА_1 , та за іпотечним договором, укладеним 05 листопада 2009 року між Юкрейн Мортгейдж Лоунс Файненс № 1 (Ukraine Mortgage Loan Finanse Nol PLC) та ОСОБА_1 , посвідченим 05 листопада 2009 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сивоглаз С. С., зареєстрованим за реєстровими №№ 2721, 2722. Зобов'язано АТ КБ «ПриватБанк» вчинити дії щодо припинення обтяження квартири забороною та іпотеки житлової квартири АДРЕСА_1 загальною площею 39.8 кв. м, житловою - 25,5 кв. м, яка належить ОСОБА_1 на праві власності, а також дії щодо внесення відповідних записів, про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та зняття заборони на відчуження зазначеної житлової квартири. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року (повний текст якої складено 20 листопада 2020 року) апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2020 року - без змін.
10 грудня 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» подало засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 4 610,40 грн, і роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306305789510, заявник отримав вказану ухвалу 31 грудня 2020 року.
На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які заявником здані на пошту 06 січня 2021 року. Вимоги ухвали заявником виконано.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення АТ КБ «ПриватБанк» вказало, що суди не врахували правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі № 6-1946цс15, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 459/3560/15-ц.
Касаційна скарга подана у встановлений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.
АТ КБ «ПриватБанк» заявило клопотання про зупинення виконання та про зупинення дії рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2020 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року.
Клопотання не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання або про зупинення дії судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені певними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об'єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Заявивши клопотання про зупинення виконання та про зупинення дії рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2020 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року, АТ КБ «ПриватБанк» не навело достатніх підстав і аргументів та не надало доказів на підтвердження своїх вимог, які свідчили б про існування об'єктивної необхідності зупинення виконання (дії) судових рішень. Сама по собі незгода заявника з оскаржуваними судовими рішеннями не є підставою для зупинення їх виконання на час перегляду справи в касаційному порядку.
Враховуючи, що заявником не наведено достатніх підстав і не надано доказів на підтвердження обставин, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання (дію) судового рішення, в задоволенні клопотання необхідно відмовити. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Керуючись статтями 389, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року.
Витребувати з Рівненського міського суду Рівненської області цивільну справу № 569/17667/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист порушеного права споживача, визнання припиненими зобов'язань за кредитним та іпотечним договорами, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
Відмовити в задоволенні клопотань Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зупинення виконання та про зупинення дії рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 18 лютого 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук
В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко