22 січня 2021 року
Київ
справа №560/5990/20
адміністративне провадження №К/9901/382/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів -Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року у справі №560/5990/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" про визнання протиправною та скасування постанови,
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фананс", в якому просила:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження №62400782 від 23 червня 2020 року.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року, позов задоволено:
- визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження №62400782 від 23 червня 2020 року;
- стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі: 840,80 грн за рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни.
Додатковим рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі: 5000 грн за рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни.
У своїй касаційній скарзі приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року у справі №560/5990/20 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
У свою чергу, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Предметом розгляду даної справи є правомірність винесення постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження.
За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Оскаржуючи судові рішення, прийняті за правилами статті 287 КАС України, відповідачка зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, на підтвердження чого наводить судові рішення у різних справах, як приклади прийняття судами протилежних рішень у подібних правовідносинах.
Зокрема, у справах №160/4982/20, №560/2520/20, №520/5603/20 рішення ухвалені на користь боржника щодо неможливості відкриття виконавчого провадження за місцем проживання боржника відмінним від місця його реєстрації, натомість у справах №200/4020/20-а, №200/5040/20-а та №520/5605/20-а рішення прийняті на користь приватних виконавців та зроблено висновок щодо відсутності у приватного виконавця обов'язку перевіряти відомості щодо місця перебування боржника за адресою вказаною у виконавчому документі та відсутність підстав вважати, що виконавчий документ пред'явлено не за місцем його виконання.
Зазначене, на думку відповідачки, свідчить про наявність правової проблеми щодо правомірності відкриття виконавчого провадження за місцем проживання боржника вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження, що підтверджує існування протилежної практики за судовими рішеннями у подібних правовідносинах.
Таким чином, відповідачка у касаційній скарзі обґрунтувала наявність підстав, за яких рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі відповідачкою зазначено, що вона подана на підставі пунктів 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження відповідачка зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та вирішення питання про відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за місцем проживання/перебування боржника, вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувана про відкриття виконавчого провадження.
За твердженням скаржника, помилковим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що оскільки у виконавчому документі зазначено місце реєстрації фізичної особи - боржника, яке знаходиться на території Хмельницької області, тобто не в межах виконавчого округу, в якому здійснює діяльність відповідачка, як приватний виконавець, приватний виконавець не мала підстав для прийняття виконавчого документа до виконання, так як виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання та відкривати виконавче провадження. Таким чином, за твердженням відповідачки, суди попередніх інстанцій ототожнюють поняття «місце реєстрації» та «місце проживання».
Такий висновок судів виключає можливість проживання боржника за іншою адресою, окрім адреси реєстрації, що унеможливлює застосування в повному обсязі приписів частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника, адже дана норма є диспозитивною, згідно з якою у стягувана є право вибору пред'явлення виконавчого документу або ж за місцем реєстрації або ж за місцем проживання боржника.
Відповідачка наголошує, що приватний виконавець при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження здійснює перевірку відповідності виконавчого документа вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» щодо його оформлення, проте не здійснює перевірку змісту такого виконавчого документа.
Також в касаційній скарзі відповідачкою зазначено, що вона подана на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
В обґрунтування підстави для касаційного оскарження, визначеного пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій провели однобічне дослідження і оцінку доказів, без наведення відповідних мотивів надали перевагу доказам наданим позивачем та відкинули докази, що спростовують факти викладені в позові, не оцінили у сукупності докази, досліджені у судовому засіданні.
Такі доводи підлягають перевірці під час касаційного перегляду судових рішень у цій справі.
Враховуючи викладене, Суд вважає доведеним наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 329, 330, 331, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року у справі №560/5990/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" про визнання протиправною та скасування постанови.
2. Витребувати із Хмельницького окружного адміністративного суду матеріали справи №560/5990/20.
3. Встановити іншим учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з моменту вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі для подання відзиву на касаційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії такого відзиву з доданими до нього документами іншим учасникам справи.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
..........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду