22 січня 2021 року
м. Київ
справа №826/21860/15
адміністративне провадження №К/9901/17223/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Харківської митниці ДФС
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2017 (суддя Коротких А.Ю.)
у справі № 826/21860/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК - Індастріз Україна»
до Харківської митниці ДФС
про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,
У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТНК - Індастріз Україна» (далі - ТОВ «ТНК - Індастріз Україна», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Харківської митниці ДФС (далі - митниця, відповідач) з позовом про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 16.05.2015 №807000011/2015/000787/1, від 21.05.2015 №807000011/2015/813/1, від 30.05.2015 №807000011/2015/000868/1, від 02.06.2015 №807000011/2015/000869/1, від 04.06.2015 №807000011/2015/000897/1 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.05.2015 №807121400/2015/00054, від 21.05.2015 №807121400/2015/00055, від 30.05.2015 №807121400/2015/00058, від 02.06.2015 №807121400/2015/00061, від 04.06.2015 №807121400/2015/00062.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2016 адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Харківська митниця ДФС подала до Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2017 апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме несплату судового збору.
Судом зазначено, що відповідно до пп. 2 п. 3 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Апелянту надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 15.03.2017.
21.03.2017 на адресу Київського апеляційного адміністративного суду від Харківської митниці ДФС надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги до 20.03.2017.
27.03.2017 на адресу Київського апеляційного адміністративного суду від Харківської митниці ДФС надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги. Разом з вказаним клопотанням апелянт надав суду оригінал платіжного доручення №1291 від 16.03.2017, яким сплачено 1 339,80 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2017 апеляційну скаргу повернуто апелянту, оскільки судовий збір за подання апеляційної скарги був сплачений не в повному обсязі.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2017.
В обґрунтування касаційної скарги відповідачем зазначено, що позов ТОВ «ТНК - Індастріз Україна» не містить вимог, для яких визначено ціну, а практика Верховного Суду України щодо віднесення вимог про оскарження рішень про коригування митної вартості до позовних вимог майнового або немайнового характеру відсутня. Вимоги про скасування рішень про коригування митної вартості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України для цілей визначення розміру судового збору є немайновими, що підтверджується висновками Вищого адміністративного суду України. Отже, розраховуючи судовий збір за подання апеляційної скарги Харківська митниця ДФС виходила з того, що при поданні позовної заяви у даній справі позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 1 218,00 грн, відтак за подання апеляційної скарги судовий збір було сплачено у сумі 1 339,80 грн, що складає 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.05.2017 відкрито касаційне провадження за даною скаргою.
Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, у яких зазначив, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та такими, що не можуть братися до уваги при перегляді ухвали суду апеляційної інстанції. Позивачем заявлено позовні вимоги як майнового (визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів, якими скориговано митну вартість товарів на 381 063,47 грн), так і немайнового характеру (визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення). Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Відтак, за подання позовної заяви ТОВ «ТНК - Індастріз Україна» було сплачено 11 805,95 грн судового збору.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд у складі палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.03.2020 у справі №1.380.2019.001962 зробив висновок, що справи про оскарження рішення про коригування митної вартості товарів є справами з майновими вимогами. При цьому сума, яка складає різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні, є ціною позову, з якої має бути обрахований належний до сплати судовий збір.
Матеріали справи містять копії митних декларацій №807120000/2015/000768, №807120000/2015/000777, №807120000/2015/00836, №807120000/2015/000861, №807120000/2015/000875, за якими здійснено митне оформлення з урахуванням митної вартості, визначеною митницею (т. 1 а.с. 100-104). У графі 47 вказаних декларацій за кодом 55 відповідно до класифікатора способів розрахунку визначено різницю між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом. Загальна різниця митних платежів складає 381 063,47 грн, як і було зазначено ТОВ «ТНК - Індастріз Україна». Відповідно, саме від цієї суми мав розраховуватись судовий збір в частині позовних вимог майнового характеру.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на час звернення з позовом до суду - вересень 2015 року) визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Також даною статтею встановлено розмір ставки судового збору за подання юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру, який складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2015 складала 1 218,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Виходячи з вищенаведеного, позивачем правильно було розраховано та сплачено судовий збір за подання позовної заяви у сумі 11 805,95 грн.
Відповідно до пп. 2 п. 3 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі судовий збір мав розраховуватись саме від суми 11 805,95 грн та складати 12 986,55 грн.
Таким чином, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 03.04.2017 дійшов правильного висновку, що оскільки судовий збір за подання апеляційної скарги був сплачений не в повному обсязі, апелянтом не було повністю виконано вимоги ухвали від 27.02.2017, отже у відповідності до частин 3, 7 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу. Пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Отже, враховуючи те, що Харківською митницею ДФС не виконано вимоги ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2017 та не надано документа про сплату судового збору у розмірі, встановленому законодавством, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про повернення апеляційної скарги.
Таким чином, Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, а тому підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, а тому слід відмовити в задоволенні касаційної скарги.
З урахуванням вищевикладеного керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2017 у справі №826/21860/15 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко