22 січня 2021 року
Київ
справа №420/7663/19
адміністративне провадження №К/9901/573/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Бевзенка В.М., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 у справі №420/7663/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-
Судом встановлено, що касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання.
Згідно частини 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги), ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні позовної заяви до суду першої інстанції (2019 рік) ставка судового збору складала для фізичної особи або фізичної особи-підприємця складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, складає 8346,00 грн. (200% від (417300,00 грн.*0,01).
Проте, скаржником до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору у визначеному законодавством розмірі.
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
код ЄДРПОУ: 37993783;
код класифікації доходів бюджету: 22030102;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.
У своєму клопотанні скаржник просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на те, що отримання платіжного доручення про сплату судового збору потребує додаткового часу.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З указаного вбачається, що заявник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Отже, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
З огляду на викладене, скаржнику необхідно надати документ про сплату судового збору.
За наведених обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Держпраці в Одеській області про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 у справі №420/7663/19 залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді В.М. Бевзенко
С.М. Чиркін